Алгоритм лабораторної роботи. Виявлення індикану в сечі (проба Обермейера).

Принцип методу. Індикан (тваринний індикан) – калієва сіль індоксилсульфату. Метод ґрунтується на перетворенні індикану в індоксил в процесі кислотного гідролізу ефірного зв’язку сильною мінеральною кислотою (хлористоводнева кислота). Утворений індоксил, в присутності тимолу, окислюється хлоридом заліза до індиголігнону – сполуки рожево-фіолетового кольору.

Хід роботи. До 4 мл сечі додають 2 мл 10%-го розчину ацетату свинцю [Pb (CH3COOH)2] для осадження жовчних пігментів, солей та інших речовин, що заважають проведенню реакції. Утворений осад відфільтровують. До 2 мл фільтрату додають 1 мл 5%-го розчину тимолу в 96%-ому етиловому спирті та 2 мл реактиву Обермейера (0,4 г хлориду заліза - FeCl3, розчиненого в 100 мл хлористоводневої кислоти). Через 10 хв. додають 1 мл хлороформу, обережно перемішують і спостерігають за утворенням двох шарів: верхнього – водного та нижнього – хлороформового. Нижній, хлороформовий шар забарвлюється в рожево-фіолетове забарвлення. При вираженій індиканурії інтенсивність забарвлення посилюється до червоно-фіолетового кольору. Це дає змогу робити напів-кількісну оцінку результатів.

З метою подальшого уточнення отриманого результату, нижній хлороформовий шар відбирають піпеткою, переносять в іншу пробірку і додають декілька крапель 20%-го розчину тіосульфату натрію. За відсутності індикану в сечі забарвлення зникає після додавання тіосульфату натрію. При позитивній реакції, за наявності індикану в сечі, забарвлення шару хлороформу не зникає після додавання тіосульфату натрію.

ТЕМА 16. ДОСЛІДЖЕННЯ НОРМАЛЬНИХ КОМПОНЕНТІВ СЕЧІ.

Актуальність теми.

В регуляції гомеостазу – сталості внутрішньго середовища організму ниркам належить головна роль. Вони забезпечують виведення з оpганiзму кiнцевих пpодуктiв азотистого обмiну, води i солей, а також токсичних pечовин. Завдяки pегуляцiї складу сечi ниpки пiдтpимують сталiсть водно-сольового балансу, осмотичного тиску piдин

67

оpганiзму та кислотно-лужного стану. Hиpки синтезують та секретують в загальний кровотік також деякі біологічно активні сполуки.

Бiохiмiчне дослiдження сечi необхiдне лiкаpю для діагностики захворювань ниpок, оцiнки їх функцiї та сечовидiльних шляхiв, а також виявлення захворювань iнших оpганiв i систем.

Мета та вихідний рівень знань.

Загальна мета.

1.Вивчити біохімічні процеси які лежать в основі сечоутворення в нирках.

2.Аналізувати біохімічний склад сечі в нормі.

Конкретні цілі:

1.Трактувати біохімічні механізми регуляції нирками водно-сольового обміну та кислотно-основної рівноваги.

2.Оцінювати функціональне значення кінцевих продуктів азотистого обміну та продуктів детоксикації які виділяються з сечею в нормі.

Вихідний рівень знань-вмінь: знати будову та функції нирок, а також назву і будову біологічно активних речовин, які регулюють сечоутворення.

Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.

Індивідуальна самостійна робота студентів. Пiдготуйте pефеpативне повiдомлення на тему:

1.Молекулярні механізми різних стадій сечоутворення, вплив на них біорегуляторів.

2.Ренін-ангіотензин-альдостеронова система, ії фізіологічна роль.

3.Ренальна остеодистрофія.

68