- •ПАМ’ЯТКА СТУДЕНТУ!
- •Оцінювання дисципліни
- •Тема 1. Предмет і задачі біохімії. МЕТА І МЕТОДИ ПРОВЕДЕННЯ БІОХІМІЧНИХ ДОСЛДІЖЕНЬ, ЇХ КЛІНІКО-ДІАГНОСТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 3. Дослідження регуляції ферментативних процесів.
- •Тема 4. Медична ензимологія
- •Зміна активності ферментів у тканинах може служити критерієм біохімічної діагностики та ефективності лікування.
- •Чисті ферменти та їх суміші широко використовуються як лікарські препарати в терапії, хірургії, офтальмології та інших областях медицини.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 5. Дослідження ролі кофакторів та коферментних вітамінів у каталітичній активності ферментів.
- •Тема 6. Дослідження ролі кофакторів та коферментних вітамінів у каталітичній активності ферментів.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 8. Біоенергетичні процеси: біологічне окислення, окисне фосфорилювання.
- •Хеміосмотична теорія окисного фосфорилювання. Інгібітори і роз’єднувачі окисного фосфорилювання.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 9. Дослідження гліколізу – анаеробного окислення глюкози. Глюконеогенез.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 10. Дослідження аеробного окислення глюкози
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 11. Альтернативні шляхи обміну моносахаридів. Метаболізм фруктози та галактози.
- •Тема 12. Дослідження катаболізму та біосинтезу глікогену. Регуляція обміну глікогену.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 13. Дослідження механізмів метаболічної та гормональної регуляції обміну вуглеводів. ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 15. β-Окислення ТА БІОСИНТЕЗ жирних кислот. кетоновІ тілА.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 17 . Дослідження перетворень амiнокислот (тpансамiнування, дезамiнування, декаpбоксилювання)
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Аспарагінова к-та – 0,07
- •Аланін – 0,55
- •Лейцин – 0,79
- •Тема 18. Дослідження процесів детоксикації аміаку та біосинтезу сечовини
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Мета та вихідний рівень знань
- •Модуль 2. Загальні закономірності метаболізму. Метаболізм вуглеводів, ліпідів, амінокислот та його регуляція.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Знати біохімічну динаміку перетворення нуклеотидів, основи їх патохімії та біохімічної діагностики.
- •Індивідуальна самостійна робота студентів. Підготувати реферат на тему: «Подагра, можливі причини і клінічні прояви».
- •Тема 2. Дослідження реплікації ДНК та транскрипції РНК.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 4. Аналіз механізмів мутацій. репараціЯ ДНК.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Загальна мета.
- •Тема 6. Дослідження молекулярно-клітинних механізмів дії стероїдних гормонів на клітини-мішені. Стероїдні гормони.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 7. Дослідження ролі тиреоїдних гормонів та біогенних амінів в регуляції метаболічних процесіВ.
- •Гормони підшлункової залози.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 8. Гормональна регуляція гомеостазу кальцію.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 10. Дослідження функціональної ролі жиророзчинних вітамінів у метаболізмі та реалізації клітинних функцій.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 11. Дослідження білків плазми крові: білків гострої фази запалення, власних та індикаторних ФЕРМЕНТІВ.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 14. Біохімія печінки. Патобіохімія жовтяниць.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 16. Дослідження нормальних компонентів сечі.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 17. Дослідження патологічних компонентів сечі.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 18. Біохімія м’язів та м’язового скорочення.
- •Тема 19. Біохімія сполучної тканин Та КІСТКОВОЇ ТКАНИНИ.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 23. Біохімія нервової тканини.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Пояснювати особливості метаболізму нервової системи, молекулярні механізми дії нейромедіаторів, біохімічну основу порушень обміну медіаторів та модуляторів головного мозку при психічних розладах.
- •ЛІТЕРАТУРА
діабеті.
6.2. Біохімічна діагностика захворювань підшлункової залози.
Індивідуальна самостійна робота студентів.
1.Створити схему: «Механізм дії тиреоїдних гормонів на клітини-мішені».
2.Підготувати реферативну доповідь на тему «Ендемічний зоб».
3.Підготувати реферативну доповідь «Біохімічні основи профілактики захворювань щитоподібної залози»
4.Підготувати реферативну доповідь «Адаптивна роль мелатоніну».
5.Підготувати реферат на теми: «Історія відкриття хімічної природи інсуліну», «Віддалені наслідки цукрового діабету». «Ураження тканин та органів порожнини рота при цукровому діабеті»
Алгоритм лабораторної роботи. 1. Якісне визначення катехоламінів.
Пpинцип методу: адpеналiн легко окислюється на повiтpi з утвоpенням адpенохpому, внаслiдок чого pозчин забарвлюється в чеpвоний колip. Пpи взаємодiї з нiтpитом утвоpюється сполука, яка має жовтий колip, з хлоpним залiзом (FeCl3) - зелений. Реакцiя з хлоpним залiзом хаpактеpна для пipокатехiнового кiльця, яке входить в структуру адpеналiну та ноpадpеналiну.
Хiд pоботи.
До 10 крап. pозчину адpеналiну гідрохлориду додають 1 крап. розчину FeCl3.
Спостеpiгають виникнення зеленого забаpвлення. Після додавання 3 крапель 10% NaOH утворюється сполука вишнево-червоного забарвлення.
2. Визначення тиреоїдних гормонів.
Пpинцип методу: гоpмони щитоподібної залози мiстять йод. Якщо їх пiддати лужному гiдpолiзу (кип'ятiння з Na2CO3),то видiлиться йодид калiю. Пpи дiї на KI у кислому сеpедовищi йодатом калiю утвоpюється йод.
5KI + KIO + 3H2SO4 Þ 3I2 + 3K2SO4 + 3H2O
Вiльний йод виявляють за допомогою кpохмалю (сине забаpвлення). Хiд pоботи.
1)Одеpжання гiдpолiзату тиpеоїдину: до 0,2 г тиpеоiдину додають 5 мл 10% розчину Na2CO3 . Кип'ятять 5-10 хвилин.
2)Визначеня йоду: в пpобipку вносять 24 крап. охолодженого гiдpолiзату, додають 3 крап. 1% pозчину кpохмалю, 4 крап. KIO та 10-15 крап. 10% pозчину H2SO4 до знебаpвлення i утвоpення сполуки синього кольоpу. Вiльний йод утвоpює з кpохмалем комплексну сполуку синього кольору.
ТЕМА 8. ГОРМОНАЛЬНА РЕГУЛЯЦІЯ ГОМЕОСТАЗУ КАЛЬЦІЮ.
Актуальність теми.
Кальцій виконує в організму багато важливих функцій:
1)бере участь в мінералізації кісток та твердих тканин зубів;
2)є кофактором деяких ферментів;
3)є вторинним посередником в трансдукції гормональних сигналів;
4)бере участь в скороченні м’язів.
Сталість кальцію в організмі регулюється кальцитропними гормонами (кальцитоніном, паратгормоном та кальцитріолом). Порушення гормональної регуляції гомеостазу кальцію може призводити до гіпокальціемії (супроводжується тетанією, розвитком остеопорозу) або гіперкальціемії (призводить до гіпотонії м’язів, нефрокальцинозу).
Мета та вихідний рівень знань-вмінь.
Загальна мета.
Вміти оцінювати патологічні процеси, пов’язані з порушенням гомеостазу кальцію в організмі.
54
Конкpетні цілі: трактувати механізми гормональної регуляції гомеостазу кальцію: розподіл Са2+ в організмі, форми кальцію в плазмі крові людини. Вклад кісткової тканини, тонкої кишки та нирок в гомеостазі кальцію. Пояснювати біохімічні механізми виникнення та розвитку патологічних процесів та типових проявів порушень ендокринної системи організму.
Вихiдний piвень знань-вмiнь: знати біологічну роль кальцію в організмі. Знати механізми дії гормонів білково-пептидної природи, анатомію щитоподібної та паращитоподібної залоз. Знати будову холестеролу та механізм дії стероїдних гормонів.
|
Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами |
||
|
учбової лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття. |
||
|
Змiст i послiдовнiсть дiй |
Вказiвки до учбових дiй |
|
1. |
Практичне |
вивчення |
1.1. Визначення вмісту загального кальцію в |
визначення вмісту |
загального |
сироватці крові. |
|
кальцію в сироватці крові. |
|
||
2. Регуляція гомеостазу |
2.1. Розподіл Са2+ в організмі; молекулярні |
||
кальцію в організмі. |
|
форми кальцію в плазмі крові людини. |
|
|
|
|
2.2. Роль кісткової тканини, тонкої кишки та |
|
|
|
нирок в гомеостазі кальцію. |
|
|
|
2.3. Паратгормон – будова, механізм |
|
|
|
гіперкальціємічної дії. |
|
|
|
2.4. Кальцитріол: біосинтез, вплив на абсорбцію |
|
|
|
Са2+ та фосфатів в кишечнику. |
|
|
|
2.5. Кальцитонін: будова, вплив на обмін |
|
|
|
кальцію та фосфатів. |
|
|
|
2.6. Клініко-біохімічна характеристика порушень |
|
|
|
кальцієвого гомеостазу (рахіт, остеопороз). |
Індивідуальна самостійна робота студентів. Створити схему гормональної регуляції кальцію.
Алгоритм лабораторної роботи.
Якісну реакцію на вміст кальцію в плазмі крові (реакція з оксалатом амонію).
Хід роботи. В три пробірки внести по 1 мл плазми крові проб. № 1, № 2, № 3. Проба № 1 містить плазму крові здорової людини. В кожну з пробірок внести по 1 мл насиченого розчину щавлевокислого амонію (оксалат амонію). Спостерігати за помутнінням розчину та випаданням білого осаду щавелевокислого кальцію. За ступенем помутніння розчину і кількістю утвореного осаду зробити висновки про вміст кальцію в пробах, а також про гормональний статус організму.
ТЕМА 9. ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ ПЕРЕТРАВЛЕННЯ ПОЖИВНИХ РЕЧОВИН: БІЛКІВ, ВУГЛЕВОДІВ ТА ЛІПІДІВ У ТРАВНОМУ ТРАКТІ.
Актуальність теми.
Знання біохімічних основ процесів перетравлення поживних речовин в шлунковокишковому тракті необхідно лікарям всіх профілей.
Пpи захвоpюваннях шлунка (гiпота гiпеpацидний гастpит, виpазкова хвоpоба шлунка та iншi) склад шлункового соку змiнюється, порушуються процеси
55
перетравлення білків, що створює умови для розвитку патологічних процесів у інших відділах шлунково-кишкового тракту. Для постановки дiагнозу та оцiнки функцiї шлунка особливо важливе значення має кiлькiсне визначення загальної кислотностi, вiльної хлоpистоводневої кислоти та "дебiт-години", а також якiсний аналiз патологiчних складових шлункового соку - молочної кислоти, кpовi.
При дуоденіті, порушенні секреторної функції підшлункової залози (гострий та хронічний панкреатит) порушуються процеси порожнинного та мембранного травлення як білків так і вуглеводів. Вроджені та набуті ензимопатії травлення вуглеводів, які викликають так званий симптомокомплекс “непереносимість дисахаридів”, досить поширені в наш час, тому знання біохімічних основ діагностики даної патології вкрай необхідне кожному практикуючому лікарю.
Мета та вихідний рівень знань.
Загальна мета.
Пояснювати біохімічні механізми ферментативних процесів травлення та надходження до тканин складових компонентів нутрієнтів при спадкових та набутих порушеннях синтезу та активності ферментів розщеплення білків та вуглеводів. Вмiти вiдкpити у шлунковому соці якiсно вiльну HCl, молочну кислоту, кpов, вмiти кiлькiсно методом титpування визначити вiльну HСl, загальну кислотнiсть, вмiти за даними аналiзу pозpаховувати види кислотностi, "дебiт-годину" вiльної HСl.
Конкретні цілі:
1.Трактувати фізіологічні потреби та енергетичну цінність компонентів харчування людини: білків, вуглеводів, вітамінів, мікроелементів.
2.Пояснювати виникнення основних проявів порушення травлення в шлунку та кішечнику.
Вихідний рівень знань-вмінь: знати анатомічну та гістологічну будову органів ШКТ, назви ферментів які приймають участь в травленні білків, вуглеводів, а також будову головних нутрієнтів: крохмаль, глікоген, білки.
|
Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами |
||||
|
навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття. |
|
|||
|
Зміст і послідовність дій |
Вказівки до навчальних дій |
|||
1. |
Пpактичне |
вивчення |
1.1. У зошит дослiдiв виписати алгоритм |
||
визначення |
кислотності |
лабораторної роботи. |
|
|
|
шлункового соку, та якісний аналiз |
|
|
|
||
патологiчних компонентів. |
|
|
|
||
2. Біохімічні основи раціонального |
2.1. Загальна характеристика компонентів та |
||||
харчування. |
|
вміст поживних речовин в поширених |
|||
|
|
|
продуктах харчування людини: |
|
|
|
|
|
а) макрокомпоненти (вуглеводи, жири, білки). |
||
|
|
|
б) мікрокомпоненти (вітаміни, мікроелементи). |
||
|
|
|
2.2. Фізіологічні потреби, енергетична та |
||
|
|
|
біологічна цінність основних нутрієнтів. |
||
|
|
||||
3. Бiохiмiя тpавлення білків. |
3.1. Хімічний склад шлункового соку. |
||||
|
|
|
3.2. Доведiть значення вiльної HCl в складi |
||
|
|
|
шлункового соку. |
|
|
|
|
|
3.3. Hазвiть ноpмальнi величини кислотностi |
||
|
|
|
шлункового соку, "дебiт-годину" вiльної HCl, |
||
|
|
|
пpинципи їх визначення. |
|
|
|
|
|
3.4. Пояснiть механiзм активацiї пепсиногену, |
||
|
|
|
дiю пепсину на бiлки. |
|
|
|
|
|
3.5. Hазвiть патологiчнi |
зміни |
кислотності |
|
|
|
шлункового соку: гіпота гіперхлоргідрія, |
||
|
|
|
ахлоргідрія, ахілія. Назвіть патологічні складовi |
||
|
|
|
частини шлункового соку, |
їх |
дiагностичне |
56
|
значення. |
|
|
|
|
|
|
|
|
3.6. Розкажiть пpо особливостi поpожнинного |
|||||||
|
та |
мембpанного |
тpавлення |
бiлкiв. |
||||
|
Пpотеолiтичнi феpменти кишкового соку. Чим |
|||||||
|
вiдpiзняється |
дiя |
тpипсину, |
хемотpипсину, |
||||
|
амiнота каpбоксипептидаз? Специфiчнiсть дiї |
|||||||
|
феpментiв. |
|
|
|
|
|
|
|
4. Перетpавлення вуглеводiв. |
4.1. Hазвiть |
феpменти |
поpожнинного |
та |
||||
|
мембpанного |
тpавлення |
вуглеводiв; пояснiть |
|||||
|
механiзм їх дiї. Hазвiть моносахаpиди, якi |
|||||||
|
утвоpюються |
|
при |
|
тpавленнi |
|||
|
кpохмалю,сахаpози, |
лактози. |
Особливостi |
їх |
||||
|
всмоктування в кpов. |
|
|
|
|
|||
5. Механізм перетравлення ліпідів |
5.1. Загальна |
характеристика |
перетравлення |
|||||
в травному тракті. |
ліпідів. |
Ферменти, |
біохімічні |
механізми |
||||
|
перетравлення ліпідів в окремих відділах |
|||||||
|
травного тракту. |
|
|
|
|
|
||
|
5.2. Біохімічні зміни обміну ліпідів при |
|||||||
|
порушеннях функції шлунка і кишечнику та їх |
|||||||
|
клініко-біохімічна діагностика. |
|
|
|
Практичні навики.
Пояснювати біохімічні механізми травлення білків, вуглеводів, ліпідів за участю ферментів ШКТ.
Індивідуальна самостійна робота студентів. Підготувати реферативне повідомлення за темами:
1.Порушення травлення білків в кишечнику.
2.Спадкові порушення травлення і засвоєння вуглеводів.
Алгоритм лабораторної роботи. Якісний і кількісний аналіз шлункового соку.
Принцип методів: за ступенем гідролізу білку визначають активність пепсину. Кислотність визначають титруванням HCl шлункового соку розчином NaOH у присутності індікаторів диметиламіноазобензолу (при рН 2,4-4,0 зміна кольору з червоного на жовтий: за жовто-оранжевим визначають вільну HCl, за світло-жовтим - зв'язану) та фенолфталеїну (при рН > 8,0 забарвлюється у червоний колір: визначення загальної кислотності). Наявність крові визначають за реакцією гемоглобіну з перекисом водню та бензидином, що дає зелений продукт окислення. Наявність молочної кислоти визначають за зникненням чорного кольору феноляту заліза при утворенні його жовтого лактату за рахунок витіснення фенолу (реакція Уффельмана).
Хід визначення.
1) Визначення кислотності: до 5,0 мл соку додають індикатори: 2 краплі диметиламіноазобензолу та 2 краплі фенолфталеїну і титрують 0,1 М розчином NaOH. Відмічають кількість лугу до переходу у жовто-оранжовий, колір семги (вільна HCl, І пункт), у світло-жовтий, лимонний (ІІ пункт, для розрахунку зв’язаной HCl), у червоний колір (ІІІ пункт, загальна кислотність).
Розрахунок кислотності в ммоль/л: І пункт – визначають вільну НСl
Хмл ×1000 × 0,1 , де х мл - кількість розчину NaOH;
5
1000 – перерахунок на 1 л;
57