Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
modul_II-III_stomat_f-t_2.pdf
Скачиваний:
131
Добавлен:
06.03.2016
Размер:
643.08 Кб
Скачать

амінотрансфераз

в сироватці

 

 

крові.

 

 

 

2. Пул вільних амінокислот в

2.1. Шляхи надходження вільних амінокислот у

 

організмі.

 

тканини.

 

 

2.2. Шляхи використання вільних амінокислот у

 

 

тканинах.

3. Загальні шляхи

перетворення

3.1. Трансамінування амінокислот: реакції та їх

 

амінокислот.

 

біохімічне значення.

 

 

3.2. Написати рівняння реакцій переамінування

 

 

глутамінової та піровиноградної кислот.

 

 

3.3. Механізм дії амінотрансфераз.

 

 

3.4. Пряме та непряме дезамінування вільних

 

 

L-амінокислот у тканинах.

 

 

3.5. Декарбоксилювання L-амінокислот в

 

 

організмі людини. Фізіологічне значення

 

 

утворених продуктів.

 

 

3.6. Окислення біогенних амінів.

Індивідуальна самостійна робота студентів.

1.Будувати схеми та писати біохімічні (ферментні) реакції перетворення амінокислот в метаболічних процесах дезамінування, трансамінування та декарбоксилування.

2.Аналізувати і трактувати молекулярні механізми регуляції обміну амінокислот та окремих метаболічних шляхів.

3.Підготувати реферативне повідомлення: ”Клінічне значення визначення амінотрансфераз”.

Алгоритм лабораторної роботи.

1. Відтворити в експерименті процес трансамінування використовуючи глутамінову та піровиноградну кислоту.

Принцип методу: полягає в тому, що у процесі ферментативного переносу аміногрупи з глутамінової кислоти на кетокислоту (ПВК) утворюються аланін. Про те, що проходить переамінування роблять висновок по появі аланіну на хромотограмі.

Хід роботи: у дві пробірки відміряють по 0,5 мл розчину глутамінової кислоти, 0,5 мл розчину ПВК, 1 мл розчину вуглекислого калію і 0,25 мл розчину монобромоцтової кислоти.

В 1 пробірку (дослід) додають 0,5 мл свіжої м’язової кашки, у другу пробірку - м’язову кашку, яка попередньо прокип’ячена протягом 1-2 хвилин. Обидві пробірки ставлять у термостат при t = 37оС на 15 хвилин. Потім у кожну додають по 0,25 мл оцтової кислоти та кип’ятять 2-3 хвилини до повного осадження білків. Вміст пробірок фільтрують.

Фільтрати хроматографують. З цією метою на лінії старту двох смужок фільтровального паперу (дослід та контроль) наносять по краплині фільтратів з пробірок, кожного разу підсушуючи на повітрі. Смужки паперу опускають у пробірки, на дні яких знаходиться фенол, насичений водою. Пробірки у штативі поміщають до термостату на 1 годину при 35-40оС. Після цього смужки паперу виймають, відмічають лінію фронту (фініш) розчинника, підсушують 10-15 хвилин при 100оС, а потім проявляють розчином нінгідрину. Знов підсушують.

Для кожної визначеної плями обчислюють коефіцієнт Rf за формулою: Rf = 1/h де, 1- це відстань від старту до центру плями,

h- відстань від старту до фінішу ( відстань, яку пройшов розчинник).

На основі одержаних даних роблять висновки, хроматограму підклеюють до протоколу.

Rf амінокислот (для фенолу):

Аспарагінова к-та – 0,07

Аргінін – 0,41

Глутамінова к-та – 0,16

Тирозин – 0,52

Цистеїн – 0,19

Аланін – 0,55

Гліцин (глікокол) – 0,30

Фенілаланін – 0,78

34

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]