
- •ПАМ’ЯТКА СТУДЕНТУ!
- •Оцінювання дисципліни
- •Тема 1. Предмет і задачі біохімії. МЕТА І МЕТОДИ ПРОВЕДЕННЯ БІОХІМІЧНИХ ДОСЛДІЖЕНЬ, ЇХ КЛІНІКО-ДІАГНОСТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 3. Дослідження регуляції ферментативних процесів.
- •Тема 4. Медична ензимологія
- •Зміна активності ферментів у тканинах може служити критерієм біохімічної діагностики та ефективності лікування.
- •Чисті ферменти та їх суміші широко використовуються як лікарські препарати в терапії, хірургії, офтальмології та інших областях медицини.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 5. Дослідження ролі кофакторів та коферментних вітамінів у каталітичній активності ферментів.
- •Тема 6. Дослідження ролі кофакторів та коферментних вітамінів у каталітичній активності ферментів.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 8. Біоенергетичні процеси: біологічне окислення, окисне фосфорилювання.
- •Хеміосмотична теорія окисного фосфорилювання. Інгібітори і роз’єднувачі окисного фосфорилювання.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 9. Дослідження гліколізу – анаеробного окислення глюкози. Глюконеогенез.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 10. Дослідження аеробного окислення глюкози
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 11. Альтернативні шляхи обміну моносахаридів. Метаболізм фруктози та галактози.
- •Тема 12. Дослідження катаболізму та біосинтезу глікогену. Регуляція обміну глікогену.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 13. Дослідження механізмів метаболічної та гормональної регуляції обміну вуглеводів. ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 15. β-Окислення ТА БІОСИНТЕЗ жирних кислот. кетоновІ тілА.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 17 . Дослідження перетворень амiнокислот (тpансамiнування, дезамiнування, декаpбоксилювання)
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Аспарагінова к-та – 0,07
- •Аланін – 0,55
- •Лейцин – 0,79
- •Тема 18. Дослідження процесів детоксикації аміаку та біосинтезу сечовини
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Мета та вихідний рівень знань
- •Модуль 2. Загальні закономірності метаболізму. Метаболізм вуглеводів, ліпідів, амінокислот та його регуляція.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Знати біохімічну динаміку перетворення нуклеотидів, основи їх патохімії та біохімічної діагностики.
- •Індивідуальна самостійна робота студентів. Підготувати реферат на тему: «Подагра, можливі причини і клінічні прояви».
- •Тема 2. Дослідження реплікації ДНК та транскрипції РНК.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 4. Аналіз механізмів мутацій. репараціЯ ДНК.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Загальна мета.
- •Тема 6. Дослідження молекулярно-клітинних механізмів дії стероїдних гормонів на клітини-мішені. Стероїдні гормони.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 7. Дослідження ролі тиреоїдних гормонів та біогенних амінів в регуляції метаболічних процесіВ.
- •Гормони підшлункової залози.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 8. Гормональна регуляція гомеостазу кальцію.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 10. Дослідження функціональної ролі жиророзчинних вітамінів у метаболізмі та реалізації клітинних функцій.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 11. Дослідження білків плазми крові: білків гострої фази запалення, власних та індикаторних ФЕРМЕНТІВ.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 14. Біохімія печінки. Патобіохімія жовтяниць.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 16. Дослідження нормальних компонентів сечі.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 17. Дослідження патологічних компонентів сечі.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 18. Біохімія м’язів та м’язового скорочення.
- •Тема 19. Біохімія сполучної тканин Та КІСТКОВОЇ ТКАНИНИ.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 23. Біохімія нервової тканини.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Пояснювати особливості метаболізму нервової системи, молекулярні механізми дії нейромедіаторів, біохімічну основу порушень обміну медіаторів та модуляторів головного мозку при психічних розладах.
- •ЛІТЕРАТУРА

Хiд pоботи.
Пpобipки та мiкpопiпетки повиннi бути сухими. В двi центpифужнi мipнi пpобipки наливають по 2 мл pеактиву Iлька (Обеpежно, концентpованi кислоти!!!); потiм в одну з них вiдмipяють 0,1 мл стандаpтного pозчину холестеpолу, а в дpугу - 0,1 мл дослiджуваної сиpоватки. Вмiст пpобipок обеpежно стpушують для пеpемiшування та залишають на 20 хвилин. Потiм pозчини фотометpують на ФЕК при чеpвоному свiтлофiльтpi (λ = 630-690 нм). За найденими величинами оптичної густини (екстинкцiї) стандаpту та сиpоватки складають пpопоpцiю та pозpаховують концентpацiю холестеpолу в дослiджуванiй сиpоватцi.
В ноpмi концентpацiя холестеpолу (загального) в сиpоватцi доpослої людини доpiвнює 3,1 – 5,2 ммоль/л (120-250 мг%). Ефipозв'язаний холестеpол сиpоватки складає 2/3 загального холестеpолу.
ТЕМА 17 . ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕРЕТВОРЕНЬ АМIНОКИСЛОТ (ТPАНСАМIНУВАННЯ, ДЕЗАМIНУВАННЯ, ДЕКАPБОКСИЛЮВАННЯ)
Актуальність теми.
Упроцесі декарбоксилювання амінокислот у тканинах утворюються активні сполуки – біогенні аміни (ГАМК, дофамін, гістамін, серотонін, норадреналін, адреналін), та аміни – ендогенні токсини (путресцин, кадаверин) при гнитті білків у кишечнику.
Упроцесі дезамінування амінокислот утворюються кетокислоти, що можуть використовуватися в процесі трансамінування для синтезу замінних амінокислот.
Аланінамінотрансфераза (АлАТ) є гепатоспецифічним ферментом, який при захворюваннях печінки виходить із пошкодженого органу в кров, тому активність АлАТ у сироватці крові підвищується.
Аспартатамінотрансфераза (АсАТ) є кардіоспецифічним ферментом, тому при інфаркті міокарду цей фермент виходить із пошкодженого міокарду в кров, тому активність АсАТ у сироватці крові підвищується.
Мета та вихідний рівень знань.
Загальна мета.
1.Засвоїти принцип методу та оцінку клінічного значення визначення активності АлАТ та АсАТ.
2.Відтворити в експерименті процес переамінування з використанням глутамінової та піровиноградної кислот.
Конкретні цілі:
1.Трактувати біохімічні закономірності внутрішньоклітинного метаболізму амінокислот: процеси тpансамiнування, дезамiнування, декаpбоксилювання, пояснювати біологічну дію утворюваних біогенних амінів: серотоніну, гістаміну, гамма-аміномасляної кислоти, тощо.
2.Написати рівняння реакції переамінування глутамінової та піровиноградної кислот. Вихідний рівень знань-вмінь: вміти писати формули 20 амінокислот. Застосовувати метод хроматографії для виявлення амінокислот.
Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
Зміст і послідовність дій |
|
Вказівки до навчальних дій |
|
1. |
Практичне |
вивчення |
1.1. Визначення активності амінотрансфераз в |
визначення |
активності |
сироватці крові. |
33