Сорт в і л ь ш а н а

Автори сорту: д. с.-г. н. В.М. Тищенко; д. б. н. М.М. Чекалін, та ін.

Сорт створено методом гібридизації сортів озимої пшениці (Ho/m12174 х Миронівська 61) з наступним індивідуальним добором з використанням збирального індексу та лінійної щільності колосу, а також на фоні штучної затримки часу відновлення весняної вегетації.

Різновидність – еритроспермум. Кущ – прямостоячий, лист зелений. Колос білий, остистий, циліндричний, середнього розміру та щільності, наявні остюки. Колоскова луска має середнє, злегка скошене плече, середній прямий зубець зі слабким опушенням внутрішньої поверхні.

За результатами випробувань сорт виявив високу зимостійкість – 8,7 - 9,0 бала, стійкість до вилягання - 8,2 – 8,6 балів (умовний стандарт 8,5/8,8), до посухи – 8,6 – 8,9 бала. Сорт середньорослий, висота рослин становила 80,9 – 95,3 см. Стійкий до ураження бурою іржею, борошнистою росою, фузаріозом на рівні умовних стандартів. Довжина вегетаційного періоду 276 – 280 днів, середньостиглий.

Урожай і якість зерна. Зернівка червона, крупна, маса 1000 зерен – 42,8-42,9 г.

Урожайність на конкурсному сортовипробуванні становила 5,9- 9,2 т/га.

Сорт відноситься до сортів інтенсивного типу, витримує високі дози мінеральних та органічних добрив та пропонується для вирощування як по паровим так і по непаровим попередникам (кукурудза на силос, горох на зерно, багаторічні трави, злакобобові травосуміші та ін.).

Вільшана має високу пластичність, але кращі врожаї формує в оптимальні строки посіву (15-25 вересня); має високу здатність до кущіння в осінній та весняний періоди. Сорт може бути віднесений до групи з підвищеною фотоперіодичною чутливістю та подовженим періодом яровизації. Особливість сорту – синхронність утворення підгонів.

Висока врожайність нового сорту формується за рахунок підвищеної долі зерна в загальній біомасі рослини (збирального індексу – HI).

За фізико-хімічними, хлібопекарськими властивостями, якості борошна Вільшана не відхиляється від умовних стандартів: вміст білка – 13,0...14,0%; клейковини – 30,5 %. За показниками сорт віднесений до групи сильних пшениць.

З 2010 року включений в Державний реєстр сортів рослин України.№ заяви в Реєстрі сортів 07007012

Багаторічні та однорічні трави

СВК «Трубайцівський» спеціалізується на насінництві люцерни згідно заключних ліцензійних договорів про передачу права на використання наукової продукції Полтавським інститутом агропромислового виробництва ім. М.І. Вавілова УААН. Проектом передбачено ведення насінництва люцерни та додається перелік рекомендованих нових сортів.

З 2006 року на території країни допущені до використання 20 видів багаторічних і 4 види однорічних трав, які представлені 70 сортами, з них 31 - бобових і 39 - злакових. Сортовий потенціал трав представлений 31 (44%) сортом вітчизняної селекції, 27 (39%) далекого і 12 (17%) ближнього зарубіжжя.

Найбільшу питому вагу, в розрізі сортів пропонованих виробництва, займають: конюшина луговий -11 сортів, люцерни - 6, райграс пасовищний - 6, конюшина повзуча -5, райграс однорічний - 5, тимофіївка лугова -5 сортів, інші види представлені по 1-3 сорту.

Для створення зеленого конвеєра влітку і заготовки якісних кормів на зимово-стійловий період виробництву запропоновані багаторічні та однорічні трави різного терміну дозрівання. Необхідно звернути увагу на ранньостиглі сорти конюшини лугової- Довголітній, Янтарний, середньостиглі - Вітебчанин, Долина, Устойливі, пізньостиглий- Мерея. Високорослі сорти конюшини повзучої пізньостиглої - Волат і середньостиглої -Духмяна відносяться до сенокосно-пасовищного типу; а середньорослий ранньостиглий сорт Чародій - до пасовище-сінокісного типу. Поряд з конюшиною величезний інтерес представляють такі багаторічні бобові культури як люцерна, лядвенець рогатий, буркун білий, галега східна, сераделі.

Нові сорти люцерни Дайсі, Чудова, Аванта АС мають велику забезпеченість кормової одиниці білком, ніж конюшина, майже в два рази більше залишають біологічного азоту в грунті.

Цінною якістю сортів галеги східної - Поліська і Нестерка є висока енергія пагоноутворення, відмінна отавность.

Злакові трави повинні доповнювати бобові культури в сумісних посівах, нівелюючи недоліки і підсилюючи гідності один одного.

З багаторічних злакових трав найбільшу цінність в травостої займає тимофіївка лугова. До використання допущені нові сорти Білко і Лішка. Збір сухої речовини у цих сортів у луговій - Криничний, костриця червона - Пяшчотная.

Однак слід зазначити, що в структурі посівних площ багаторічних трав більше 80% займають сорти, включені до реєстру більше 10 років тому. Нові сорти, включені до реєстру за останні 5 років, широкого використання в господарствах країни не отримали, не дивлячись на те, що їх продуктивність перевершує не сортові посіви на 25-30%.

У вирішенні проблеми збільшення виробництва кормів і продуктивності орних земель важлива роль повинна відводитися однорічним травам. Висока облистяність і не жовтіючі до кінця вегетації листя суданської трави, сорго-суданкового гібрида, цукрового сорго дозволяють використовувати посіви на зелений корм до глибокої осені. Важливою особливістю соргових культур є здатність до відростання після скошування, що підвищує їх цінність при використанні в зеленому конвеєрі. До реєстру включені сорти суданської трави сінокісна 88, Синельниківська, сорго-суданкового гібриди Полагодь 80 і Слов'янське поле 257 і цукрове сорго Слов'янське присадибне і Порумбень 4 середньому сягає від 74 до 129 ц / га. Сорти мають високу зимостійкістю, придатні для створення сіножатей та пасовищ на різних типах грунтів.

Для створення високопродуктивних пасовищ обов'язковими компонентами в суміші повинні бути присутніми райграс пасовищний різного терміну дозрівання, костриця лучна, їжака збірна і мятлик луговий. В останні роки виробництву рекомендовано 8 сортів злакових трав, у тому числі райграс пасовищний - Ліпрессо, Дует, калібру, Пімпернел; їжака збірна - Амба, двукісточнік тростинний - Белрос 76, лисохвіст.