Середні багаторічні дані кількості опадів по місяцях (мм) (за даними Хорольської метеостанції)

Місяці	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	За рік
Кількість опадів	43	37	35	40	51	60	71	46	44	42	49	51	569

Територія природно-сільськогосподарського району в цілому оптимально теплозабезпечена.

Таблиця 2

Середня місячна температура повітря (градусів) (за даними Хорольської метеостанції)

Місяці	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	За рік
t град.	-6,6	-5,3	-0,1	8,8	15,4	18,7	20,1	19,4	14,3	7,6	1,5	-3,1	7,6

Середня багаторічна температура повітря становить 7,0 – 7,2 ºС. Середня температура січня – 6-7 ºС, липня + 20-21 ºС. Сума ефективних середньодобових температур становить 2765 – 2795 ºС. Тривалість вегетаційного періоду 199 днів. Абсолютний максимум + 38 ºС, абсолютний мінімум – 36 ºС.

Весна триває 54 дні, літо – 120, осінь – 69, зима – 122 дні.

Кліматичні умови оцінюються як сприятливі для вирощування сільськогосподарських культур і одержання високих і сталих урожаїв .

3. Рельєф

Рельєф території господарства рівнинний. По території господарства проходить заплава р. Хорол.

В центральній частині господарства з заходу на схід проходить полога балка. Схили балки похилі.

Рельєф впливає на розподіл атмосферних опадів. На вододільних плато і слабо пологих схилах атмосферні опади майже цілком проникають у ґрунт, а на похилих і крутих схилах відбувається стік води. Вода змиває ґрунтові частки в знижені місця рельєфу в балки. У результаті змиву утворюються змиті ґрунти на схилах і намиті ґрунти в знижених місцях рельєфу.

Рельєф та розміщення агровиробничих груп грунтів представлено на плані агровиробничих груп ґрунтів та рельєфу.

Орні землі господарства відносяться до I групи.

До I групи відносяться нееродовані й слабоеродовані землі, розташовані на схилах крутістю до 3°, характер рельєфу і якісний стан яких (механічний склад, відсутність перезволоження, інтенсивного засолення, солонцюватості, відсутність засмічення камінням, ступінь дефляційної стабільності та ін.) дозволяють вирощувати районовані сільськогосподарські культури, включаючи просапні, за інтенсивними технологіями. На цих землях розміщаються польові сівозміни з максимальним, при необхідності, насиченням просапними культурами. У межах I групи виділяються дві технологічних підгрупи:

• 1а – рівнинні землі /крутістю 0-1°, на які немає обмеження у виборі напрямку обробки й посіву;

• 1б – схилові землі /крутістю 1-3°, де обов’язкова обробка та посів поперек або під припустимим кутом до схилу.

Загальна площа ріллі групи 1а – 943,46 га, 1б- 246.51 га.

1.3.4. Грунтовий покрив

Ґрунтовий покрив земельних ділянок, що знаходяться у користуванні СВК «Трубайцівський», розташовані на території Трубайцівської сільської ради Хорольського району Полтавської області і характеризується наявністю агровиробничих груп ґрунтів, представлених в таблиці 3.

Згідно Наказу Держкомітету України по земельних ресурсах від 6 жовтня 2003 року № 245 «Про затвердження переліку особливо цінних груп грунтів» дана територія відповідає Провінції Степова Лівобережна, згідно земельно-оціночного району - 05 Хорол, природно-сільськогосподарський район - 06 Миргородський.

Головними критеріями, за якими грунти об’єднуються в агрогрупи, є належність грунтів до одної грунтово-кліматичної зони, генетична близькість, рельєф, ступінь проявляння негативних ознак, рівень родючості. Враховуючи вищесказане, номенклатурний список агровиробничих груп грунтів включає в себе всі виробничо важливі грунти з розбивкою їх на підгрупи за механічним складом і з наступним розподілом їх на категорії по умовах залягання – рельєфу (таблиця 3).

З урахуванням спеціалізації господарства слід зазначити, що грунтовий покрив достатньо сприятливий для вирощування зернових культур.

Таблиця 3