Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Proekt_pechat_Trubaytsy.docx
Скачиваний:
201
Добавлен:
05.03.2016
Размер:
3.23 Mб
Скачать

8.2.Застосування добрив

Висока ефективність внесення добрив забезпечується тільки при умові застосування їх в обґрунтованій системі з урахуванням конкретних ґрунтових і кліматичних умов, особливостей живлення окремих культур і чергування їх в сівозмінах, агротехніці, властивостей і інших факторів.

Система внесення добрив розробляється і здійснюється в тісному взаємозв'язку з усім комплексом агротехнічних прийомів по вирощуванню сільськогосподарської продукції

Для правильного диференційованого застосування добрив важливе значення має ґрунтове агрохімічне обстеження з метою визначення реакції ґрунту і вмісту в ньому рухливих форм поживних речовин, у тому числі мікроелементів. Агрохімічне обстеження по господарству показало, що рівень забезпеченості поживними речовинами ґрунтів СВК «Трубайцівський» наступний:

  • по гумусу – низький;

  • по азоту – низький.

Отже, при плануванні внесення добрив важливо правильно поєднати застосування органічних і мінеральних добрив. При внесенні органічних добрив разом з мінеральними послаблюється негативний вплив фізіологічної кислотності і підвищується концентрація діючих речовин. Дослідження показують, що при спільному внесенні половинних норм гною і мінеральних добрив, як правило, одержують більш високі врожаї, чим при роздільному внесенні повної норм и кожного з цих добрив.

Основою для планування застосування добрив, встановлення оптимальних норм і співвідношення діючих речовин добрив під сільськогосподарські культури є результати польових дослідів. Польові досліди з добривами проводяться в різних грунтово-кліматичних зонах країни по єдиних схемах дослідними станціями і науково-дослідними сільськогосподарськими інститутами, зональними агрохімічними лабораторіями.

Так, для Полтавської області, згідно з рекомендаціями по проведенню біологічної рекультивації порушених земель, які надані Полтавським обласним державним проектно-технологічним центром охорони родючості ґрунтів і якості продукції, рекомендована норма внесення органічних добрив складає 60-100 т/га в залежності від зміни вмісту гумусу.

Річна норма добрив може вноситися в різні терміни і різними способами. Терміни і прийоми внесення добрив повинні забезпечувати найкращі умови живлення рослин протягом усієї вегетації і одержання високих врожаїв. Розрізняють три способи внесення добрив: допосівне (або основне), припосівне (у рядки, гнізда, лунки) і післяпосівне (або підживлення в період вегетації).

При виборі добрив, норм їх внесення, проводиться детальний аналіз агрохімічних показників, ґрунтового покриву.

Керуючись опосередкованими показниками вмісту гумусу, доступних поживних речовин, параметри яких визначено за результатами аналізу, вважаємо, що як основне добриво до посіву необхідно вносити гній (і інші органічні добрива) і велику частину загальної норми застосовуваних під дану культуру мінеральних добрив. Ціль основного добрива - забезпечити живлення рослин протягом усього періоду вегетації. До посіву добрива вносять розкидним способом за допомогою тукових сівалок (мінеральні добрива, вапно), гноєрозкидачів (органічні добрива) і інших машин.

Перспективним способом застосування добрив до посіву, особливо суперфосфату, є рядкове, локальне внесення. При локальному розміщенні фосфор суперфосфату менше закріплюється в ґрунті і його засвоєння рослинами підвищується.

Гній - найважливіше органічне добриво. У його складі знаходяться всі основні поживні речовини, необхідні рослинам, тому його називають повним добривом.

Напівперепрілий підстилковий гній завдяки великому змісту органічної речовини впливає на фізичні, фізико-хімічні і біологічні властивості ґрунту. При систематичному його внесенні збільшується вміст гумусу і загального азоту в ґрунті, знижується обмінна і гідролітична кислотність, зменшується вміст у ґрунті рухливих форм алюмінію і марганцю. Піщані і супіщані ґрунти стають більш зв'язаними, підвищується їхня поглинальна здатність і буферність, що сприяє збереженню в них вологи і поживних речовин. Глинисті ґрунти під дією гною стають більш пухкими, легше піддаються обробці, робляться більш проникними для води і повітря.

При систематичному внесенні гною не тільки знижується кислотність ґрунту, але і поліпшується живлення рослин кальцієм, магнієм, сіркою і мікроелементами. Важливе значення має також вуглекислота, яка виділяється при розкладанні гною.

З гноєм у ґрунт вноситься величезна кількість мікроорганізмів. Органічна речовина гною - доступне джерело живлення і енергетичний матеріал для життєдіяльності ґрунтової мікрофлори. Тому при внесенні гною підсилюються мікробіологічна діяльність ґрунту і мобілізація запасів поживних речовин, що містяться в ній.

У гної містяться всі елементи живлення, необхідні рослинам. Наявність окремих поживних речовин гною різна і залежить від його якості, а також від грунтово - кліматичних умов. В 1 т напівперепрілого гною міститься 4-5 кг азоту, 2-2,5 кг фосфору і 5-7 кг калію.

Гній має значну післядію. Використання поживних речовин гною за ротацію сівозміни (з урахуванням післядії) складає:

азоту 50—60 %;

фосфору 50—60 %;

калію 80—90 %.

Гній з гноєсховищ чи штабелів, складених у полі, варто рівномірно розкидати, що найкраще здійснюється за допомогою гноєрозкидачів, і негайно заорати. Затримка з закладенням у ґрунт гною тільки на один день приводить до великих втрат азоту і зниження ефективності добрива.

Найкраще вносити гній з осені під зяблеву оранку, до того ж разом з мінеральними добривами. При цьому дія гною і мінеральних добрив помітно зростає.

Пояснюється це тим, що при спільному внесенні створюються більш сприятливі умови живлення рослин, чим при роздільному внесенні. За рахунок мінеральних добрив забезпечується живлення рослин у перший період вегетації, а гній, поступово розкладаючись в ґрунті, забезпечує рослини поживними речовинами в найбільших потребах.

Основне фосфорно-калійне добриво необхідно вносити восени і заробляти під глибоку зяблеву оранку. При цьому добрива попадають у більш вологий і менш пересихаючий шар ґрунту, де розвивається основна маса діяльних коренів.

Для кращого забезпечення живлення рослин у початковий період росту поряд з основним внесенням необхідно вносити невеликі дози добрив одночасно з посівом у рядки.

Велике значення має внесення в рядки гранульованого суперфосфату, тому що в початковий період росту рослини особливо чуттєві до недостатнього вмісту фосфору. Суперфосфат вноситься звичайними зерновими сівалками в суміші з насінням.

Підживлення в період вегетації застосовують на додаток до основного внесення добрив з метою посилення живлення рослин у періоди найбільш інтенсивного споживання ними поживних речовин. Високоефективне ранньовесняне підживлення азотними добривами, що є обов'язковим прийомом меліорації. У підживлення добрива вносять поверхнево.

Система добрив у господарстві – це комплекс агротехнічних і організаційно-господарських заходів щодо найбільш раціонального, планового використання добрив з метою підвищення врожайності сільськогосподарських культур і родючості грунтів.

Для підвищення урожайності основних сільськогосподарських культур в СВК «Трубайцівський» запропоновані інноваційні схеми використання добрив в поєднанні з використанням органічних добрив.

 

 Рис. 8 Зернові колосові

Підвищення урожайності на 8ц/га

Та вмісту білку на 1-2%

Активне поглинання NPK з грунту

Не застосовувати під час цвітіння зернових

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]