1. Рамний фільтрпрес

Камери цього типу пресу утворюються за рахунок розташування в ряд плит і рам з поліпропілену. Тому виникають камери 5-40 мм залежно від товщини рами. Рамні фільтрпреси використовуються також для намивної фільтрації, яка застосовується в промисловості напоїв для очищаючої фільтрації.

2. Камерний фільтр-прес

Камерні фільтрпреси відрізняються своєю надійністю і міцністю в найрізноманітніших областях використання. Пакет плит складається з однотипних камерних плит з поглибленням 15-50 мм для прийому фільтрувального кека.

Камерна плита – це комбінація фільтрувальної плити і двох рам з одного цілого. Камерні плити, як правило, з поліпропілену.

3. Мембранний фільтрпрес

Мембранні фільтрувальні плити влаштовані так само, як і камерні плити. На основному корпусі закріплена еластична мембрана. В якості матеріалу для мембрани використовується поліпропілен, синтетичний каучук(наприклад, пербунан, EPDM) або термопластичний еластомер (TPE). У розпорядженні є інші спеціальні матеріали, такі як PVDF. Мембрана непроникна і служить для віджимання кека в камері. В якості середовища дожима може використовуватися як рідина, так і газ(стисле повітря). Щоб забезпечити оптимальну безпеку мембранного фільтрпреса, застосовуються спеціальні системи безпеки для різних середовищ дожима.

Переваги:

• найвища концентрація сухої речовини в кеку;адаптація до умов фільтрації, що міняються, і концентрацій сухої речовини в суспензії;

• невеликі габарити порівняно з продуктивністю;

• найкращі результати при промиванні кека.

4. Знезараження стічної води

Для знищення патогенних бактерій, що залишилися в очищених стічних водах, і зменшення таким чином небезпеки зараження води водойм здійснюється знезаражування стічних вод. Методи знезаражування стічних вод поділяють на реагентні й безреагентні. До реагентних методів відносять обробку стічних вод окиснювачами чи введення в них іонів міді, срібла або інших знезаражуючих агентів. Як окислювачі використовуються сполуки хлору, озон, марганцевокислий калій, пероксид водню тощо. До безреагентних методів належать термічне знезаражування, знезаражування за допомогою ультразвуку, радіоактивного випромінювання, ультрафіолетових променів. У наш час найпоширенішим методом знезаражування стічних вод є їх хлорування водним розчином газоподібного хлору чи гіпохлоридом натрію.

1. Хлорування газоподібним хлором

Хлор поставляється на очисні станції в балонах чи контейнерах, у яких він знаходиться під надлишковим тиском переважно в рідкому стані. Внаслідок малої розчинності рідкого хлору його попередньо переводять у газоподібний стан після чого розчиняють у воді, а хлорування стічних вод здійснюють так званою хлорною водою. Установки для хлорування стічних вод складаються з наступних вузлів: складу хлору; пристроїв для випаровування рідкого хлору; дозування газоподібного хлору й приготування хлорної води (хлоратора); насосної для підвищення напору води, що подається в ежектор; електрощитової та приміщення контрольно-вимірювальних приладів; вентиляційних і дегазаційних пристроїв. Для невеликих установок хлор випаровують у тій же тарі, в якій він зберігається (табл. 9). Відбір хлору з балонів контролюють за допомогою ваги, на якій ці балони, власне, і розміщуються.

Таблиця 9 – Вихід газоподібного хлору при температурі 16 °С без підігрівання

Внаслідок складності обслуговування великої кількості балонів чи контейнерів при експлуатації хлораторних продуктивністю більше 20-30 кг/год використовуються спеціальні випаровувачі. При обігріванні теплою водою (температура не вище 30-40 °С) вихід хлору з балона зростає до 10 кг/год, а з контейнера - до 40 кг/год. Одна з можливих конструкцій випаровувача наведена на рис. 23.

Рисунок 23 – Схема установки для випаровування хлору

1 – вага; 2 – бочка з хлором; 3 – манометр; 4 – вентиль для відбирання газоподібного хлору; 5 – вентиль для відбирання рідкого хлору; 6 – змійовик; 7 - випаровувач; 8 – подача теплої води; 9 – скид води в каналізацію; 10 – буферна ємність-сепаратор; 11 – хлор-газ до хлоратора

Хлоратори можуть бути напірними чи вакуумними. У напірних хлоргаз знаходиться під деяким надлишковим тиском, у вакуумних - під тиском менше атмосферного. Найбільшого поширення набули вакуумні хлоратори, які виключають можливість витоку хлору в приміщення, де вони встановлені. У наведеній на рис. 24 схемі, хлор-газ із балонів чи бочок надходить у проміжний балон, в якому осаджуються краплини рідини, пил тощо. Через запірний вентиль він далі надходить у фільтр, де повністю очищається від неосілого пилу. Очищений хлор проходить через редукційний клапан, який являє собою пристрій для підтримання постійного тиску (0,01-0,02 МПа) перед вимірювачем витрати. Манометри показують тиск до й після редукційного клапана.

Рисунок 24 – Принципова схема вакуумного хлоратора

1 – проміжна ємність; 2 – вентиль; 3 – фільтр; 4,6 – манометри; 5 – понжуючий редуктор; 7 – вимірювач витрати хлору; 8 – запобіжний клапан; 9 – змішувач; 10 ежектор

Для вимірювання витрати хлору найчастіше використовують скляніротаметри, після яких хлор-газ проходить запобіжний клапан, що унеможливлює попадання води в газову частину хлоратора, і далі надходить у змішувач, де змішується з водою. Хлорна вода засмоктується водоструминним ежектором і трубопроводом надходить до місця змішування із стічними водами. Серед відомих конструкцій вакуумних хлораторів найбільшого поширення набули хлоратори марок ЛОНИИ-СТО (рис. 25) і ЛК (рис. 26) конструкції проф. Л.А.Кульського. Технічні характеристики хлораторів цих марок наведені в табл. 10.

Таблиця 10 – Характеристика хлораторів

Якщо число працюючих хлораторів не перевищує 2, то передбачається встановлення 1 резервного хлоратора; при більшій кількості працюючих встановлюється 2 резервні хлоратори. Незалежно від кількості встановлених ежекторів передбачається встановлення 1 резервного і 1 ежектора для аварійних випадків.

Рисунок 25 – Хлоратор марки ЛОНИИ-СТО

1 – запірний вентиль; 2 – фільтр; 3 – розділювальна камера; 4 – манометр; 5 – редукційний клапан; 6 – регулюючий вентль; 7 – ротаметр; 8 – змішувач; 9 – подача води вдозувальний бачок; 10 – переливан трубка; 11 – подача води в ефектор; 12 – подача води в змішувач; 13 – ежектор; 14 –хлорна вода на знезаражування; 15 – панель; 16 – подача хлор-газу.

Рисунок 26 – Хлоратор марки ЛК-10

1 – регулюючий вентиль; 2 – ротаційний вимірювач; 3 – панель; 4 - водяний клапан; 5 – повітряний клапан; 6 – ежектор; 7 – вихід хлорної води; 8 - подача хлор-газу

До хлораторів і ежекторів підводять воду під тиском не менше 0,3МПа, для забезпечення нормальної роботи хлоратора мінімальна розрахункова витрата води становить 0,5 м³ на 1 кг хлору при 15 °С. Напір хлорної водипісля хлораторів і окремо розміщених ежекторів повинен складати 5-7 м вод.ст. Матеріалом трубопроводів хлорної води служать гума, поліетилен або вініпласт. На базі хлораторів ЛОНИИ-СТО розроблені типові проекти хлораторних, основні дані яких наведені в таблиці 11. Влаштування хлораторної продуктивністю 12,5 кг/год хлору наведене на рис. 27.

Таблиця 11 – Основні дані типових хлораторних, що працюють