Контактні резервуари
В якості контактних резервуарів можуть використовуватись горизонтальні, вертикальні чи радіальні відстійники. Вертикальні відстійники використовуються на малих очисних станціях.
Застосування радіальних відстійників обмежене через труднощі, пов’язані з видаленням осаду (контактні резервуари не можна обладнувати мулоскребами, оскільки у присутності хлору вони піддаються корозії). Найчастіше контактні резервуари влаштовуються на базі первинних горизонтальних відстійників без скребків. Контактні резервуари розраховуються на перебування в них стічних вод на протязі 30 хв. при максимальній розрахунковій витраті. У ці 30 хв включається також тривалість протоку стічних вод після змішувача в каналах до контактних резервуарів і після них до випуску у водойму. Кількість секцій контактних резервуарів повинна бути не меншою 2.У контактних резервуарах відбувається окислення залишкових забруднень стічних вод хлором, що призводить до випадання в них осаду. Кількість осаду приймається в залежності від ступеня очистки стічних вод і використовуваного дезинфікуючого реагенту. При знезаражуванні хлором кількість осаду вологістю 98 %, який випадає в контактних резервуарах, складає: для стічних вод після механічної очистки - 1,5 л/м3; для стічних вод після біологічної очистки в аеротенках і на біофільтрах - 0,5 л/м3
Розроблені типові проекти контактних резервуарів на різну продуктивність очисних споруд на дві, три, чотири й шість секцій шириною 3,0, 6,0 і 9,0 м робочою глибиною 2,9, 3,2 і 3,3 м (табл.13). Довжина секцій змінюється за допомогою вставок довжиною 3,0 м. У типовому проекті ТП 902-3-71.87 хлорна вода вводиться безпосередньо в трубопровід, по якому стічні води надходять у розподільний лоток контактних резервуарів. Видалення осаду та спорожнення контактних резервуарів при цьому здійснюється за допомогою переносного насоса марки ГНОМ 16-15.
На рис. 32 зображений двосекційний контактний резервуар пропускною здатністю 10000 м3/добу. Для кращого змішування стічних вод з хлорною водою передбачена подача повітря у впускний лоток. Видалення осаду передбачається через трубопровід спорожнення контактного резервуара. Дно контактних резервуарів більшої продуктивності влаштовується ребристим. В лотках ребристого дна розміщуються трубопроводи технічної води із сприсками для змиву осаду до приямків, розміщених на початку контактного резервуара; на гребенях встановлені трубчасті перфоровані аератори. В контактних резервуарах може здійснюватись безперервна аерація повітрям для насичення стічних вод киснем і запобігання випаданню зависі.
Таблиця 13 – Основні розміри типових контактних резервуарів
Рисунок 32 –Контактні резервуари пропускною здатністю 10000 м3/добу
1 – розподільна камера; 2 – впускний лоток; 3 – струминонаправляючий щит; 4 – приямок; 5 – збірний лоток; 6 – трубопровід спорожнення; 7 – повітропровід
При експлуатації контактних резервуарів без аерації повітрям осілий осад видаляється періодично (1 раз у 5 – 7 днів). При цьому секція відключається та спорожнюється, а осілий осад змивається в приямок і видаляється в каналізаційну мережу очисної станції.