- •Калюжний а.П.
- •Споруди механічного очищення стічної води
- •Первинні відстійники
- •Горизонтальні відстійники
- •Вертикальні відстійники
- •Радіальний відстійник
- •Тонкошарові відстійники
- •Біологічне очищення стічних вод
- •Біофільтри
- •Краплинні біофільтри
- •Високонавантажувальний біофільтр
- •Дискові біофільтри
- •Вежний біофільтр
- •Біофільтризавантажені полімерними матеріалами
- •Аеротенки
- •Аеротенки з нерівномірно розосередженим впуском
- •Впуском стічних вод
- •Аеротенки-відстійники
- •Аеротенк-витиснювач
- •Аеротенк-змішувач
- •Споруди видалення надлишкової біоплівки
- •Вторинні відстійники
- •Вертикальні відстійники
- •Вторинних відстійників
- •Горизонтальні відстійники
- •Радіальні відстійники
- •Споруди обробки осаду
- •Фільтрпрес
- •Рамний фільтрпрес
- •Камерний фільтр-прес
- •Мембранний фільтрпрес
- •Знезараження стічної води
- •Хлорування газоподібним хлором
- •На газоподібному хлорі (хлоратори лонии-сто)
- •Знезаражування хлорним вапном
- •Змішувачі стічних вод
- •Контактні резервуари
- •Приклад розрахунку споруд
- •Визначення витрати стічних вод від об’єктів водовідведення
- •Визначення концентрації забруднень стічних вод
- •Визначення концентрації забруднень стічних вод за бск
- •Визначення концентрації забруднень стічних вод за завислими речовинами
- •Розрахунок малих очищувальних споруд
- •Приймальна камера
- •Пісковловлювач
- •Бункери для піску
- •Водовимірювальний пристрій
- •Первинний вертикальний відстійник із висхідним потоком води
- •Біологічне очищення − високонавантажувальний біофільтр
- •Біофільтр із піноскляним завантаженням
- •Біофільтр із бамбуковим завантаженням
- •Краплинний біофільтр
- •Аеротенк
- •Баштовий біофільтр
- •Біологічний фільтр
- •Біофільтри завантажені полімерними матеріалами
- •Споруди по стабілізації осаду
- •Вторинний вертикальний відстійник із висхідним потоком води
- •Контактний резервуар
- •Обробка осаду стічних вод
- •Споруди по зневодненню осаду (вакуум-фільтр)
- •Термічне сушіння осаду після вакуум-фільтрів (барабанні сушарки)
Бункери для піску
Для зневоднення піску на малих очисних спорудах рекомендується застосовувати спеціальні циліндрично-конічні піскові бункери діаметром 1,5 – 2 м, пристосовані для наступного завантаження піску в автомобілі і їх вивозу.
Піскові бункери розташовуємо на 9-ти добове зберігання піску. Їх слід розташовувати в опалювальних будівлях з розрахунковою внутрішньою температурою не менше
Засувка на вивантажувальному отворі повинна бути електрифікованою. Під бункерами обов’язкове облаштування трапів для відбору стічних вод в каналізацію або сам пісковловлювач.
Слід приймати не менше 2-х бункерів для піску діаметром D = 1,5 м.
1,77 м3 / 9 діб = 0,20 м3.
Отже, приймаємо 2 бункери для піску об’ємом 0,20 м3кожен.
Водовимірювальний пристрій
Розмір вимірювального лотка Вентурі (рис. 33) залежить від витрати стічних вод: = 13,31 м3/год.
Рисунок 33 – Лоток Вентурі для вимірювання витрати стічної води
В – ширина лотка, мм; b – ширина горловини звуженої частини лотка, мм; Н – глибина лотка, мм; Е – відстань від контрольного перерізу лотка до початку горловини, мм; F – довжина горловини, мм; К – відстань від звужуючого пристрою до місця встановлення вимірювальних приладів; L – загальна довжина, мм; L = Е + F + К; і1, і2 – нахили підвідного і відвідного лотків відносно вимірювального пристрою.
Найбільш точним і надійним водовимірювальним приладом для контролю витрати стічної води в прямокутних каналах є лоток Вентурі, який розміщується між пісколовкою та первинним відстійником.
Ділянка до каналу і після вимірювального лотка повинна бути прямолінійною і не мати відгалужень.
Таблиця 15 – Розміри лотка Вентурі
Межа вимірювань стічних вод, |
Параметри, мм | ||||||||
В |
b |
Н |
Е |
F |
K |
L |
i1 |
i2 | |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
25 – 50 |
450 |
296 |
600 |
1200 |
1260 |
2040 |
4500 |
0,002 |
0,003 |
Первинний вертикальний відстійник із висхідним потоком води
Вертикальні відстійники мають діаметр не більше 9 м. Робоча глибина відстійної частини в межах 2,7 – 3,8 м.
Загальна площа поверхні дзеркала води відстійника визначається за формулою:
,
де, −максимальна годинна витрата стічних вод, м3/год;
q− навантаження на поверхню дзеркала води відстійника. Для відстійника із висхідним потоком водиq=1,9 м3/(год)
.
Розраховуємо діаметр первинних вертикальних відстійників:
,,
де N− кількість відстійників (приймаємо не менше 2);N = 2;
d– діаметр впускного пристрою центральної труби вертикального відстійника;d = 0,15 м;
.
Приймаємо стандартний діаметр первинного вертикального відстійника D = 3 м.
Визначаємо розрахунковий об’єм зони освітлення:
,
де – розрахункова тривалість відстоювання. Для відстійника з висхідним потоком води = 1,5 год = 5400 с.
Визначаємо робочу глибину відстійника:
Визначаємо продуктивність (пропускну здатність), виходячи із його відомих геометричних розмірів і необхідної ефективності освітлення стічних вод:
де Кset– коефіцієнт використання об’єму проточної частини відстійника, що враховує реальну схему потоків рідини в ньому; Кset= 0,65.
Для приведення отриманих даних визначають розрахункову умовну гідравлічну крупність частинок, затримуваних у відстійнику:
коефіцієнт, що враховує вплив мінімальної середньомісячної температури стічних вод; для відстійника із висхідним потоком води,
тому α = 0,9;
h1 – глибина шару рідини в лабораторних циліндрах;h1 = 0,5 м;
n – коефіцієнт, що залежить від концентрації завислих речовин і ефекту освітлення; приЕ = 60% n = 0,35 – 0,37. Приймаємо n = 0,36.
зважуюча швидкість; приймаємо в залежності від швидкості руху потоку рідини в відстійнику;мм/с, тому
Визначаємо кількість осаду, що затримується в первинному відстійнику з врахуванням ефекту освітлення стічних вод.
Маса сухої речовини осаду складає:
т/добу,
де – загальна концентрація забруднень стічних вод за завислими речовинами; =136,32 мг/л;
Еф– ефект освітлення,Еф = 60 %;
К – коефіцієнт, що враховує збільшення об’єму осаду за рахунок крутих фракцій зависі, які не вловлюються при відбиранні проб для аналізу;К = 1,1;
– максимальна витрата стічних вод, м3/добу; =319,44
т/добу.
Визначаємо добовий об’єм осаду, що затримуються в первинних відстійниках:
де – вологість сирого осаду в залежності від застосування різнихтипів насосів. При висхідному русі води =93%– перекачування плунжерними насосами.
– густина сирого осаду, = 1,05 т/м3.