4. Вежний біофільтр

Вежні біофільтри використовуються при витратах очищуваних стічних вод до 50000 м³/добу. Вони відрізняються від високонавантажуваних більшою крупністю – 40 – 100 мм і висотою завантаження - 8-16 м, що розділяється дренажем на яруси висотою 2 – 4 м (рис. 9). Внизу фільтра влаштовується міждонний простір висотою 0,4 – 0,9 м.

Висока окислювальна потужність вежного біофільтра, відношення діаметру якого до висоти завантаження повинно складати 1:6 – 1:8, забезпечується за рахунок виникаючої тяги. Крім того, значна висота і незамулюваність великого за розміром завантаження дозволяє подавати на вежний біофільтр стічні води з БПКповн 250 – 500 мг/л.

Вежні біофільтри проектуються на повну й неповну біологічну очистку стічних вод і можуть працювати за одноступінчастою чи двоступінчастою схемами.

Кількість надлишкової біоплівки, що виноситься з вежних біофільтрів, приймається такою ж, як і для високонавантажуваних біофільтрів – 28 г/(жит.добу) за сухою речовиною; вологість біоплівки становить 96 %.

У вітчизняній практиці вежні біофільтри великого поширення не набули

Рисунок 9 – Вежний біофільтр

1– подача стічних вод; 2 – стіна вежі; 3 – контрольний отвір; 4 – дренаж; 5 – відвідний колодязь; 6 – подача додаткового повітря під тиском

4. Біофільтризавантажені полімерними матеріалами

При повній біологічній очистці на біофільтрах із пластмасовим завантаженням допустима величина БПК_повночищуваних стічних вод складає 250 мг/л, а при неповній біологічній очистці – не обмежується.

В біофільтрах із площинним завантаженням використовуються елементи різноманітних типів і форми із пластмаси.

При цьому площинне завантаження з пластмас повинно витримувати температуру від +6 до +30 °С без втрати міцності. У залежності від типу використовуваного площинного завантаження воно відповідним чином вкладається в тіло біофільтра: жорстке блочне - у вигляді блоків, жорстке засипне - насипом, м’яке - у вигляді рулонів чи кріпиться у вигляді полотен. Але в будь-якому випадку площинне завантаження слід вкладати таким чином, щоб виключити можливість «проскакування» неочищених стічних вод через тіло біофільтра.

Жорстке засипне завантаження біофільтрів виготовляється у вигляді кілець, обрізків труб й інших елементів із пластмас (полівінілхлориду, поліетилену, поліпропілену, полістиролу).

В залежності від матеріалу завантаження його питома площа поверхні становить 100 – 330 м²/м³, а пористість – 70 – 90 %. Питома вага жорсткого засипного завантаження складає 100-600 кг/м³, що дозволяє влаштовувати біофільтри з висотою шару завантаження 1 – 6 м.

У вітчизняній практиці деякого поширення набуло жорстке блочне завантаження з поліетиленових чи азбестоцементних листів. В останні роки в Україні фірма «Екополімер» налагодила випуск блочних завантажень із полімерних гофрованих листів. Таке завантаження має питому площу поверхні 100-150 м2/м3, діапазон робочих температур від -30 до +65 °С. Воно транспортується до місця вкладання у вигляді компактно складених листів і збирається в блоки за допомогою спеціальних з’єднувальних елементів безпосередньо на об’єкті, що дозволяє суттєво зменшити транспортні витрати. Розміри блоків підбираються в залежності від геометрії біофільтра.

До недоліків біофільтрів із площинним завантаженням можна віднести порівняно велику вартість пластмасового завантаження, можливість переохолодження завантаження в зимовий період, що робить необхідним у більшості випадків влаштовувати біофільтри в опалюваних приміщеннях.