Аеротенк-витиснювач
Аэротенки-витиснювачі являють собою залізобетонні резервуари прямокутної форми в плані. Аеротенки складаються із секцій, причому кожна з них ділиться поздовжніми перегородками, що не доходять до однієї з торцевих стін, на 2, 3 і 4 коридори (рис.14). Таке розташування перегородок дозволяє здійснити зигзагоподібний рух рідини послідовно по всіх коридорах аеротенка.
З торців в аеротенках влаштовуються два аеровані канали освітлених стічних вод, що надходять із первинних відстійників: так звані верхній канал – зі сторони первинних відстійників, і нижній канал - зі сторони вторинних відстійників. Ці канали з’єднані між собою перепускним коридором, що дозволяє впускати освітлені стічні води з будь-якої сторони аеротенка. З нижньої сторони аеротенка передбачений аерований канал, куди з останнього по ходу руху рідини коридору кожної секції аеротенка надходить суміш очищених стічних вод з активним мулом. З цього каналу мулова суміш спрямовується у вторинні відстійники. Аерований канал рециркуляційного активного мулу влаштовується з верхньої сторони аеротенка – у трикоридорних і з нижньої сторони – у дво- і чотирикоридорних аеротенках.
Рисунок 14 – Схема коридорних аеротенків-витиснювачів:
1 - верхній розподільний канал освітлених (у первинних відстійниках) стічних вод; 2 - нижній канал освітлених стічних вод; 3 - канал активного мулу; 4 - розподільний канал вторинних відстійників; 5 - з’єднувальний (перепускний) канал.
Аеротенки-витиснювачі можуть працювати в режимах біологічної очистки як без регенерації, так і з регенерацією активного мулу. При здійсненні біологічної очистки без регенерації активний мул і освітлена стічна вода подаються в перший коридор аеротенка: з верхніх каналів активного мулу й стічних вод - для трикоридорних аеротенків і з нижніх каналів активного мулу й стічних вод - для дво- і чотирикоридорних аеротенків.
При роботі аеротенків-витиснювачів у режимі біологічної очистки з регенерацією активний мул завжди подається на початок першого коридору, а освітлені стічні води - на початок наступних коридорів аеротенка. Об’єм регенераторів двокоридорних аеротенків може складати 50 % від загального об’єму аеротенків (так звана 50 %-а регенерація активного мулу). Активний мул подається при цьому в перший коридор із нижнього каналу мулу, а освітлена вода – на початок другого коридору із верхнього каналу стічних вод.
Трикоридорні аеротенки можуть працювати в режимі з 33%-ою регенерацією активного мулу (подача мулу здійснюється на початок першого коридору з верхнього каналу активного мулу, а освітлених стічних вод - на початок другого коридору із нижнього каналу стічних вод). Аналогічним чином чотирикоридорні аеротенки можуть працювати в режимі з 25 чи 50%-ою регенерацією активного мулу.
Розроблені типові проекти дво -, три - і чотирикоридорних аеротенків-витиснювачів з великим діапазоном продуктивності. Аеротенки спроектовані окремими секціями, що дозволяє набрати відповідний до розрахунку об’єм споруди зміною їх кількості (табл. 3). Для очисних станцій продуктивністю до 50000 м3/добу доцільно використовувати 4 – 6, а при більшій продуктивності – 6 – 8 секцій аеротенка. При початковій базовій довжині коридору аеротенка 36 м вона може збільшуватись за допомогою шестиметрових вставок. Коридори аеротенка можуть бути шириною 4,5, 6 і 9 м. При ширині коридору 4,5 м робоча глибина аеротенка складає 3,2 і 4,4 м, а при ширині б і 9 м – 4,4 і 5 м. Всього розроблено біля 100 варіантів з дуже невеликим кроком зміни робочого об’єму від одного аеротенка до іншого, що дозволяє здійснити підбір споруд із точністю 2-3 % від необхідного розрахункового об’єму.
Таблиця 3 – Розміри типових аеротенків-витіснювачів
Коридорні аеротенки звичайно обладнуються пневматичною системою аерації. Повітря диспергується за допомогою фільтр-тросів, вкладених у бетонних каналах, що влаштовуються в дні аеротенка вздовж поздовжньої стінки його коридору. У регенераторах зазвичай влаштовується більша кількість фільтр-тросних каналів. Так, наприклад, у чотирикоридорному аеротенку з 50 %-ою регенерацією в регенераторі (коридори I і II) вкладають по три, а у власне аеротенку (коридори III і IV) - по два ряди фільтр-тросних каналів.
Прямокутні аеротенки обладнуються трубопроводами для їх спорожнення. Дно кожного коридору аеротенка має похил 0,001 до його середини, де влаштований лоток спорожнення.
Останнім часом знаходять використання аеротенки з перемінним об’ємом регенератора. У таких аеротенках існує можливість впуску стічних вод на різній відстані від його початку, куди подається активний мул. У чотирикоридорному аеротенку стічні води подаються в лоток, закріплений на стінці, яка відділяє другий і третій коридори. У лотку влаштовані випускні вікна, що перекриті шиберами. Зазвичай відкритий один шибер, який і визначає об’єм аеротенка, відведеного під регенератор. Таким чином можна здійснювати 25-75 %-у регенерацію активного мулу з кроком зміни об’єму 6,25%.
Якщо відстійні споруди мають прямокутну форму в плані (горизонтальні відстійники), то може влаштовуватись єдиний блок аеротенків з первинними та вторинними відстійниками, в якому до мінімуму зведена довжина комунікацій, що зв’язують ці споруди. Розроблені типові проекти таких блоків ємностей пропускною здатністю 100, 200, 400, 700, 1400, 2700,4200, 7000, 10000, 17000 і 25000 м3/добу.