1. Споруди механічного очищення стічної води

Відстоювання є найбільш простим і часто вживаним в практиці способом виділення із стічних вод грубодисперсних домішок,які під дією гравітаційної сили осідають на дно відстійника або спливають на його поверхню.

Залежно від необхідного ступеня очищення стічних відстоювання застосовується або з метою попередньої їх обробки перед очисткою на інших, більш складних спорудах, або як спосіб остаточно детального очищення, якщо за місцевими умовами потрібно виділити зі стічних вод тільки нерозчинені (осаджуючі або спливаючі) домішки.

Залежно від призначення відстійників в технологічній схемі очисної станції вони поділяються на первинні та вторинні. Первинним називаються відстійники перед спорудами для біологічного очищення стічних вод; вторинними відстійники, які влаштовують для освітлення стічних вод, що пройшли біологічне очищення.

1. Первинні відстійники

По режиму роботи розрізняють відстійники періодичної дії, або контактні, в які стічна вода надходить періодично, при чому відстоювання її відбувається в спокої, і відстійники безперервної дії, або проточні, в яких відстоювання відбувається при повільному русі рідини. У практиці очищення стічних вод осадження зважених речовин виробляється переважно у проточних відстійниках. Контактні відстійники застосовують для обробки невеликих об’ємів стічних вод.

За напрямком руху основного потоку води у відстійниках вони діляться на два основних типи: горизонтальні і вертикальні;різновидом горизонтальних є радіальні відстійники. У горизонтальних відстійниках стічна вода рухається горизонтально, в вертикальних-знизу вгору, а в радіальних – від центру до периферії.

Вибір типу, конструкції і числа відстійників повинен проводитися на основі техніко-економічного їх порівняння з урахуванням місцевих умов. Вертикальні відстійники застосовують зазвичай при низькому рівні ґрунтових вод та пропускної здатності очисних споруд до 10000 м³/добу. Горизонтальні і радіальні відстійники застосовують незалежно від рівня ґрунтових вод при пропускній здатності очисних споруд понад 15000 – 20000 м³/добу. Радіальні відстійники з обертовим розподільчим пристроєм застосовують на станціях пропускною здатністю більше 20000 м³/добу при початковій концентрації зважених речовин не більше 500 мг/ л.

1. Горизонтальні відстійники

Горизонтальний відстійник представляє собою прямокутний в плані резервуар розділений на декілька відділів. Звичайно будують два або декілька паралельно працюючих відділень відстійника, щоб при чищенні або ремонті одного з них не вимикати з роботи всі споруди.

Висота борту відстійника над поверхнею води зазвичай не перевищує 0,4 м. Між проточною і муловою частиною передбачається шар висотою 0,4 м. Ширина відстійника приймається в залежності від способу видалення з нього осаду,однак з таким розрахунком,щоб число відділень відстійника було не менше двох. Зазвичай ця ширина не перевищує 9 м. Ширину відстійника доцільно пов'язувати з шириною аеротенків (6 і 9 м),щоб мати можливість об'єднати ці споруди в секції.

Наявні уніфіковані збірні панелі висотою 3.6 і 4.8 для прямокутних ємностей дозволяють підібрати по глибині проточної частини два типорозміри горизонтальних відстійників-3,2 і 4,4 м.

Осад з відстійників видаляється під гідростатичним тиском і за допомогою різних механізмів (скребків,насосів,елеваторів та ін).

Основними перевагами горизонтальних відстійників є: мала глибина,хороший ефект очищення, можливість використання одного шкребкового пристрою для декількох відділень.

До недоліків відноситься необхідність застосування більшого числа відстійників внаслідок обмеженої ширини.