- •Калюжний а.П.
- •Споруди механічного очищення стічної води
- •Первинні відстійники
- •Горизонтальні відстійники
- •Вертикальні відстійники
- •Радіальний відстійник
- •Тонкошарові відстійники
- •Біологічне очищення стічних вод
- •Біофільтри
- •Краплинні біофільтри
- •Високонавантажувальний біофільтр
- •Дискові біофільтри
- •Вежний біофільтр
- •Біофільтризавантажені полімерними матеріалами
- •Аеротенки
- •Аеротенки з нерівномірно розосередженим впуском
- •Впуском стічних вод
- •Аеротенки-відстійники
- •Аеротенк-витиснювач
- •Аеротенк-змішувач
- •Споруди видалення надлишкової біоплівки
- •Вторинні відстійники
- •Вертикальні відстійники
- •Вторинних відстійників
- •Горизонтальні відстійники
- •Радіальні відстійники
- •Споруди обробки осаду
- •Фільтрпрес
- •Рамний фільтрпрес
- •Камерний фільтр-прес
- •Мембранний фільтрпрес
- •Знезараження стічної води
- •Хлорування газоподібним хлором
- •На газоподібному хлорі (хлоратори лонии-сто)
- •Знезаражування хлорним вапном
- •Змішувачі стічних вод
- •Контактні резервуари
- •Приклад розрахунку споруд
- •Визначення витрати стічних вод від об’єктів водовідведення
- •Визначення концентрації забруднень стічних вод
- •Визначення концентрації забруднень стічних вод за бск
- •Визначення концентрації забруднень стічних вод за завислими речовинами
- •Розрахунок малих очищувальних споруд
- •Приймальна камера
- •Пісковловлювач
- •Бункери для піску
- •Водовимірювальний пристрій
- •Первинний вертикальний відстійник із висхідним потоком води
- •Біологічне очищення − високонавантажувальний біофільтр
- •Біофільтр із піноскляним завантаженням
- •Біофільтр із бамбуковим завантаженням
- •Краплинний біофільтр
- •Аеротенк
- •Баштовий біофільтр
- •Біологічний фільтр
- •Біофільтри завантажені полімерними матеріалами
- •Споруди по стабілізації осаду
- •Вторинний вертикальний відстійник із висхідним потоком води
- •Контактний резервуар
- •Обробка осаду стічних вод
- •Споруди по зневодненню осаду (вакуум-фільтр)
- •Термічне сушіння осаду після вакуум-фільтрів (барабанні сушарки)
Знезаражування хлорним вапном
На очисних станціях продуктивністю до 5 – 10 тис. м3/добу широкозастосовується знезаражування стічних вод розчинами хлорного вапна. Хлорне вапно CaCl O2поставляється в поліетиленових мішках,стальних барабанах, фанерних чи дерев’яних бочках і являє собою білий порошок із різким запахом. Вміст активного хлору у хлорному вапні в залежності від його марки складає 32 – 35 %. Принцип дії установок для знезаражування хлорним вапном полягає у приготуванні розчину необхідної концентрації й наступної його подачі в стічні води у вигляді дозованої струмини. Установки для приготування розчину хлорного вапна однотипні й відрізняються одна від одної лише деякими деталями та габаритами, які визначаються їх продуктивністю. Найпростіші установки виготовляються у вигляді дерев’яних розчинних і витратних баків з відповідною арматурою. На рис. 30 зображена хлораторна установка конструкції ЦТ воду МШС з металевими розчинними й витратними баками. Необхідна кількість хлорного вапна засипається в розчинний бак мірником через люк. Далі туди ж подається водопровідна вода і за допомогою мішалки з ручним приводом здійснюється розчинення хлорного вапна. Відстояний розчин далі зливається у витратні баки, звідки дозується в стічні води через хлорвимірювач. Повітря,а також гази, які утворюються при розкладанні хлорного вапна, відводяться в атмосферу по магістралі, з’єднаній з кришками баків. Розчинний бак очищається від осаду через спеціальний люк.
Рисунок 30 – Схема установка для знезаражування стічних вод
хлорним вапном
1 – розчинний бак; 2 – витратні баки; 3 – шланги; 4 – люк із мірником; 5 – хлорвимірювач; 6 – водопровідна вода; 7 – люк; 8 – збірник; 9 – відвід газів в атмосферу
Інститутом Мосдіпротранс розроблений типовий проект хлораторної продуктивністю до 0,5 кг хлору за годину із застосуванням баків конструкції ЦТводу МШС. Хлораторна розміщується в одноповерховому цегляному приміщенні розміром у плані 3х6 м і висотою 3,7 м. У приміщенні розміщується власне хлораторна, склад для зберігання бочок з хлорним вапном і тамбур. У хлораторній розміщується основне технологічне обладнання й насоси-дозатори (у випадку напірної подачі хлорної води). Склад розрахований на зберігання 1800 кг хлорного вапна. У тамбурі перед входом у хлораторну розміщуються шафа для зберігання спецодягу й протигазів, аптечка для надання термінової медичної допомоги. Хлораторна та склад хлорного вапна обладнуються вентиляцією.
Змішувачі стічних вод
Для змішування стічних вод із хлорною водою можуть використовуватись змішувачі будь-якого типу. При витратах стічних вод до 1400 м3/добу використовуються йоржеві змішувачі. При більших витратах найчастіше застосовуються змішувачі типу лотка Паршаля. Лоток Паршаля складається з підвідного розтруба, горловини й відвідного розтруба (рис. 31). Бокові стінки горловини точно вертикальні, а дно має похил в сторону руху води. В результаті звуження перетину і різкої зміни похилу дна у відвідному розтрубі виникає гідравлічний стрибок, у якому відбувається інтенсивне перемішування стічних вод з хлорною водою.
Рисунок 31 – Змішувач типу «лоток Паршаля»
1 – підвідний лоток; 2 – перехід; 3 – трубопровід хлорної води; 4 – підвідний розтруб; 5 – горловина; 6 – відвідний розтруб; 7 – відвідний лоток; 8 – створ повного змішування
Розміри змішувачів типу лотка Паршаля наведені в табл. 12.Контактні резервуари призначені для забезпечення розрахункової тривалості контакту очищених стічних вод з хлором або гіпохлоритом натрію.
Таблиця 12 – Розміри змішувачів типу лотка Паршаля
При знезаражуванні стічних вод, очищених на краплинних біофільтрах, для контакту хлору з водою можуть застосовуватись вторинні відстійники, хоча наявність біоплівки в цьому випадку заважає досягненню належного ефекту знезаражування стічних вод. Окремі контактні резервуари влаштовують після аеротенків, а також після високонавантажуваних біофільтрів, які працюють за схемою з рециркуляцією очищених стічних вод.