14. Біофільтри завантажені полімерними матеріалами

Розрахувати біофільтр завантажений полімерними матеріалами при таких вихідних даних: ,,_{Q=108,75м3/доб,} Т=14˚С.

Приймаємо завантаження із пластичних листів з питомою поверхнею К_р=120 м²/м³і пустотністю Р=90%.

Ефективність очищення біофільтра:

,

де, L_ex-15 мг/л – БСК_повн. очищеної стічної води;

- концентрація забруднень суміші побутових стічних вод за БСК_повн;

При вихідних даних Э=89 % і L_ex-15 мг/л – Ф=2,6.

При такому ефекті очищення приймаємо висоту біофільтра Н=4м.

Допустиме навантаження по периметру:

Визначаємо допустиме гідравлічне навантаження:

,

Розраховуємо необхідний об'єм пластмасового завантаження:

- максимальний добовий притік стічних вод на очисні споруди.

Площа поверхні біофільтра:

Призначаємо 2-і секції біофільтрів, тоді діаметр 1-ї секції буде дорівнювати:

Приймаємо 2-а біофільтра діаметром 1 м і висотою 4 м кожен. Розташовуємо їх в приміщені.

15. Споруди по стабілізації осаду

Стабілізація (мінералізація) осадів здійснюється з метою запобігання їх загниванню, а також зменшення маси сухої речовини за рахунок мінералізації (розкладання) частини органічних речовин осаду.

Аеробна стабілізація осадів здійснюється в спорудах, які називаються аеробними стабілізаторами. При інтенсивній аерації активного мулу чи його суміші з сирим осадом первинних відстійників відбувається біохімічне окислення частини органічних речовин осаду (30 – 40 %), внаслідок чого він стає стабільним.

На міських очисних спорудах аеробній стабілізації найчастіше піддають суміш сирого осаду первинних відстійників і неущільненого надлишкового активного мулу.

Середнє значення БПК після первинних відстійників

де, a = 0,3-0,5, – коефіцієнт приросту активного мулу (біоплівки);

b – винос активного мулу з вторинного відстійника, приймаємо 15 мг/л.

Кількість осаду по беззольній речовині при зольності сирого осаду З_ос.=30% і зольності активного мулу З_мулу=25%, і при гігроскопічній вологості осаду В_Г=5%:

.

Загальна кількість активного мулу після вторинних відстійників по беззольній речовині при зольності 25 %:

Знаходимо об’єм осаду із первинних відстійників (W_ос= 96%, ρ_ОС= 1,08т/м³)

Витрата біоплівки після ущільнювачів: (W_пл= 96%, ρ_ОС= 1,03 т/м³):

Сумарна витрата сухого осаду і біоплівки:

• По сухій речовині:

• По беззольній речовині:

• По об’єму фактичної вологості:

Середнє значення вологості і зольності:

%

Об’єм аеробних стабілізаторів:

V= V_мулу*t_мулу

де, t_мулу – час ущільнення активного мулу, що становить 12 діб;

V_мулу– 2,64т/добу,

V= 2,64*12=31,7

16. Вторинний вертикальний відстійник із висхідним потоком води

Вторинні відстійники служать для затримання активного мулу,поступає разом з очищеною водою з аеротенків, або для затримання біологічної плівки, що надходить з водою з біофільтрів.

Розрахунок вторинних відстійників проводимо за гідравлічним навантаженням на поверхню відстійника:

– гідравлічна крупність біоплівки,= 1,4 мм/с;

= 0,5 – при висхідному русі води.

Розраховуємо площу вторинних відстійників:

де n- коефіцієнт рециркуляції; при виділенні мулу під гідростатичним тискомn=0,6.

Приймаємо 3 вторинних відстійника. Площа одного відстійника:

Визначаємо діаметр одного вторинного відстійника:

Приймаємо стандартний діаметр вторинного відстійника D = 3 м.

Таблиця 16 – Основні параметри вторинних відстійників

D, м	Глибина, м		Об’єм зони, м3
	циліндрична частина	конус	відстоювання	осаду
3,0	3,6	2,0	30	4
4,5	3,6	2,45	51,5	8
6,0	4,2	3,95	119	32
9,0	4,2	5,15	268	108

Отже, прийнято 3 вторинних відстійника діаметром D = 3 м кожний.