3. Розрахунок малих очищувальних споруд

Виходячи з необхідної степені очищення стічних проектуємо споруди: для механічного очищення стічних вод, для біологічного очищення стічних вод і знезараження. Згідно завдання і вихідних даних будуємо блок-схему очищувальних споруд.

1. Приймальна камера

Для приймання стічної води з напірних трубопроводів перед очищувальними спорудами влаштовуємо приймальну камеру.

Згідно з максимальним притоком стічної води на очищувальні споруди за табл. 14 приймаємо розміри приймальної камери.

Оскільки , то приймаємо наступні розміри приймальної камери:А×В×Н = 1500×1000×1300 мм. Діаметр напірного трубопроводу 400 мм.

Таблиця 14 – Розміри приймальної камери

, м3/добу	Розміри, мм			Діаметр напірного трубопроводу, мм
	А	В	Н
1	2	3	4	5
100-160	1500	1000	1300	150÷250
250	1500	1000	1300	250
400-630	1500	1000	1300	400
1000-2500	2000	2300	2000	6000

2. Решітки

Стічні води від житлових будинків, шкіл містять велику кількість великих покидьків різного складу: кухонні, текстиль, папір, пробки. Тому для виловлювання зі стічної води великих нерозчинних забруднень застосовують решітки, які виконують із круглих, прямокутних чи іншої форми металевих стержнів. Решітки встановлюються на всіх очисних спорудах не залежно від способу подачі на них стічної води – самопливом або напірним трубопроводом.

Виходячи з максимального годинного притоку стічних вод прийнята будівля решіток розміром 6x9 м

Розрахункова кількість прозорів:

де, b – ширина прозорів;

b= 10-16 мм = 0,010 – 0,016 м;прийнятоb = 0,016 м;

– швидкість стічних вод; = 0,8 – 1 м/с;прийнято=1 м/с

h₁– глибина води перед решіткою;h₁ = 0,1 м;

k– коефіцієнт, що враховує стиснення прозорів греблями і затриманими забрудненнями;k = 1,1;

– максимальні секундні витрати стічних вод, м³/с.

Визначаємо ширину решітки:

де S = 0,08.

.

Швидкість протікання стічних вод через решітку:

Втрати напору в решітці:

_де, −коефіцієнт місцевого опору; для круглих стержнів

p – коефіцієнт, що враховує збільшення втрат напору внаслідок забруднення решіток;р = 3.

3. Пісковловлювач

Для вловлювання зі стічних вод піску та інших мінеральних нерозчинних забруднень застосовують пісковловлювачі, які підрозділяються на горизонтальні, вертикальні, із круговим рухом води.

Для міських стічних вод характерна наявність певної кількості піску та інших домішок мінерального походження. Велика кількість піску потрапляє в стічні води з поверхневим стоком, при інфільтрації ґрунтових вод в каналізаційну мережу через нещільності стикових з’єднань, а також при підключенні до мережі промислових підприємств.

Приймаємо 2 пісковловлювачі. Розрахункове навантаження на

Визначаємо площу відділення пісколовки у плані:

.

Приймаємо круглу в плані пісколовку.

Розраховуємо діаметр пісколовки:

Н = D/2 = 0,45/2 = 0,225 м.

Глибина конусної частини:

Визначаємо об’єм конусної частини:

Кількість випадання осаду в пісколовку за добу:

,

де приведена кількість жителів за завислими речовинами.

чол,

b = 65 г/добу.

Заповнення конусної частини пісколовки осадом буде протікати за період:

Отже, осад доцільно забирати не рідше 1 разу в 1 добу.