Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
posibnik_osnovny.doc
Скачиваний:
59
Добавлен:
05.03.2016
Размер:
1.58 Mб
Скачать

8.2. Безробіття як соціально-економічне явище

Безробіття – соціально-економічне явище, за якого частина осіб не має змоги реалізувати своє право на працю та отримання заробітної плати (винагороди) як джерела існування (ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення»).

Безробіттям називається соціально-економічна ситуація в суспільстві, за якої частина активних працездатних громадян не може знайти роботу, котру вони здатні виконувати, що обумовлена переважанням пропозиції праці над попитом на робочу силу. Безробіття є таким соціально-економічним явищем, за якого частина осіб не має змоги реалізувати своє право на працю та отримання заробітної плати (винагороди) як джерела існування.

Безробітні, за визначенням МОП,  це особи у віці 15 – 70 років (як зареєстровані , так і не зареєстровані в державній службі зайнятості), котрі одночасно задовольняють три умови: не мають роботи (прибуткового заняття), шукають роботу або намагаються організувати власну справу, готові приступити до роботи протягом наступних 2 тижнів. До цієї категорії належать також особи, що навчаються за направленнями служби зайнятості знайшли роботу і чекають відповіді або готуються до неї приступити, але на даний момент ще не працюють.

Безробітний особа віком від 15-ти до 70-ти років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи (ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення»).

Зареєстрований безробітний – особа працездатного віку, яка зареєстрована в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, як безробітна і готова й здатна приступити до роботи (ст.1 Закону України «Про зайнятість населення»).

Факторами формування безробіття можуть бути:

 нестача сукупного ефективного попиту;

 негнучкість системи відносних цін і ставок заробітної плати й викривлення в ній, пов'язані з грошовою експансією держави та подальшою інфляцією;

 недостатня мобільність робочої сили;

 структурні зрушення в економіці;

 дискримінація на ринку праці щодо жінок, молоді та національної меншості;

 демографічні зміни в чисельності та складі робочої сили;

 сезонні коливання в рівнях виробництва окремих галузей економіки.

В економічній теорії виділяють такі основні види безробіття: фрикційне, інституціональне, циклічне і структурне.

Фрикційне безробіття пов’язане з переходом особи з одного місця роботи на інше, а також із однієї місцевості в іншу. Безробіття називається фрикційним, тому що відображає “неповороткість” ринку праці у зведенні вакантних робочих місць і здобувачів роботи. Оскільки ініціатива звільнення в цьому випадку йде від працівників, фрикційне безробіття вважається неминучим та певною мірою бажаним, оскільки більшість працівників шукають і знаходять вище оплачувану й продуктивнішу роботу.

Інституційне безробіття – це безробіття, яке породжується правовими нормами, що впливають на попит і пропозицію праці. Йдеться про рівень мінімальної заробітної плати, систему оподаткування, гарантовані виплати безробітним. Працівник відмовиться від пропонованої роботи, якщо заробіток не набагато перевищує компенсаційні виплати з приводу безробіття тощо.

Циклічне безробіття – виникає внаслідок циклічного спаду виробництва і є результатом зниження сукупного попиту на робочу силу. Коли сукупний попит на товари та послуги зменшується, зайнятість теж скорочується, а безробіття зростає. Це вид безробіття, яке постійно змінюється за своїми масштабами, тривалістю й складом, що пов’язане із циклом ділової кон’юнктури. Масштаби і тривалість циклічного безробіття досягають максимуму під час спаду (кризи) виробництва та мінімуму – під час піднесення.

Структурне безробіття – виникає під впливом структурних диспропорцій на ринку праці, тобто коли внаслідок технологічних та структурних змін суспільного виробництва з’являються невідповідності між попитом і пропозицією робочої сили за професією, кваліфікацією, географічними й іншими ознаками. Структурне безробіття є однорідним із фрикційним, проте його наслідки дещо інші, оскільки воно вимагає перепідготовки претендентів на нове місце роботи. Структурне безробіття може бути технологічним або конверсійним.

Технологічне безробіття пов’язане з переходом до нової техніки і технології, з механізацією та автоматизацією виробництва, що супроводжується вивільненням робочої сили й найманням працівників принципово нових спеціальностей та кваліфікації.

Конверсійне безробіття спричиняється скороченням чисельності армії і зайнятих у галузях оборонної промисловості. Розміри цього безробіття можуть коливатися від незначних до великих.

Класифікація безробіття за різними ознаками:

 За повнотою обліку безробітних розрізняють безробіття офіційне (зареєстроване державною службою зайнятості) й реальне (виявлене в результаті обстежень економічної активності населення.

 За характером вияву розрізняють безробіття відкрите і приховане.

Відкрите безробіття означає існування явно незайнятого населення, приховане  наявність формально зайнятого населення.

Важливою проблемою зайнятості в Україні є приховане безробіття.Воно характерне для ситуації економічного спаду та зумовлене неповним завантаженням потужностей підприємств, зменшенням обсягів виробництва, різким зниженням продуктивності праці, наданням працівникам неоплачуваних відпусток, неповною зайнятістю протягом робочого тижня.

Різновидом прихованого безробіття є часткове безробіття, що виникає в результаті зменшення попиту на продукцію підприємства і відповідне скорочення виробництва.

 За поширеністю розрізняють безробіття загальне (що охопило всю країну), галузеве (що виявляється у певній галузі), регіональне (поширене в певному регіоні).

 За причинами виникнення розрізняють безробіття циклічне, сезонне, фрикційне, структурне та технологічне.

 За соціально-професійним складом безробітних безробіття може бути: професійне, етнічне, молодіжне, жіноче та серед соціально уразливих груп населення.

 Залежно від причин вивільнення робочої сили безробіття є добровільним та вимушеним.

 За часом виникнення безробіття може бути сезонним. Сезонне безробіття – викликане тимчасовим характером виконання тих чи інших робіт, функціонування підприємств та галузей (сільськогосподарські роботи, рибальство, будівництво, цукрове виробництво й ін.).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]