- •Передмова
- •Модуль 1. Система функціонування соціально-трудових відносин
- •Тема 1. Мета, завдання, об’єкт, предмет, інформаційна база вивчення дисципліни
- •Тема 2. Трудові ресурси і трудовий потенціал суспільства
- •2.1. Населення, як демоекономічна категорія та його відтворення
- •2.2. Економічно активне населення
- •2.3. Трудовий потенціал: зміст, склад, методи визначення
- •Фактори, що визначають рівень трудового потенціалу на різних рівнях управління:
- •Система показників вимірювання виробничого і трудового потенціалу:
- •2.4. Персонал підприємства: структура, види чисельності. Рух кадрів та управління персоналом
- •2.5. Планування, розвиток та оцінювання персоналу як складові кадрової політики
- •Тема 3. Праця як сфера життєдіяльності та провідний чинник виробництва
- •3.1. Сутність та соціально-економічна характеристика категорії «праця»
- •3.2. Зміст, характер і види праці
- •3.3. Еволюція праці як чинника виробництва. Гуманізація праці
- •Тема 4. Соціально-трудові відносини як система
- •4.1. Сутність соціально-трудових відносин. Загальна характеристика їх системи
- •4.2. Сторони, суб'єкти, предмет, принципи і типи соціально-трудових відносин
- •Рівні соціально-трудових відносин
- •Предмет соціально-трудових відносин
- •4.3 Якість трудового життя як результат і показник стану соціально-трудових відносин
- •Тема 5. Механізм функціонування системи соціально-трудових відносин
- •5.1. Фактори, що визначають розвиток соціально-трудових відносин у суспільстві
- •5.2 Основні напрями соціального захисту в сфері праці
- •5.3 Трудові конфлікти і методи їх вирішення
- •Тема 6. Соціальне партнерство
- •6.3. Суб’єкти соціального партнерства в Україні.
- •6.4. Колективно-договірне регулювання соціально-трудових відносин у системі соціального партнерства.
- •6.1. Поняття та сутність соціального партнерства
- •6.2 Форми і принципи соціального партнерства
- •6.3. Суб’єкти соціального партнерства в Україні
- •6.4. Колективно-договірне регулювання соціально-трудових відносин у системі соціального партнерства
- •6.5. Соціальний діалог в Україні
- •Тема 7. Ринок праці та його регулювання
- •7.1. Поняття та основні складові ринку праці
- •7.2. Кон’юнктура ринку праці та взаємодія попиту і пропозиції
- •7.3. Класифікація та сегментація ринку праці
- •7.4. Інфраструктура та регулювання ринку праці. Моделі ринку праці. Гнучкість ринку праці
- •Тема 8. Соціально-трудові відносини зайнятості
- •8.1. Соціально-економічна суть, форми і види зайнятості
- •8.2. Безробіття як соціально-економічне явище
- •8.3. Показники зайнятості та безробіття населення і динаміка їх в Україні
- •8.4. Державне регулювання зайнятості в Україні
- •Модуль 2. Економічний механізм забезпечення продуктивної праці
- •Тема 9. Планування праці
- •9.1. Сутність і значення планування праці. Система трудових показників і взаємозв’язків їх елементів
- •9.2. Види планів з праці. Показники праці як складова бізнес-плану
- •9.3. Методи планування трудових показників
- •Тема 10. Організація і нормування праці
- •10.1. Поняття, зміст і завдання організації праці
- •Тема 11. Ефективність і продуктивність праці
- •11.1. Поняття ефективності праці. Соціальне та економічне значення її підвищення
- •11.2. Продуктивність і рентабельність праці як основні показники її ефективності
- •11.3. Показники і методи вимірювання продуктивності праці
- •11.4. Фактори і резерви підвищення продуктивності праці
- •11.5. Програми управління продуктивністю праці на підприємстві
- •Тема 12. Політика доходів і оплата праці
- •12.1. Ватрість робочої сили. Доходи населення
- •12.2. Сутність, функції та принципи організації заробітної плати
- •12.3. Структура заробітної плати. Елементи організації оплати праці
- •12.4. Форми і системи заробітної плати
- •12.5. Тарифна система організації оплати праці
- •12.6. Безтарифна модель оплати праці
- •12.7. Регулювання оплати праці
- •Тема 13. Аналіз, звітність і аудит у сфері праці
- •13.1. Сутність і завдання економічного аналізу трудових показників
- •13.2. Облік і звітність у сфері праці
- •13.3. Аудит у сфері праці
- •Тема 14. Моніторинг соціально-трудової сфери як інструмент регулюівання соціально-трудових відносин
- •14.1. Сутність і завдання моніторингу соціально-трудової сфери
- •14.2. Джерела інформації про зайнятість і соціально-трудові відносини
- •14.3. Основні напрями моніторингу соціально-трудової сфери
- •14.4. Організація моніторингу соціально-трудової сфери в Україні
- •Тема 15. Міжнародна організація праці та її вплив на розвиток соціально-трудових відносин
- •15.1. Цілі, завдання, структура, пріоритетні напрями діяльності Міжнародної організації праці
- •15. 2. Нормотворча діяльність моп. Міжнародний кодекс праці
- •15.3. Проблеми інтеграції соціально-трудових відносин України в систему відносин, визнану моп
- •Література
Тема 2. Трудові ресурси і трудовий потенціал суспільства
Населення як демоекономічна категорія та його відтворення.
Економічно активне населення. Трудові ресурси.
Трудовий потенціал: зміст, склад, методи визначення.
Персонал підприємства: структура, види чисельності. Рух кадрів та управління персоналом.
Планування, розвиток та оцінювання персоналу як складові кадрової політики.
2.1. Населення, як демоекономічна категорія та його відтворення
Суб’єктом будь-яких суспільних процесів, що відбуваються в країні, та основним чинником виробничих відносин є населення держави.
Населення– це сукупність людей, котрі проживають на визначеній території (в країні, області, місті, районі, селі тощо). Нерідко в соціально-економічній літературі використовують поняття «народонаселення». Населення – це всі люди незалежно від їхніх характеристик, тобто це найширше поняття для позначення людських ресурсів.
Стосовно економіки населення є одночасно виробником і споживачем матеріальних та духовних цінностей. З точки зору економістів населення – це джерело ресурсів для праці, носій певних економічних відносин і споживач, що формує попит.
Демографічні процеси– це відтворення населення, зміна поколінь, характер і темпи зростання або зменшення населення, зміна рівнів народжуваності, смертності, статево-вікової структури, міграції тощо, тісно взаємопов’язані з усім суспільним розвитком. Ці процеси залежать від суспільного розвитку і разом з тим активно впливають на нього, сприяючи соціально-економічним перетворенням чи гальмуючи їх.
Відтворення населення– це історично і соціально-економічно зумовлений процес постійного й безперервного поновлення людських поколінь. Основними характеристиками відтворення населення є види руху населення, типи та режими відтворення.
Види руху(природний, міграційний, соціальний, економічний) визначаються особливостями зміни чисельності та складу населення в країні в цілому і в окремих регіонах.
Природний рух населення – це результат процесів народження та смертності людей. Залежно від того, які процеси переважають, відбувається природний приріст або природне зменшення населення.
Чисельність і склад населення змінюється також у результаті міграційних процесів(механічного просторового переміщення населення). Такі переміщення викликані різними, але завжди дуже серйозними причинами (політичними, економічними, релігійними тощо). Розрізняють міграціюзовнішню, пов’язану зі зміною країни постійного проживання, тавнутрішню, що відображає зміну людьми місця проживання в межах однієї країни.
Соціальний рух населення виявляється у зміні освітньої, професійної, національної та інших структур населення.
Економічний рух населення – пов’язаний із зміною його трудової активності. Тобто люди розпочинають або припиняють трудову активність, що приводить до відповідного збільшення або зменшення ресурсів для праці.
Усі види руху населення взаємозалежні та взаємопов’язані. У сукупності вони визначають чисельність і якісні характеристики населення.
У природному русі населення розрізняють два типи його відтворення:
Традиційний (екстенсивний) – характеризується високою нерегульованою народжуваністю і високою смертністю (з причин нерозвиненості медицини, низького рівня життя, війн, епідемій).
Сучасний (інтенсивний) – зумовлений соціально-економічним розвитком, зростанням рівня життя, досягненнями медицини, емансипацією і залученням в економічну діяльність жінок та іншими причинами, в результаті яких різко зменшився рівень народжуваності, значно збільшилася середня тривалість життя, знизився рівень смертності, зросла частка людей старшого віку в структурі населення.
Розрізняють три режими відтворення населення:
Розширене відтворення характеризується переважанням народжуваності над смертністю та відповідно природним приростом населення.
Просте відтворення означає постійну кількість населення в результаті приблизно однакової народжуваності й смертності.
Звужене відтворення, або депопуляція, характерне для країн, у яких показники смертності перевищують показники народжуваності, в результаті чого відбувається абсолютне зменшення кількості населення.