Модуль 2. Економічний механізм забезпечення продуктивної праці

Тема 9. Планування праці

1. Сутність і значення планування праці. Система трудових показників та взаємозв’язок їх елементів.

2. Види планів з праці. Показники праці як складова бізнес-плану.

3. Методи планування трудових показників.

9.1. Сутність і значення планування праці. Система трудових показників і взаємозв’язків їх елементів

У ринкових умовах господарювання особливого значення в управлінській діяльності на всіх рівнях набуває планування праці.

Процес планування здійснюють шляхом визначення цілей та способів їх досягнення. В найширшому розумінні, план  це образ будь-чого, модель бажаного майбутнього. В більш вузькому розумінні планування є процесом розроблення спеціальних документів  планів, що визначають конкретні кроки в досягненні цілей у рамках планового періоду.

Планування об'єднує структурні підрозділи підприємства спільною метою, надає всім процесам єдиного напряму та скоординованості, що дає змогу повніше й ефективніше використовувати наявні ресурси, комплексно, якісно та вчасно розв’язувати різноманітні управлінські проблеми.

Для ефективного планування роботи підприємства необхідно дотримуватись низки принципів планування, серед яких найважливішими є: цільове спрямування, системність, безперервність, збалансованість, економічність, науковий характер планування, методологічна єдність планів, оптимальність тощо.

Планування праці як установлення доцільних і бажаних пропорцій праці, її продуктивності, чисельності персоналу, фонду заробітної плати для виконання виробничої програми тощо є частиною загальної системи організації праці, яка забезпечує ефективне її функціонування.

Найважливішими завданнями планування праці є забезпечення повної зайнятості та високої продуктивності праці, створення сприятливих умов для роботи персоналу і підвищення рівня оплати праці, досягнення високої якості трудового життя працівників.

План з праці та заробітної плати є важливим розділом стратегічного плану та всієї сукупності планових документів підприємства; він складається з плану підвищення продуктивності праці; плану фонду оплати праці; плану організації праці; плану чисельності працівників і т. ін.

У сучасних умовах планування трудових показників набуває нового, особливого значення. Пріоритетним та першочерговим стає завдання виконання виробничої програми з випуску конкурентоспроможної продукції через використання найкращих засобів, з найменшими витратами живої та уречевленої праці, що сприяє підвищенню значення трудових показників, їх впливу на виробничий процес.

Система трудових показників– це сукупність кількісних та якісних вимірювачів, ступінь ефективності застосування живої праці в процесі виробництва.

У процесі економічного та соціального розвитку підприємства особливе місце належить плану наукової організації праці. Він є складовою частиною плану підвищення ефективності виробництва.

Основними завданнями планування трудових показників є:

 забезпечення неухильного підвищення продуктивності праці та перевищення її зростання над темпами зростання середньої заробітної плати;

 забезпечення ефективності використання праці та економії фонду заробітної плати;

 дотримання правильних співвідношень заробітної платні окремих категорій працівників згідно з кількістю та якістю праці;

 посилення матеріальної зацікавленості кожного працівника і колективу в цілому в кінцевих результатах, виробничо-фінансової діяльності підприємства;

 забезпечення потреби у кадрах необхідної кваліфікації та підвищення кваліфікації персоналу підприємства;

 визначення оптимального співвідношення в чисельності персоналу за функціями виробництва, обслуговування та управління.

Основою розроблення системи планових трудових показників є: виробнича програма, план підвищення ефективності виробництва, норм і нормативів витрат праці й заробітної плати.

Розроблення системи планових трудових показників на підприємстві повинен передувати їх детальний аналіз у процесі якого визначають заходи для економії живої праці, кращого використання робочої сили на основі впровадження раціональних форм організації, розроблення ефективної системи матеріалів його стимулювання праці, впровадженню науково обґрунтованих норм і нормативів з праці, вдосконалення організації та обслуговування робочих місць, оптимізації режимів праці й відпочинку, раціоналізації трудових процесів, поліпшення підготовки і підвищення кваліфікації кадрів.

На підприємствах доцільно використовувати комплексну систему показників праці для здійснення планування й аналізу, яка містить такі групи показників:

 загальноекономічні показники (обсяг виробництва або вартість виробленої продукції, величина основних фондів, частка основних фондів невиробничого призначення та ін.);

 результативність роботи (виробіток у натуральному, вартісному та трудовому вимірі, трудомісткість, коефіцієнт змінності, прибуток, загальні витрати робочого часу, частка фондів споживання в прибутку та ін.);

 кадрові показники (чисельність персоналу, частка окремих категорій персоналу, плинність кадрів, рівень освіти, середній вік працівників, середній розряд працівників, середній розряд виконаних робіт, періодичність підвищення кваліфікації й т. ін.);

 оплата праці (загальна величина фонду заробітної плати, частка зарплати у витратах на виробництво продукції, середня заробітна плата працівників, міжкваліфікаційна диференціація заробітної плати, динаміка заробітної плати за кілька періодів і т. ін.);

 витрати на соціальні виплати (витрати на соціальні виплати, передбачені законодавством, витрати на додаткові соціальні виплати та пільги, частка витрат на соціальні виплати у витратах на виробництво продукції, витрати на утримання соціальної інфраструктури, витрати на участь у прибутках, середній розмір дивідендів і т. ін.);

 загальні витрати на персонал (витрати на оплату праці, на розвиток персоналу, на соціальні виплати, витрати на персонал у розрахунку на одиницю продукції, частка витрат на персонал у загальних витратах виробництва, динаміка витрат на персонал);

 умови праці (чисельність і частка працівників, що працюють у важких та шкідливих умовах праці, рівень травматизму, захворюваності, витрати на виплату пільг і компенсацій за несприятливі умови праці, динаміка цих показників та ін.).

На формування трудових показників впливають техніко-економічні та інші фактори виробництва, зокрема техніко-організаційний рівень виробництва, соціальні умови, природні умови й рівень раціональності природокористування, зовнішньоекономічні зв'язки і рівень їх ефективності. До техніко-економічних факторів виробництва відносять НТП та технічний рівень виробництва й продукції, їх конкурентоспроможність, структуру господарської системи і рівень організації виробництва та праці, рівень управління.

Уся система трудових показників взаємопов'язана з іншими показниками оперативних і стратегічних планів, оскільки є складовою технічного, економічного та фінансового планування.