13.3. Аудит у сфері праці

Аудит у трудовій сфері  це система заходів для збору інформації, її аналізу й оцінки на цій основі ефективності діяльності підприємства організації праці та регулювання соціально-трудових відносин і їхньої відповідності критеріям чинного українського законодавства.

З переходом до ринкових відносин метою аудиторської діяльності стають проблеми економічного й ефективного використання ресурсів робочої сили. Аудиторська діяльність має виявляти проблеми, що виникають в організації, досліджувати їхні причини та розробляти рекомендації до їх усунення.

Об'єктом аудиту в трудовій сфері є трудовий колектив, персонал підприємства та його діяльність.

Аудит дозволяє переконатися у взаємній відповідності діяльності підприємства з керування персоналом і стратегії його розвитку, а також взаємній відповідності регламентації соціально-трудових відносин та законів, правил, інструкцій і методик, що визначають цю діяльність. За результатами аудиторської перевірки можуть бути визначені напрямки для встановлення, зміни або вдосконалення стандартів. Перевірка сприяє кадровим перестановкам, що поліпшують якісний склад трудових ресурсів, просуванню найбільш перспективних співробітників і розвитку творчої активності.

Аудит у трудовій сфері може бути розглянутий у трьох аспектах:

 організаційно-технологічному;

 соціально-психологічному;

 економічному.

В організаційно-технологічному аспекті аудит являє собою перевірку документації та аналіз показників, що свідчать про легітимність і ефективність діяльності підприємства.

У соціально-психологічному аспекті аудит у трудовій сфері — це оцінка соціально-трудових відносин на підприємстві, що включає поряд з вивченням документації проведення самостійних опитувань, анкетувань, індивідуальних і колективних бесід, інтерв'ю з працівниками різних рівнів та категорій.

Економічний аспект аудиту у трудовій сфері — це визначення:

 конкурентоспроможності підприємства в трудовій сфері, що оцінюється шляхом порівняння економічних і соціальних показників діяльності підприємства за законодавчо встановленими нормами і нормативами або з кращими в галузі показниками на аналогічних підприємствах;

 ефективності функціонування служб керування трудовими ресурсами, виявлення їхньої ролі в підвищенні конкурентоспроможності підприємства;

 економічної ефективності самого аудиту, порівняння витрат на проведення аудиторської перевірки з її результатами.

Подібно до фінансових перевірок аудит у трудовій сфері повинен проводитись періодично, щоб переконатися у виконанні поставлених завдань.

Аналіз і оцінка якогось одного показника або явища у відриві від інших не дають бажаного результату, необхідний комплексний аналіз, що припускає вивчення рівня та динаміки будь-якого окремого показника у взаємозв'язку зі змінами рівня й динаміки всіх інших.

Джерелами для аудиторського розгляду та аналізу є:

— інформація відділів праці й заробітної плати, планового відділу, бухгалтерії;

 акти ревізій, перевірок;

 документи відділу кадрів — пояснювальні записки, протоколи виробничих нарад, листи, догани, заяви і скарги працівників, а також опитування, інтерв'ю та соціологічні тести.

Аудит у трудовій сфері класифікують за такими ознаками:

 періодичністю проведення;

 повнотою охоплення об'єктів, що вивчаються;

 залежно від методів аналізу.

Відповідно до періодичності проведення аудит поділяють на:

 поточний  здійснюється згідно зі встановленим регламентом за певний період часу;

 оперативний  передбачає оперативне розпорядження керівництва;

 систематичний  проводиться у визначений час і повторюється через певний проміжок часу;

 разовий  передбачуваний у період зниження ефективності функціонування підприємства.

Залежно від повноти охоплення об'єктів, що вивчаються, аудит може бути:

 повним  охоплює аспекти використання праці;

 локальним  здійснюється за певними об'єктами;

 тематичним  аналізуються всі об'єкти, а аудит відбувається в зв'язку з виникненням певної проблеми.

Залежно від методів аналізу аудит поділяють на:

 комплексний  застосовується весь арсенал відомих методів;

 суцільний  аналізується обсяг виконаних робіт усіма працівниками підприємства;

 вибірковий  дослідженню підлягають працівники, обрані за спеціальною методикою.

Основні напрями аудиту конкретизуються для кожного окремого підприємства і залежать від цілей аудиту. Тому аудит у трудовій сфері здійснюється в трьох напрямах:

 економічному  визначення конкурентоспроможності підпри-ємства у трудовій сфері, оцінювання ефективності функціонування служб управління трудовими ресурсами та доцільності проведення аудиту;

 соціально-психологічному  передбачає оцінювання соціально-трудових відносип на підприємстві;

 організаційно-технологічному  перевірка документації та аналіз показників, що засвідчують легітимність і ефективність діяльності підприємства.

Аудит трудових показників здійснюється за планом і зазвичай у чотири етапи:

 підготовчий етап, що передбачає розроблення внутрішньофірмових документів (наказів, розпоряджень, у яких визначено терміни, завдання, виконавці й учасники аудиту), а також планів і програм розгляду аналізованої інформації;

 збір інформації  спостереження, виміри, опитування, обробка статистичних даних, зіставлення бухгалтерських та інших даних;

 обробка інформації  порівняння організації праці на аналогічних підприємствах, з'ясування причин плинності кадрів, виявлення та обґрунтування втрат робочого часу тощо;

 узагальнення і представлення оцінних результатів, висновків і рекомендацій замовникові.

Існує безліч методичних прийомів аудиту, що передбачає використання різноманітних схем поєднання методів аналізу і загалом характеризують інфраструктуру аудиту в трудовій сфері.

Саме тому аудит у трудовій сфері охоплює:

 аудит ефективності управління персоналом, у якому використовують безліч методик, що дає змогу оцінити ефективність кадрових управлінських заходів у вартісному виразі. За допомогою таких категорій, як втрати та упущені можливості, аудитор показує адміністрації й керівникові підприємства серйозність економічних утрат від непрофесійного управління соціально-трудовими процесами, зокрема від утрат робочого часу, можливість нових підходів до управління персоналом;

 аудит ефективності використання персоналу  припускає аналіз чисельності, структури, руху працівників на підприємстві загалом і його підрозділами у динаміці; аудит використання робочого часу, продуктивності праці; витрати фонду оплати праці; навчання й соціальні потреби;

 аудит використання робочого часу  розпочинається з аналізу планового обсягу робочого часу. Порівняння планових (розрахункових, базисних) показників з фактичними дає змогу виявити неефективні втрати робочого часу;

 аудит якості праці  охоплює велику кількість умов і показників, зокрема певний рівень кваліфікації працівників, відсутність порушень техніки безпеки тощо. Як показник трудової діяльності якість праці можна застосовувати, переносячи її зміст на якість продукції;

 аудит продуктивності праці  має на меті з'ясування ступеня виконання виробничих планів зі зростання продуктивності праці та її динаміки, вивчення впливу підвищення продуктивності праці на обсяг господарської діяльності, впливу факторів  на продуктивність праці;

 аудит витрат коштів на оплату праці  передбачає низку послідовних розрахунків: визначення розмірів заробітної плати за категоріями персоналу; обґрунтування форм і систем оплати праці; аналіз ефективності систем преміювання; аналіз розподілу й використання засобів, що спрямовуються у фонд споживання.

Дані аудиту й аналізу дають змогу виявити резерви ефективнішого використання робочої сили на основі розвитку прогресивних форм організації й стимулювання праці, а також чинники, що забезпечують кількісну і якісну зміну трудових показників та показників соціального розвитку трудових колективів.

Ефективність аудиту може виступати в чисто економічній, соціально-економічній, соціально-психологічній формі або являти собою їхній комплекс, що найбільш реально.

Таким чином, аудит у трудовій сфері як елемент виявлення резервів підвищення ефективності й прибутковості підприємства є одним з найбільш діючих факторів економічної політики підприємства, що особливо наочно проглядається в умовах переходу до ринкової системи. Чисто методично аудит містить як мікроекономічні, так і макроекономічні питання організації соціально-трудових відносин та охоплює практично всі елементи цих відносин.

Систематичне проведення аудиторських перевірок дає можливості для оцінювання стану і розвитку трудових відносин на підприємстві в динаміці.

Джерелом внутрішньої інформації служать документація й звіти, в тому числі баланс трудових ресурсів підприємства, опис видів робіт та специфікацій, дані про витрати на прийом і звільнення, навчання і перепідготовку кадрів, анкети і тести для претендентів на роботу, рівень професійної захворюваності й виробничого травматизму тощо.

Аналіз, звітність, аудит у сфері праці забезпечують ефективну реалізацію заходів для забезпечення підприємства трудовими ресурсами необхідної кваліфікації, їх раціонального використання, відповідності організації та обліку заробітної плати встановленим нормативам і стандартам.

Контрольні питання

1. Що являє собою економічний аналіз у трудовій сфері?

2. Назвіть основні завдання аналізу трудових показників.

3. Вкажіть об'єкти дослідження аналізу трудових показників.

4. Які показники характеризують ефективність використання праці?

5. Що відображає звітність у сфері праці?

6. Які форми звітності включає Державна статистична звітність з питань праці?

7. Назвіть основні нормативні документи, які регламентують порядок статистичного обліку з праці.

8. Охарактеризуйте суть, значення, напрями й етапи аудиту в сфері праці.

9. У яких аспектах може бути розглянутий аудит у трудовій сфері?

Література

1. Грішнова О.А Економіка праці та соціально-трудові відносини: підруч. / О.А. Грішнова. – К.: Знання, 2006. – 529 с.

2. Акулов М.Г. Економіка праці й соціально-трудові відносини: навч. посіб. / М.Г. Акулов, А.В. Драбаніч, Т.В. Євась та ін. – К.: Центр учбової літератури, 2012. – 328 с.

3. Мних Є.В. Економiчний аналiз: пiдруч. / Є.В. Мних. – К.: Знання, 2011. – 630 с.

4. Черниш С.С. Економічний аналіз : навч. посіб. / С.С. Черниш. – К.: ЦУЛ, 2010. – 312 с.

5. Верига, Ю.А. Звiтнiсть пiдприємств [текст]: [навч. посiбник] / Ю.А. Верига, З.М. Левченко, I.Д. Ватуля. – [2-ге вид., доп. i перероб.]. – К.: ЦУЛ, 2008. – 776 с.

6. Крупельницька І.Г. Звітність підприємств : навч. посібник / І.Г. Крушельницька. – К. : ЦУЛ, 2012 – 232 с.

7. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік, оподаткування та звітність : підруч. – 5-е вид., допов. І перероб. / Н.М. Ткаченко. – К.: Алерта, 2011. – 976 с.

8. Аудит (Основи державного, незалежного професійного та внутрішнього аудиту): підруч. / за ред. д.е.н. проф. В.В. Немченко та О.Ю. Редько. – К. : ЦУЛ, 2012. – 536 с.

9. Огійчук М.Ф. Аудит: організація і методика: навч. посібник / М.Ф.Огійчук, І.Т. Новіков, І.І. Рагуліна – 2-е вид., перероб. і доп. – К.: Алерта, 2012. – 664 с.

10. Економіка праці та соціально-трудові відносини [Електронний ресурс] / О.І. Ілляш, С.С. Гринкевич. – К.: Знання.– 2011.– 476 с.

11. Економіка праці та соціально-трудові відносини: навч.-метод. посібник / [за заг. ред. проф. Є.П. Качана]. – Тернопіль: ТДЕУ, 2006. – 373 с.

12. Кальман О.Г. Правова статистика: підручн. для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти / О.Г. Кальман, О.І. Христич. – Харків: Право, 2004. – 304 с.