Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
posibnik_osnovny.doc
Скачиваний:
59
Добавлен:
05.03.2016
Размер:
1.58 Mб
Скачать

6.2 Форми і принципи соціального партнерства

Соціальне партнерство між сторонами соціально-трудових відносин, їх суб'єктами та органами здійснюється водночас на різних рівнях і у різних формах.

Основні форми соціального партнерства:

  • спільні консультації представників сторін на всіх рівнях;

  • колективні переговори на всіх рівнях;

  • укладання договорів та угод на всіх рівнях;

  • погодження на національному й регіональному рівнях політики доходів і соціально-економічної політики в цілому, включаючи основні критерії та показники соціальної справедливості, заходи щодо захисту місцевого ринку праці й виробника і т. ін.;

  • спільне розв'язання колективних трудових спорів (конфліктів), запобігання їм на всіх рівнях;

  • організація примирних та арбітражних процедур на всіх рівнях;

  • участь найманих працівників в управлінні виробництвом;

  • участь представників сторін у роботі органів соціального партнерства на всіх рівнях;

  • спільне управління представниками сторін фондами соціального страхування;

  • участь найманих працівників у доходах підприємства на умовах, визначених колективним договором;

  • розгляд претензій та розбіжностей, що виникають між сторонами соціального партнерства відповідного рівня і їх вирішення шляхом компромісів, співробітництва, узгодження позицій;

  • обмін необхідною інформацією;

  • контроль за виконанням спільних домовленостей на всіх рівнях.

Основу цивілізованих відносин, що складаються між соціальними партнерами, повинні становити принципи, вироблені Міжнародною організацією праці (МОП), які мають універсальний, загальносвітовий характер:

 Загальний і міцний мир може бути встановлений лише на основі соціальної справедливості. Соціальні партнери повинні чітко дотримуватися принципів соціальної справедливості й «сім раз відміряти та один раз відрізати», перш ніж прийняти рішення.

 Ненадання в будь-якій країні працівникам нормальних умов праці є перешкодою для інших країн, які бажають поліпшити становище трудящих. Цей принцип вимагає, щоб соціальні партнери певної країни, регіону чи підприємства розв'язували соціально-трудові проблеми з огляду на ті наслідки, які можуть викликати їхні дії в інших країнах, регіонах і передбачали, як даний «прецедент» буде використаний іншими регіонами для обмеження соціально-трудових інтересів трудящих. Треба уникати ефекту ланцюгової реакції.

 Свобода слова і свобода об’єднання є необхідними умовами постійного прогресу. Сама природа соціального партнерства ґрунтується на паритетному функціонуванні одного партнера (підприємця) та другого (профспілки) як представника трудящих. Тому визнання й гарантія права на об’єднання – обов’язкові умови існування партнерства. Роботодавцям потрібний злагоджений, стабільний, висококваліфікований колектив працівників.

 Злиденність у будь-якому місці є загрозою загального добробуту.

 Усі люди незалежно від раси, віри і статі мають право на матеріальний добробут та духовний розвиток в умовах свободи і гідності, сталості в економіці й рівних можливостей.

 Повна зайнятість і зростання життєвого рівня.

Спираючись на вищенаведені принципи соціального партнерства МОП, до основних принципів соціального партнерства в Україні відносять: дотримання норм законодавства; повноважність представників сторін; рівність сторін у свободі вибору й обговоренні питань, які становлять зміст колективних договорів і відносин; добровільність сторін у прийнятті на себе зобов'язань; систематичність контролю та відповідальність за виконання зобов'язань.

Поряд із загальними принципами МОП, на яких має будуватися вся система соціального партнерства, можна виділити низку специфічних принципів організації роботи партнерів при здійсненні ними окремих форм цієї роботи, зокрема при веденні колективних переговорів, при укладанні договорів і угод, при взаємних консультаціях і контролі, а також при вирішенні колективних спорів.

Соціальне партнерство при веденні колективних переговорів має здійснюватися на таких принципах:

 трипартизм, тобто представництво уряду (виконавчих органів місцевої влади), найманих працівників і роботодавців;

 рівність сторін на переговорах та недопустимість обмеження законних прав працівників і роботодавців;

 знання і поважання прав та обов'язків один одного, недопущення конфронтації;

 повага, відкритість і довіра у стосунках;

 відкритість і доступність рівноправних переговорів;

 уміння вислухати партнера;

 дотримання культури спілкування, полеміки, дискусії, критики;

 обов'язковість і надійність, націленість на досягнення домовленості.

Укладання колективних договорів і угод в ході соціального партнерства має здійснюватися на таких принципах:

 дотримання норм законодавства;

 повноважність представників сторін;

 рівноправність сторін;

 свобода вибору та обговорення питань, які становлять зміст колективних договорів і угод;

 добровільність і реальність зобов'язань, які беруть на себе сторони;

 відповідальність за виконання взаємних зобов'язань;

 умови кожного наступного рівня колективних угод (договорів) не можуть бути гіршими порівняно з умовами більш високого рівня і, як правило, мають відрізнятися від умов вищих рівнів більшою вигідністю для працівників.

При взаємних консультаціях та контролі потрібно дотримуватися таких принципів:

 регулярність проведення консультацій у ході співробітництва;

 систематичність контролю і неминучість відповідальності;

 відповідальність за ненадання інформації;

 гласність у ході здійснення контролю за дотриманням договорів і угод.

При вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів) партнери повинні дотримуватися таких принципів:

 пріоритетність примирних методів і процедур, що застосовуються примирними комісіями та трудовим арбітражем;

 застосування страйку лише як надзвичайного заходу вирішення колективних трудових спорів (конфліктів);

 прагнення сторін до найшвидшого врегулювання колективних трудових спорів і підписання угоди.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]