4.3 Якість трудового життя як результат і показник стану соціально-трудових відносин

На рівень соціально-трудових відносин впливає якість трудового життя людей.Якістю трудового життя можна вважати задоволеність досягнутими результатами у сфері праці й відповідність їх рівня поставленим цілям у певний період життєдіяльності. Поняття трудового життя людей відрізняється від поняття якості життя взагалі, тому що друге поняття визначається за всіма аспектами існування людини: сім'я, трудова діяльність, навчання, неробочий час, відпочинок, розваги і т.д.

Якість трудового життя – це систематизована сукупність показників, що характеризують умови праці в найширшому розумінні – умови виробничого життя, – й дають змогу врахувати міру реалізації інтересів і потреб працівника та використання його здібностей (інтелектуальних, творчих, моральних, організаторських, комунікаційних тощо). Це поняття відображає міру задоволеності важливих особистих потреб працівника через трудову діяльність на підприємстві.

Основу концепції якості трудового життя становлять:

 положення про отримання працівником у ході самореалізації задоволення від досягнень у праці як головний мотив порівняно із заробітною платою та кар'єрою;

 принцип трудової демократії (демократії на виробництві), що на рівні підприємства означає розширення автономії особистості працівника і можливості його участі в управлінні підприємством та у власності;

 розвиток працівника в концепції якості трудового життя передбачає можливості постійного професійного зростання, розвитку його найрізноманітніших здібностей.

Якість трудового життя є інтегральним показником, що відбиває рівень соціально-трудових відносин. На цей рівень вплива­ють економічні, соціальні, демографічні, географічні, екологічні й інші умови, що забезпечують раціональне використання трудо­вого потенціалу. Якість трудового життя буде тим вищою, чим більш об'єктивні та суб'єктивні умови праці забезпечують плідне використання розумових і фізичних здібностей, при якому людина отримує задоволення. Підвищенню якості трудового життя сприяє справедлива система мотивації праці.

Висока якість трудового життя характеризується такими показниками:

 Робота має бути цікавою саме для цього конкретного працівника.

 Мають бути створені умови для безперервного навчання, постійного професійного зростання, розвитку здібностей працівників.

 Винагорода і визнання праці мають бути справедливими й сприйматися як такі.

 Умови праці мають відповідати санітарно-гігієнічним нормам.

 Нагляд з боку керівництва має бути мінімальним, однак здійснюватися завжди, коли в ньому виникає необхідність.

 Працівники повинні брати участь у прийнятті рішень, що стосуються їх роботи та їх частки.

 Мають бути забезпечені гарантії роботи та дружні взаємовідносини в трудовому колективі.

 На належному рівні має бути побутове та медичне обслуговування працівників.

Перелік цих показників можна доповнювати. Якість трудового життя можна підвищити шляхом зміни на краще будь-якого з цих показників.

Останнім часом з ініціативи Міжнародної організації праці (МОП) дедалі ширше вживається поняття «гідна праця», яке за змістом є дуже близьким до поняття «якість трудового життя».

Гідна праця (за визначенням МОП) означає продуктивну працю, яка приносить достатній дохід, за якої права працівника захищені й забезпечено адекватний соціальний захист. Міжнародна організація праці здійснює активне опрацювання концепції гідної праці та пропагує її впровадження. Ця концепція спрямована на забезпечення продуктивної зайнятості, дотримання прав громадян у трудовій сфері, розвиток системи соціального захисту працюючих та постійного соціального діалогу, загалом на оптимізацію відносин між найманими працівниками і роботодавцями.

Концепція гідної праці базується на таких засадах:

 реальна можливість знайти роботу та реалізувати економічну активність для всіх бажаючих працездатних осіб на ринку праці;

 вільний вибір форми зайнятості, стабільність і добровільність зайнятості; самостійність на роботі;

 продуктивна робота, що дає змогу одержувати прийнятний заробіток для гідного утримання себе і своєї родини; можливість розвитку професійних навичок;

 дотримання рівних прав працюючих і надання можливості вдалого поєднання роботи та особистого життя;

 безпечність умов праці;

 можливість участі й представництва в професійних організаціях і об'єднаннях;

 збереження людської гідності на роботі, що передбачає повагу до працюючих, право на вільне висловлювання власних поглядів і участь у прийнятті рішень стосовно умов роботи, включаючи свободу створення представницьких органів та укладення колективних договорів.

Для кількісної оцінки гідної праці фахівці МОП пропонують застосувати систему індикаторів (показників), які дають можливість оцінити:

 можливість отримання роботи всіма, хто прагне працювати;

 прийнятність форми зайнятості;

 рівень продуктивності зайнятості та адекватності заробітку;

 справедливість у ставленні до зайнятих на виробництві;

 задоволеність тривалістю робочого часу; е) рівень стабільності та захищеності роботи;

 безпечність умов роботи та особистого життя;

 стан соціального захисту;

 гармонійне поєднання умов роботи та особистого життя;

 досконалість соціального діалогу;

 інші соціально-економічні параметри гідної праці.

Контрольні питання

1.У чому полягає зміст поняття «соціально-трудові відносини»?

2. Назвіть складові, які характеризують систему соціально-трудових відносин.

3. Назвіть рівні соціально-трудових відносин.

4. Які Ви знаєте принципи соціально-трудових відносин?

5. Що являє собою соціальне партнерство?

6. Що слід розуміти під терміном «якість трудового життя»?

7. Назвіть основні засади, на яких базується концепція гідної праці.

Література

1) Грішнова О.А Економіка праці та соціально-трудові відносини: підруч. / О.А. Грішнова. – К.: Знання, 2006. – 529 с.

2) Акулов М.Г. Економіка праці й соціально-трудові відносини: навч. посіб. / М.Г. Акулов, А.В. Драбаніч, Т.В. Євась та ін. – К.: Центр учбової літератури, 2012. – 328 с.

4) Економіка праці та соціально-трудові відносини [Електронний ресурс] : навч. посіб. / B.M. Гриньова, Г.Ю. Шульга. – К. : Знання, 2010. – 310 с.

5) Економіка праці та соціально-трудові відносини [Електронний ресурс]: навч. посібник / О.І. Ілляш, С.С. Гринкевич. – К. : Знання. – 2011.– 476 с.