- •Передмова
- •Модуль 1. Система функціонування соціально-трудових відносин
- •Тема 1. Мета, завдання, об’єкт, предмет, інформаційна база вивчення дисципліни
- •Тема 2. Трудові ресурси і трудовий потенціал суспільства
- •2.1. Населення, як демоекономічна категорія та його відтворення
- •2.2. Економічно активне населення
- •2.3. Трудовий потенціал: зміст, склад, методи визначення
- •Фактори, що визначають рівень трудового потенціалу на різних рівнях управління:
- •Система показників вимірювання виробничого і трудового потенціалу:
- •2.4. Персонал підприємства: структура, види чисельності. Рух кадрів та управління персоналом
- •2.5. Планування, розвиток та оцінювання персоналу як складові кадрової політики
- •Тема 3. Праця як сфера життєдіяльності та провідний чинник виробництва
- •3.1. Сутність та соціально-економічна характеристика категорії «праця»
- •3.2. Зміст, характер і види праці
- •3.3. Еволюція праці як чинника виробництва. Гуманізація праці
- •Тема 4. Соціально-трудові відносини як система
- •4.1. Сутність соціально-трудових відносин. Загальна характеристика їх системи
- •4.2. Сторони, суб'єкти, предмет, принципи і типи соціально-трудових відносин
- •Рівні соціально-трудових відносин
- •Предмет соціально-трудових відносин
- •4.3 Якість трудового життя як результат і показник стану соціально-трудових відносин
- •Тема 5. Механізм функціонування системи соціально-трудових відносин
- •5.1. Фактори, що визначають розвиток соціально-трудових відносин у суспільстві
- •5.2 Основні напрями соціального захисту в сфері праці
- •5.3 Трудові конфлікти і методи їх вирішення
- •Тема 6. Соціальне партнерство
- •6.3. Суб’єкти соціального партнерства в Україні.
- •6.4. Колективно-договірне регулювання соціально-трудових відносин у системі соціального партнерства.
- •6.1. Поняття та сутність соціального партнерства
- •6.2 Форми і принципи соціального партнерства
- •6.3. Суб’єкти соціального партнерства в Україні
- •6.4. Колективно-договірне регулювання соціально-трудових відносин у системі соціального партнерства
- •6.5. Соціальний діалог в Україні
- •Тема 7. Ринок праці та його регулювання
- •7.1. Поняття та основні складові ринку праці
- •7.2. Кон’юнктура ринку праці та взаємодія попиту і пропозиції
- •7.3. Класифікація та сегментація ринку праці
- •7.4. Інфраструктура та регулювання ринку праці. Моделі ринку праці. Гнучкість ринку праці
- •Тема 8. Соціально-трудові відносини зайнятості
- •8.1. Соціально-економічна суть, форми і види зайнятості
- •8.2. Безробіття як соціально-економічне явище
- •8.3. Показники зайнятості та безробіття населення і динаміка їх в Україні
- •8.4. Державне регулювання зайнятості в Україні
- •Модуль 2. Економічний механізм забезпечення продуктивної праці
- •Тема 9. Планування праці
- •9.1. Сутність і значення планування праці. Система трудових показників і взаємозв’язків їх елементів
- •9.2. Види планів з праці. Показники праці як складова бізнес-плану
- •9.3. Методи планування трудових показників
- •Тема 10. Організація і нормування праці
- •10.1. Поняття, зміст і завдання організації праці
- •Тема 11. Ефективність і продуктивність праці
- •11.1. Поняття ефективності праці. Соціальне та економічне значення її підвищення
- •11.2. Продуктивність і рентабельність праці як основні показники її ефективності
- •11.3. Показники і методи вимірювання продуктивності праці
- •11.4. Фактори і резерви підвищення продуктивності праці
- •11.5. Програми управління продуктивністю праці на підприємстві
- •Тема 12. Політика доходів і оплата праці
- •12.1. Ватрість робочої сили. Доходи населення
- •12.2. Сутність, функції та принципи організації заробітної плати
- •12.3. Структура заробітної плати. Елементи організації оплати праці
- •12.4. Форми і системи заробітної плати
- •12.5. Тарифна система організації оплати праці
- •12.6. Безтарифна модель оплати праці
- •12.7. Регулювання оплати праці
- •Тема 13. Аналіз, звітність і аудит у сфері праці
- •13.1. Сутність і завдання економічного аналізу трудових показників
- •13.2. Облік і звітність у сфері праці
- •13.3. Аудит у сфері праці
- •Тема 14. Моніторинг соціально-трудової сфери як інструмент регулюівання соціально-трудових відносин
- •14.1. Сутність і завдання моніторингу соціально-трудової сфери
- •14.2. Джерела інформації про зайнятість і соціально-трудові відносини
- •14.3. Основні напрями моніторингу соціально-трудової сфери
- •14.4. Організація моніторингу соціально-трудової сфери в Україні
- •Тема 15. Міжнародна організація праці та її вплив на розвиток соціально-трудових відносин
- •15.1. Цілі, завдання, структура, пріоритетні напрями діяльності Міжнародної організації праці
- •15. 2. Нормотворча діяльність моп. Міжнародний кодекс праці
- •15.3. Проблеми інтеграції соціально-трудових відносин України в систему відносин, визнану моп
- •Література
Тема 4. Соціально-трудові відносини як система
4.1. Сутність соціально-трудових відносин. Загальна характеристика їх системи.
4.2. Сторони, суб'єкти, предмет, принципи і типи соціально-трудових відносин.
4.3. Якість трудового життя як результат і показник стану соціально-трудових відносин.
4.1. Сутність соціально-трудових відносин. Загальна характеристика їх системи
Соціально-трудові відносини є ключовим елементом будь-якої економічної системи і всього комплексу суспільних відносин, оскільки саме від їх характеру та досконалості безпосередньо залежать якість трудового життя, соціальна злагода у суспільстві, соціальний розвиток трудового потенціалу суспільства, регіону, підприємства, продуктивність праці й, зрештою, соціально-економічний розвиток країни.
Соціально-трудові відносини визначають становище людини у сфері праці, її спосіб життя, оточення, соціально-психологічний клімат у трудовому колективі, соціально-економічну ефективність трудової діяльності людини. При цьому вони залежать не тільки від трудової поведінки самої людини, але й від значної кількості факторів.
Для того, щоб оцінити реальне розміщення сил у соціально-трудових відносинах, треба чітко визначити мотиви і логіку власне трудової поведінки; зрозуміти сутність та перспективи розвитку нових соціально-трудових відносин, що відповідають новим соціально-економічним умовам розбудови соціально орієнтованої економіки в Україні.
Персонал організації, працівники підприємств, що тісно пов'язані між собою в процесі трудової діяльності, не тільки створюють новий продукт, виконують роботи і надають послуги, але й формують соціально-трудові відносини.
Соціально-трудові відносини це комплекс взаємовідносин між найманими працівниками і роботодавцями (суб'єктами та органами, що їх представляють) за участі держави (органів законодавчої й виконавчої влади), які пов'язані з наймом працівників, використанням та оплатою їхньої праці, відтворенням робочої сили і спрямовані на забезпечення соціальної злагоди, високого рівня та якості життя працівників, високої ефективності роботи підприємств.
Ці відносини охоплюють широке коло питань від соціально-економічних аспектів майнових відносин до системи організаційно-економічних і правових інститутів, пов'язаних з колективними та індивідуальними переговорами, укладанням договорів і угод, визначенням умов праці, розмірів її оплати, розв'язанням трудових конфліктів, участю працівників в управлінні виробництвом тощо.
Соціально-трудові відносини мають одночасно об'єктивний та суб’єктивний характер, оскільки вони не залежать від волі й бажання окремої людини, але у той же час вони відбивають суб'єктивно визначені наміри і дії учасників цих відносин, зумовлені усвідомленою ними взаємною залежністю.
Соціально-трудові відносини пройшли у своєму розвиткові чотири стадії:
ранньокапіталістична;
конфронтаційна;
стадія змагального співробітництва;
стадія соціального партнерства.
На стан соціально-трудових відносин активно впливають такі чинники, як структурні зміни в економіці, соціальна політика уряду, науково-технічний прогрес, професійно-кваліфікаційні зміни в робочій силі, темпи економічного розвитку, інфляція, гнучкість ринку праці, активність колективних переговорів, ефективність зайнятості, зокрема в державному секторі, тощо.
Соціально-трудові відносини як система мають дві форми існування:
фактичні соціально-трудові відносини, що функціонують на об'єктивному і суб'єктивному рівнях.
соціально-трудові правовідносини, що відбивають проекцію фактичних соціально-трудових відносин на інституційний, законодавчий, нормотворчий рівень.
Система соціально-трудових відносин характеризується такими складовими:
сторони соціально-трудових відносин;
суб'єкти соціально-трудових відносин;
механізм соціально-трудових відносин;
рівні соціально-трудових відносин;
предмет соціально-трудових відносин;
принципи соціально-трудових відносин;
типи соціально-трудових відносин.
Створення в Україні нової системи соціально-трудових відносин, адекватних соціально орієнтованій ринковій економіці, має передбачати забезпечення свободи й прав людини; людський розвиток; розширене відтворення робочої сили; інтелектуалізацію праці; стабільність і ефективність зайнятості; захист національного ринку праці; гідну працю; належний соціальний захист та соціальне забезпечення.