- •Лекційно-практичний курс
- •З математичного аналізу.
- •Частина 1. Вступ до аналізу.
- •Передмова
- •Елементи теорії множин. Лекція №1 Відношення. Функції.
- •1. Множини, дії над множинами, добуток.
- •2. Відношення. Функції. Приклади.
- •3. Образ, прообраз. Композиція
- •Практичне заняття № 1
- •Довести
- •Лекція №2. Відношення порядку. Множина дійсних чисел. Точна верхня (нижня) границя.
- •1. Відношення порядку. Верхня границя. Приклади.
- •2. Зростаючі функції.
- •3. Дійсні числа. Теорема про точну верхню границю.
- •Практичне заняття № 2 Тема: Відношення, функції. Дії над функціями
- •Лекція №3. Властивості дійсних чисел. Принцип Архімеда.
- •1. Класи чисел
- •2. Принцип Архімеда. Наслідки.
- •Практичне заняття №3 Тема: Відношення порядку. Впорядковані множини. Точна верхня і точна нижня грані. Дійсні числа.
- •Практичне заняття № 4 Тема: Верхня та нижня грані множини. Точна нижня та верхня грані.
- •Практичне заняття №5 Тема: Дійсні числа. Формули скороченого множення. Основні нерівності.
- •Практичне заняття №6 Тема: Принцип математичної індукції.
- •Лекція №4. Кардинальні числа.
- •1. Означення кардинального числа (потужності множини).
- •2. Теорема про множину як завгодно великої потужності.
- •3. Зчисленні множини.
- •Лекція №5. Множини потужності континуум, та їх властивості.
- •1. Потужність континуума.
- •2. Властивості потужності континуум.
- •Практичне заняття № 7 Тема: Еквівалентні множини. Зчислені множини. Множини потужності континуум.
- •Елементи топології. Лекція №6. Метричні, нормовані простори. Відкриті, замкнені множини.
- •1. Метричні простори. Приклади. Шар. Сфера.
- •3. Відкриті, замкнені множини. Замикання.
- •Лекція №7. Неперервні функції. Гомеоморфізми.
- •1. Означення неперервної функції та її властивості
- •2. Гомеоморфізми.
- •Лекція №8. Топологічні простори. Еквівалентні метрики і топології.
- •1. Еквівалентні метрики і норми,
- •2. Топологічні простори.
- •Практичне заняття № 8 Тема: Елементи топології
- •Послідовності. Лекція №9. Границя послідовності та її властивості
- •Лекція №10 Послідовності в r1 та в Rn
- •1. Властивості пов’язані з діями над послідовностями дійсних чисел.
- •2. Теорема Вєйєрштрасса про монотонну послідовність. Число е.
- •3. Лема про три границі. Граничні переходи у нерівностях.
- •4. Топологічні добутки. Послідовності в Rn.
- •Практичне заняття №9 Тема: Границя послідовності.
- •Практичне заняття №10 Тема: Обчислення границі послідовності. Число е.
- •Лекція №11 Границя функції. Означення по Коші і Гейне. Чудові границі.
- •1. Границя функції. Означення по Гейне і Коші.
- •2. Чудові границі:
- •Практичне заняття №11 Тема: Границя функції
- •Практичне заняття №12 Тема: 1а, 2а чудові границі.
- •Практичне заняття №13 Тема: Неперервні функції. Точки розриву функції та їх класифікація.
- •Компактні та зв’язні простори. Властивості неперервних функцій на компактних та зв’язних просторах. Лекція № 13 Компактні простори. Компактні множини в r1 і Rn
- •1. Означення компактних просторів. Приклади.
- •2. Властивості і ознаки компактності.
- •3. Теорема Больцано-Вєйерштрасса.
- •Практичне заняття №14 Тема: Компактні простори
- •Лекція № 14 Властивості неперервних функцій на компактних просторах.
- •1. Теореми Вєйерштрасса. Їх трактування в r1 і Rn.
- •2. Рівномірна неперервність. Теорема Кантора.
- •Лекція № 15 Зв'язні простори. Теорема Больцано-Коші в r1. Існування і неперервність оберненої функції для строго монотонної неперервної функції.
- •1. Означення. Неперервні відображення зв'язаних просторів.
- •2. Теорема про обернену функцію
- •Практичне заняття № 15 Тема: Зв’язні множини. Властивості функцій неперервних на відрізку. Рівномірна неперервність.
- •Лекція № 16 Означення та неперервність елементарних функцій.
- •1. Степенева функція.
- •2. Показникова функція.
- •3. Логарифмічна функція.
- •2. Ознаки Коші для границі послідовності і функції в r1. Повнота r1, Rn.
- •Практичне заняття № 16 Тема: Повні простори. Ознака Коші. Теорема про нерухому точку.
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лекція №18. Початкові відомості про ряди. Числові ряди.
- •1. Додатні ряди.
- •2. Знакозмінні ряди.
- •3. Абсолютно збіжні ряди.
- •Практичне заняття № 17 Тема: Числові ряди, їх збіжність.
- •Література
Лекція №2. Відношення порядку. Множина дійсних чисел. Точна верхня (нижня) границя.
1. Відношення порядку. Верхня границя. Приклади.
Означення.
Відношення
називається бінарним відношенням на
множині Е, якщо
.
Означення.
Бінарне відношення
називається відношенням порядку, якщо
виконуються наступні властивості:
а) (х, х)
,
(рефлективність),
б) (х, у)
,
(у, z)![]()
(x,
z)
(транзитивність),
в) (х, у)
,
(у, х)![]()
х = у (антисиметричність).
Часто в такому
випадку пишуть
,
якщо (х,у)
.
Говорять: х передує або співпадає з у.
Приклад. 1.
На множині всіх підмножин множини
,
якщо
.
2. В прикладі лекції
1
.
3.
![]()
Означення.
Відношення порядку є повним або Е –
впорядковане, якщо для
необхідно маємо: x < y, або х = у, або x >
y.
Наприклад, у прикладах 1, 2 відношення порядку не повне, в прикладі 3 – повне.
Означення.
Говорять,
що підмножина А
впорядкованої
множини Е
обмежена
зверху (мажорована), якщо існує елемент
,
наступний
за усіма елементами множини
А, тобто
,
с-
мажоранта
або верхня границя множини А.
Означення.
Говорять,
що підмножина А
впорядкованої
множини Е
обмежена
знизу (мінорована), якщо існує елемент
,
попередній усім елементам множиниА,
тобто
,
дес
- міноранта
або нижня границя множини А.
Означення. с
- максимум
А,
якщо
і
(с=max A).
Означення. с
- мінімум А,
якщо
і
(c=min A).
Твердження. Якщо множина А впорядкованої множини Е має максимальний (мінімальний) елемент с, то він єдиний.
Доведення.
Нехай існує два максимальні елемента
множини А
– с1,
с2.
Тоді с1
с2
так
як с1
А, і
с2
с1
так
як с2
А.
Звідси
с1
= с2,
отже
множина А
впорядкованої
множини Е
має
єдиний максимальний елемент.
Означення. Говорять, що с - точна верхня границя підмножини А впорядкованої множини Е, якщо с є мінімумом множини верхніх границь множини А. Позначають с = sup А.
Означення. c - точна нижня границя підмножини А впорядкованої множини Е, якщо с є максимумом множини нижніх границь множини А. Позначають с=inf A.
2. Зростаючі функції.
Нехай Е і F - дві впорядковані множини.
Означення.
Відображення
називається зростаючим, якщо із
,
і відображення
називається спадним, якщо
.
Якщо маємо строгі нерівності, то функція строго зростаюча (спадна).
Будемо використовувати
ще й наступні терміни: якщо Е впорядкована
множина, то [a, b] – замкнений інтервал
х:
;
(a, b) – відкритий інтервал, a < x < b та
ін.
3. Дійсні числа. Теорема про точну верхню границю.
Означення. Множина R називається множиною дійсних чисел, а елементи дійсними числами, якщо виконуються аксіоми:
аксіоми додавання;
аксіоми множення;
аксіоми порядку;
аксіома повноти: якщо X i Y непусті підмножини R такі, що
і
,
,
то
,
що
і
.
(Самостійно знайти формулювання аксіом І, ІІ, ІІІ (з курсу алгебри)).
Поняття верхньої (нижньої) границі і точної верхньої (точної нижньої) границі автоматично переноситься на множину R.
Приклад. Нехай дана множина А=[0, 1), тоді min A=0, sup A=1.
В множині R Означення точної верхньої (нижньої) границі можна сформулювати дещо по іншому, а ніж у загальному випадку.
Означення.
с = sup A,
,
якщо:
1.
![]()
2.
![]()
с = inf A,
,
якщо:
1.
![]()
2.
![]()
Теорема.
(про верхню (нижню) границю). Нехай
непуста множина, обмежена зверху (знизу),
тоді існує точна верхня (нижня) границя
множини А, причому єдина.
Доведення.
,
В існує оскільки А обмежена. Множини А
і В задовольняють аксіому неперервності.
Тоді
,
що
,
с – мінімальна верхня границя, тобто с
= sup A, причому с – єдине, згідно з раніше
доведеним твердженням.
Крім множини
дійсних чисел R1
ми будемо розглядати простір
=
,
а також відображення означенні на цих
просторах. Нижче домовимося говорити
якщо:
1.
- функція
називається послідовністю, та
застосовується позначення
.
2.
,
то маємо дійсну функцію від дійсної
змінної.
3.
- то маємо дійсну функцію від n змінних.
Приклад. К- кінетична енергія системи n матеріальних частинок залежить від їх швидкостей. Е=К+V – повна енергія – залежить як від конфігурації системи nq, так і від набору швидкостей.
Впорядковані пари
(q,
),
що відповідають системі, утворюють
підмножину Ф в
,
що називається фазовою підмножиною
системи частинок.
(якщо система замкнена, то Е – const, закон
збереження енергії).
