8.3. Трикутник

Перше знайомство розумово відсталих учнів з такою геоме­тричною фігурою, як трикутник, відбувається під час вивчення числа і цифри 3. Вчитель, зробивши пояснення про кількісну множину і сформувавши в школярів усвідомлення числа, цифри і кількості для закріплення знань використовує різні предмети навколишнього середовища. Організовуючи роботу з паличками він пропонує з'єднати три палички між собою і означає її словом "трикутник". Те­рмін "трикутник" він вживає сам і вимагає цього від учнів, при цьому визначення його як геометричної фігури в 1 -му класі давати не потрі­бно. В цей період школярі повинні навчитись складати трикутники з паличок, визначити, яку форму мають прапорець, складена по діагон­алі хустинка тощо. Для закріплення цих знань вчитель пропонує для розгляду трикутники, вирізані із паперу, виготовлені з металу, плас­тмаси, їхні рисунки. Вони вчаться знаходити предмети подібної фо­рми у навколишньому середовищі.

Завдання вчителя в 1 -му класі - ввести в активний словник дітей термін "трикутник", домогтися адекватного його використання, сформувати вміння виділяли фігури трикутної форми в навколишнь­ому середовищі, порівнювати їх між собою за розмірами (більший – менший), з іншими геометричними фігурами. Враховуючи рівень пізнавальних можливостей учнів вчитель може провести пояснення, що для побудови трикутника ми беремо три палички. Отже, всі трикутники, які розглядаються нами, мають по три сторони.

У 2-му класі після того, як учні познайомляться з кутом, навчившись його креслити вони можуть усвідомити, що слово "трикутник" склад­ається з двох слів (три кути). Отже, дана геометрична фігура містить у собі три кути. У цей період учитель організовує практичні вправи з обведення трикутників за шаблоном і їх вирізування. Школярі перерах­овують його кути, сторони і наочно пересвідчуються у правильності даного твердження. При цьому визначення і виділення властивостей трикутника не дається. Завдання вчителя - сформувати вміння обво­дити шаблони трикутників, впізнавати їх у предметах навколишньої дійсності, вирізувати, конструювати, виготовляти з пластиліну тощо.

У 3-му класі формуються поняття про трикутник як певну геомет­ричну форму. Вчитель дає визначення: трикутник - це геометрична фігура, утворена з трьох відрізків, з'єднаних між собою. Він пояс­нює, що дана геометрична фігура містить у собі три кути, три сторо­ни, три вершини. Ці поняття формуються на емпіричному рівні, без розкриття його властивостей та залежностей. Головна мета у цей пе­ріод - сформувати вміння креслити трикутник за заданими точками. Цій роботі потрібно відвести достатньо часу, адже, як ми вже вказу­вали раніше, у школярів з стійкими інтелектуальними вадами спосте­рігаються значні труднощі при кресленні лінії за двома точками. Тому, виконуючи креслення трикутників, потрібно звертати на це до­статньо уваги. Креслення фігур проводиться спочатку під керівницт­вом вчителі, а надалі - самостійно.

У відповідності з підручником у 4-му класі школярі вчаться позна­чати трикутник відповідним арифметичним символом (∆). Оскільки вони вже оволодівають вмінням використовувати літери алфавіту для позначення відрізків, кутів, ламаної лінії - ці ж знання переносять на трикутники. Вчитель формує вміння використовувати великі літера­ми латинського алфавіту для позначення вершин трикутників, а ма­ленькі – для позначення його сторін: АВС (див. рис. 8.22.).

Рисунок 8.22.

Школярі вчаться розрізняти типи трикутників залежно від величи­ни їхніх кутів і сторін. Для цього доцільно виготовити декілька три­кутників і пронумерувати в них кути. Поряд з номерами кутів доцільно використовувати позначення їх літерами. Вчитель креслить ці трикутники на дошці, а учні - в зошитах (див. рис. 8.23.).

Рисунок 8.23.

Трикутник №1. Трикутник №2. Трикутник №3.

Після цього педагог формує у школярів вміння послідовно при­кладати косинець до цих трикутників і визначати та записувати типи кутів кожного з них:

Трикутник № 1. Трикутник №2. Трикутник №3.

<1 - гострий <1 - гострий <1 - гострий

<2 - прямий <2 - гострий <2 - тупий

<3 - гострий <3 - гострий <3 - гострий

Виконавши такі завдання протягом декількох разів вчитель підво­дить учнів до формулювання визначення прямокутного, тупокутного та гострокутного трикутників: "Трикутник, у якого один кут прямий, а два інші - гострі, називається прямокутним (трикутник №1)"; "Три­кутник, у якого всі три кути гострі називається гострокутним (трикут­ник №2)"; "Трикутник, у якого один кут тупий, а два - гострі, називається тупокутнім (трикутник №3)".

Якщо вчитель у 4-му класі сформує у розумово відсталих учнів усвідомлення визначення трикутника як геометричної фігури, на­вчить їх розрізняти за типами кутів - він своє завдання виконав. Цей матеріал є основою для засвоєння системних знань про геометричні форми, зокрема про трикутники і їхні властивості, у старших класах.