- •Курс лекцій
- •Методи навчання математики I шляхи їх реалiзацiї
- •Організація роботи з вивчення геометричного матеріалу в молодших класах допоміжної школи
- •1. Методика викладання математики в системі спеціальних дисциплін
- •1.1. Мета та завдання навчання математики у допомiжнiй школі
- •1.2. Зв'язок математики з іншими навчальними дисциплінами
- •2. Навчальна програма з математики для допоміжної школи
- •2.1. Принципи побудови навчальної програми з математики
- •1. Принцип цiлiсностi та завершеності навчання математиці.
- •2. Принцип корекцiйно-розвиваючої спрямованості навчання.
- •4. Принцип індивідуального та диференційованого підходу.
- •5. Принцип практичного спрямування навчання.
- •6. Принцип наочності навчання.
- •7. Принцип міцності отриманих знань.
- •8. Принцип науковості і системності навчання..
- •2.2. Концентричність розташування матеріалу у програмі
- •2.3. Структурні особливості програми з математики
- •2.4. Диференціація навчальних вимог до учнів з різним рівнем засвоєння матеріалу
- •3. Методи навчання математики I шляхи їх реалiзацiї
- •3.1. Вибір методів навчання математики
- •3.2. Особливості використання методів навчання на уроках математики
- •3.3. Контроль та облік знань, умінь і навичок учнів з математики
- •4. Урок математики у допоміжній школі
- •4.1. Основні вимоги до уроку математики
- •4.2. Характеристика структурних елементів уроку математики
- •4.3. Типи уроків математики
- •1. Пропедевтичні уроки.
- •2. Уроки на подачу нового матеріалу.
- •3. Уроки удосконалення знань та вмінь.
- •4. Уроки систематизації та узагальнення знань.
- •5. Уроки корекції знань, умінь і навичок.
- •6. Практичні уроки.
- •7. Урок перевірки знань, умінь та навичок.
- •8. Комбіновані уроки.
- •9. Уроки-екскурсії.
- •4.4. Аналіз уроку з математики
- •5. Позакласна робота з математики
- •5.1. Особливості позакласної роботи з математики
- •5.2. Форми позакласної роботи з математики
- •5.2.1. Гурткова робота з математики
- •5.2.2. Математичні ігри
- •5.2.3. Хвилинки цікавої математики
- •5.2.4. Математична газета
- •5.2.5. Математичний куточок
- •5.2.6. Математична вікторина
- •5.3. Домашні завдання та форми їх перевірки
- •6. Організація роботи на уроках математики у пропедевтичний період
- •6.1. Основні завдання пропедевтичного періоду вивчення математики
- •6.2. Основні методи роботи, які використовує вчитель у пропедевтичний період
- •6.3. Організація роботи у пропедевтичний період
- •1. Поняття про розміри предметів.
- •2. Поняття про масу предметів.
- •3. Просторове орієнтування.
- •4. Кількісні поняття.
- •5. Поняття про часові уявлення.
- •6. Ознайомлення з простими геометричними фігурами.
- •7. Роль і місце геометричного матеріалу в системі навчання учнів допоміжної школи
- •7.1. Предмет геометрії. Завдання й зміст вивчення геометричного матеріалу в допоміжній школі
- •7.2. Особливості оволодіння розумово відсталими учнями основами геометричних знань.
- •7.3. Організація вивчення геометричного матеріалу на уроках
- •8. Організація роботи з вивчення геометричного матеріалу в молодших класах допоміжної школи
- •8.1. Точка. Лінія. Кути
- •8.2. Круг і коло
- •8.3. Трикутник
- •8.4. Квадрат. Прямокутник
- •8.5. Геометричні тіла
- •Література
6.2. Основні методи роботи, які використовує вчитель у пропедевтичний період
Враховуючи особливості психофізичного розвитку розумово відсталих учнів все навчання у пропедевтичний період носить наочно-практичний характер, тобто будь-які уявлення формуються у школярів на основі спостереження практичної діяльності вчителя і подальшим виконанням операцій з реальними предметами самостійно. Тому найбільш ефективними методичними прийомами у пропедевтичний період є організація спільних дій вчителя і учня, наслідування діяльності дорослого і діяльність за зразком.
Перевагу бажано було б надавати спільній діяльності вчителя і учня. Така форма роботи використовується на початку шкільного навчання і у випадках, коли потрібно сформувати в школярів нові навички або виконати складні завдання. Спільні дії готують їх спочатку до виконання дій за зразком, а надалі - за словесною інструкцією. Але оскільки така діяльність вимагає витрати значної кількості часу на кожного школяра, у пропедевтичний період не завжди вдається організувати її у достатньому обсязі. Тому в цей час на перший план виступає діяльність учнів за зразком, який дає педагог. У цьому випадку вибір необхідного предмета, виконання маніпуляцій з ним, способи діяльності та їхня послідовність даються у готовому вигляді.
На перших уроках математики завдання даються для всіх учнів і є обов'язкові для виконання. Першочергово вони повинні передбачати у собі як вербальну, так і невербальну форму їх виконання. Це обумовлюється тим, що деякі розумово відсталі учні недостатньо володіють мовленням. Тому такий характер завдань покликаний дати їм можливість споглядати і наслідувати мовленнєву поведінку дорослого: виконуючи роботу вчитель супроводжує її поясненням і дає звіт про неї. Прийом коментування своїх дій і дій школярів педагогом сприяє розвитку мовлення розумово відсталих, збагачення їх словникового запасу, виправлення недоліків звуковимови. Формуванню мовлення на уроках математики у пропедевтичний період потрібно приділяти достатньо уваги, адже чіткі уявлення утворюються лише тоді, коли вони з категорії практичних дій переходять у вербальну форму, у форму внутрішнього промовляння.
У пропедевтичний період вчитель рідко використовує методи роботи так, як це прийнято робити в старших класах. Вони в більшості випадків застосовуються комплексно, в різноманітних комбінаціях один з одним. При цьому потрібно прагнути, щоб вони відповідали рівню індивідуальних можливостей розумово відсталих школярів, викликали цікавість до предмета і дозволяли досягнути оптимального результату.
У допоміжній школі у пропедевтичний період використовується практичний метод, суть якого полягає в тому, що організовується практична діяльність учнів, спрямована на засвоєння певних способів дій з натуральними предметами або їхніми зображеннями. Даний метод найбільш відповідає психофізіологічним можливостям розумово відсталих, рівню розвитку їхнього мислення, оскільки вони краще запам'ятовують те, що безпосередньо виконували з натуральними предметами або їхніми зображеннями. Лише після таких операцій можна переходити до виконання дій в абстрактному плані. У відповідності до теорії П.Я.Гальперіна, практичні і матеріальні зовнішні дії поступово переходять у внутрішній план.
Практичний метод передбачає організацію і проведення вправ. Виконуючи їх учень неодноразово повторює практичні і розумові дії. У допоміжній школі можна використовувати колективні та індивідуальні вправи, давати їх на самостійну роботу і виконувати спільно з педагогом. Вони диференціюються за складністю з урахуванням індивідуальних можливостей школярів. Найбільш ефективні комплексні вправи, які покликані вирішувати одночасно декілька програмних завдань і які органічно поєднуються одна з одною ("величина" та "кількість і рахунок", "кількість" і "геометричні фігури" тощо).
У школі також використовуються однотипні вправи (спрямовані на вироблення певних способів дій. При їх використанні бажано постійно змінювати умови: предмети, з якими учні проводять вимірювання, рахунок, форму організації роботи, методичні прийоми і т.д. Завдяки цьому вони не викликають в них негативного ставлення через свою однотипність. Зміна несуттєвих ознак при незмінності суттєвих дозволяє вчителю успішно формувати математичні уявлення у школярів не лише у пропедевтичний період, а й протягом наступних років навчання.
Вибираючи систему завдань потрібно прагнути, щоб вони органічно вписувались в наступні перспективні вправи і в загальну систему різноманітних форм роботи, які вчитель планує використовувати протягом навчального року.
Вправи можуть бути репродуктивними (які відтворюють спосіб дій, в яких діяльність учнів регламентуються вчителем у вигляді зразка, інструкції, вказівки, виконання яких дає позитивний ефект, забезпечує правильне розв'язання завдання, попереджує виникнення помилок і на основі цього формування неправильних алгоритмів дій) і продуктивні (спосіб дій учні повинні повністю (чого в допоміжній школі на даному етапі навчання практично не робить ніхто з них) або частково відкрити самостійно, які розвивають мислення, виробляють цілеспрямованість, формують уяву).
Співвідношення репродуктивних і продуктивних вправ визначається індивідуальними та типологічними характеристиками розумово відсталих, наявністю в них особистого досвіду для вирішення поставлених проблем, ступенем інтелектуального недорозвитку тощо.
У пропедевтичний період вивчення математики важливою умовою правильно організованого навчання виступає форма занять. На перших заняттях учні ще не звикли до правил поведінки у класі, у них не сформований пізнавальний інтерес до уроків. Ці заняття можна починати з гри, адже саме вона сприяє формуванню зацікавленості в учнів, емоційно-позитивного ставлення до завдань і, отже, до такого складного предмета, яким є математика. Для цього доцільно використовувати знайомі школярам іграшки, розповіді, казки, тобто по можливості театралізувати урок. Але при цьому важливо враховувати, що перетворення уроку в гру також не дасть відповідного позитивного ефекту, адже основною метою цих занять є діагностика знань і здібностей та формування основи для вивчення математики.
Широко використовуються дидактичні ігри. Завдяки тому, що навчальне завдання дається в ігровій формі учень значно легше і швидше його розв'язує. Всі типи дидактичних ігор виступають ефективним засобом і методом формування елементарних математичних уявлень. Дидактичні ігри виконують навчальну функцію значно успішніше, якщо вони застосовуються у системі, яка передбачає варіативність, поступове ускладнення і змісту, і структури, зв'язок з іншими формами та методами роботи.
Під час їхнього вибору особливого значення набувають ігри, спрямовані на формування уявлень про просторові відношення, форму, величину, кількість. Більша частина завдань, які планує вчитель у пропедевтичний період, вирішується за допомогою даних ігор.
Гра як метод навчання і формування математичних уявлень передбачає проведення її в різних формах (ігри-драматизації, сюжетно-рольові, рухливі тощо), через використання різних прийомів, і органічне поєднання ігрового сюжету і дидактичної мети.