- •Курс лекцій
- •Методи навчання математики I шляхи їх реалiзацiї
- •Організація роботи з вивчення геометричного матеріалу в молодших класах допоміжної школи
- •1. Методика викладання математики в системі спеціальних дисциплін
- •1.1. Мета та завдання навчання математики у допомiжнiй школі
- •1.2. Зв'язок математики з іншими навчальними дисциплінами
- •2. Навчальна програма з математики для допоміжної школи
- •2.1. Принципи побудови навчальної програми з математики
- •1. Принцип цiлiсностi та завершеності навчання математиці.
- •2. Принцип корекцiйно-розвиваючої спрямованості навчання.
- •4. Принцип індивідуального та диференційованого підходу.
- •5. Принцип практичного спрямування навчання.
- •6. Принцип наочності навчання.
- •7. Принцип міцності отриманих знань.
- •8. Принцип науковості і системності навчання..
- •2.2. Концентричність розташування матеріалу у програмі
- •2.3. Структурні особливості програми з математики
- •2.4. Диференціація навчальних вимог до учнів з різним рівнем засвоєння матеріалу
- •3. Методи навчання математики I шляхи їх реалiзацiї
- •3.1. Вибір методів навчання математики
- •3.2. Особливості використання методів навчання на уроках математики
- •3.3. Контроль та облік знань, умінь і навичок учнів з математики
- •4. Урок математики у допоміжній школі
- •4.1. Основні вимоги до уроку математики
- •4.2. Характеристика структурних елементів уроку математики
- •4.3. Типи уроків математики
- •1. Пропедевтичні уроки.
- •2. Уроки на подачу нового матеріалу.
- •3. Уроки удосконалення знань та вмінь.
- •4. Уроки систематизації та узагальнення знань.
- •5. Уроки корекції знань, умінь і навичок.
- •6. Практичні уроки.
- •7. Урок перевірки знань, умінь та навичок.
- •8. Комбіновані уроки.
- •9. Уроки-екскурсії.
- •4.4. Аналіз уроку з математики
- •5. Позакласна робота з математики
- •5.1. Особливості позакласної роботи з математики
- •5.2. Форми позакласної роботи з математики
- •5.2.1. Гурткова робота з математики
- •5.2.2. Математичні ігри
- •5.2.3. Хвилинки цікавої математики
- •5.2.4. Математична газета
- •5.2.5. Математичний куточок
- •5.2.6. Математична вікторина
- •5.3. Домашні завдання та форми їх перевірки
- •6. Організація роботи на уроках математики у пропедевтичний період
- •6.1. Основні завдання пропедевтичного періоду вивчення математики
- •6.2. Основні методи роботи, які використовує вчитель у пропедевтичний період
- •6.3. Організація роботи у пропедевтичний період
- •1. Поняття про розміри предметів.
- •2. Поняття про масу предметів.
- •3. Просторове орієнтування.
- •4. Кількісні поняття.
- •5. Поняття про часові уявлення.
- •6. Ознайомлення з простими геометричними фігурами.
- •7. Роль і місце геометричного матеріалу в системі навчання учнів допоміжної школи
- •7.1. Предмет геометрії. Завдання й зміст вивчення геометричного матеріалу в допоміжній школі
- •7.2. Особливості оволодіння розумово відсталими учнями основами геометричних знань.
- •7.3. Організація вивчення геометричного матеріалу на уроках
- •8. Організація роботи з вивчення геометричного матеріалу в молодших класах допоміжної школи
- •8.1. Точка. Лінія. Кути
- •8.2. Круг і коло
- •8.3. Трикутник
- •8.4. Квадрат. Прямокутник
- •8.5. Геометричні тіла
- •Література
2. Поняття про масу предметів.
Формування цього поняття у школярів викликає певні труднощі. Багато дослідників вказували, що м'язові відчуття у розумово відсталих розвинені надзвичайно слабо. Вони можуть відчути різницю у масі лише в тому випадку, якщо вона чітко проявляється.
Школярі зі стійким порушенням інтелекту 1 -го класу нерідко ототожнюють масу предмету з об'ємом або місцем, яке він займає в просторі. Коли їм пропонують вибрати більш важку коробку серед двох, розумово відсталі дуже дивуються (за спостереженнями Н.Ф.Кузьміної-Сиромятникової), що менша коробка виявляється важчою. Такі самі результати отримала і М.М.Перова. Вона зазначає, що коли вони бачать великий мішок вати масою 1 кг і маленьку пачку солі такої ж маси, вони зазвичай говорять, що вата важче, тому що її багато. Отже для того, щоб школярі не змішували масу предмета з місцем, який він займає у просторі, необхідно проводити достатньо практичних занять на порівняння та розвиток м'язових відчуттів (порівнювати за масою пачку кукурудзяних паличок і шматочка хліба, пачку з чаєм і таку ж за розмірами пачку із сіллю тощо)*.
Формування м'язових відчуттів доцільно починати з парних понять: "важкий - легкий", "важче - легше". Роботу потрібно сконцентрувати на предметно-практичній діяльності, яку б виконували школярі: порівняти за масою два предмети, визначити серед них важчий, легший. Спочатку доцільно брати предмети, які значно відрізняються один від одного за масою, потім поступово переходити до більш урівноважених. При цьому педагог має зазначати, що так само, як і розмір, маса також має відносність і взаємозалежність: один предмет може бути важчий порівняно з другим, але в той же час легший порівняно з третім.
У допоміжній школі потрібно показати порівняння предметів за масою за допомогою терезів без використання гир. На дві чашки терезів кладуть предмети, які порівнюються. Чашка терезів з важчим предметом опуститься вниз, з легшим - підніметься вгору. Якщо предмети однакові за масою - чашки терезів урівноважаться (будуть на одному рівні).
На уроках ручної праці або на позакласних заняттях доцільно зробити іграшкові терези і організувати гру в "Магазин". Вага гир при цьому може бути довільна. Потім такі терези вчитель приносить у клас для вправ у зважуванні і на цих заняттях у процесі роботи діти встановлюють, що один предмет важчий за інший, або вони рівні за масою. Поступово, на уроках з використанням терезів, вчитель починає застосовувати гирі вагою 1кг, 2кг, 5кг.
У пропедевтичний період вчитель зауважує, що кілограм є основною ваговою мірою, але вимагати від учнів знання назви "кілограм" не потрібно. Та за свідченням вчителів допоміжної школи, вони не лише запам'ятовують цю назву, але й правильно знаходять кілограмову гирю серед інших.
Головна мета занять з терезами - підведення учнів до висновку, що предмети необхідно зважувати для того, щоб взнати, який з них легший, а який - важчий. Корисно також в цей період показати аптечні терези, на яких зважують за допомогою маленьких гирьок, провести екскурсію на склад, де використовують 100 або 200-і кілограмові терези, на завод або ферму, де стоять великі терези для зважування машин.