- •Курс лекцій
- •Методи навчання математики I шляхи їх реалiзацiї
- •Організація роботи з вивчення геометричного матеріалу в молодших класах допоміжної школи
- •1. Методика викладання математики в системі спеціальних дисциплін
- •1.1. Мета та завдання навчання математики у допомiжнiй школі
- •1.2. Зв'язок математики з іншими навчальними дисциплінами
- •2. Навчальна програма з математики для допоміжної школи
- •2.1. Принципи побудови навчальної програми з математики
- •1. Принцип цiлiсностi та завершеності навчання математиці.
- •2. Принцип корекцiйно-розвиваючої спрямованості навчання.
- •4. Принцип індивідуального та диференційованого підходу.
- •5. Принцип практичного спрямування навчання.
- •6. Принцип наочності навчання.
- •7. Принцип міцності отриманих знань.
- •8. Принцип науковості і системності навчання..
- •2.2. Концентричність розташування матеріалу у програмі
- •2.3. Структурні особливості програми з математики
- •2.4. Диференціація навчальних вимог до учнів з різним рівнем засвоєння матеріалу
- •3. Методи навчання математики I шляхи їх реалiзацiї
- •3.1. Вибір методів навчання математики
- •3.2. Особливості використання методів навчання на уроках математики
- •3.3. Контроль та облік знань, умінь і навичок учнів з математики
- •4. Урок математики у допоміжній школі
- •4.1. Основні вимоги до уроку математики
- •4.2. Характеристика структурних елементів уроку математики
- •4.3. Типи уроків математики
- •1. Пропедевтичні уроки.
- •2. Уроки на подачу нового матеріалу.
- •3. Уроки удосконалення знань та вмінь.
- •4. Уроки систематизації та узагальнення знань.
- •5. Уроки корекції знань, умінь і навичок.
- •6. Практичні уроки.
- •7. Урок перевірки знань, умінь та навичок.
- •8. Комбіновані уроки.
- •9. Уроки-екскурсії.
- •4.4. Аналіз уроку з математики
- •5. Позакласна робота з математики
- •5.1. Особливості позакласної роботи з математики
- •5.2. Форми позакласної роботи з математики
- •5.2.1. Гурткова робота з математики
- •5.2.2. Математичні ігри
- •5.2.3. Хвилинки цікавої математики
- •5.2.4. Математична газета
- •5.2.5. Математичний куточок
- •5.2.6. Математична вікторина
- •5.3. Домашні завдання та форми їх перевірки
- •6. Організація роботи на уроках математики у пропедевтичний період
- •6.1. Основні завдання пропедевтичного періоду вивчення математики
- •6.2. Основні методи роботи, які використовує вчитель у пропедевтичний період
- •6.3. Організація роботи у пропедевтичний період
- •1. Поняття про розміри предметів.
- •2. Поняття про масу предметів.
- •3. Просторове орієнтування.
- •4. Кількісні поняття.
- •5. Поняття про часові уявлення.
- •6. Ознайомлення з простими геометричними фігурами.
- •7. Роль і місце геометричного матеріалу в системі навчання учнів допоміжної школи
- •7.1. Предмет геометрії. Завдання й зміст вивчення геометричного матеріалу в допоміжній школі
- •7.2. Особливості оволодіння розумово відсталими учнями основами геометричних знань.
- •7.3. Організація вивчення геометричного матеріалу на уроках
- •8. Організація роботи з вивчення геометричного матеріалу в молодших класах допоміжної школи
- •8.1. Точка. Лінія. Кути
- •8.2. Круг і коло
- •8.3. Трикутник
- •8.4. Квадрат. Прямокутник
- •8.5. Геометричні тіла
- •Література
3. Уроки удосконалення знань та вмінь.
Основне завдання цих уроків - поглиблення і розширення математичних знань, вироблення в учнів необхідних для практичної діяльності умінь та навичок.
Вони мають таку структуру: 1) організація учнів на урок; 2) перевірка домашнього завдання; 3) усний рахунок; 4) актуалізація опорних знань, умінь та навичок (виконання учнями завдань для відтворення раніше вивчених прийомів); 5) напівсамостійні і самостійні вправи на застосування знань у стандартних ситуаціях (вправи за зразком); 6) вправи за завданням вчителя на вироблення вмінь переносити опорні знання в нові ситуації; 7) домашнє завдання; 8) підведення підсумків.
4. Уроки систематизації та узагальнення знань.
Основне завдання цих уроків - об'єднання розрізнених математичних знань, засвоєних протягом певного періоду в єдину систему. Наявність таких уроків у допоміжній школі обумовлюється тим, що на них вчитель об'єднує невеликі об'єми матеріалу однієї теми в єдину систему. Оскільки тема вивчається протягом кількох уроків і враховуючи те, що розумово відсталим учням притаманна здатність до швидкого забування, що створює певні труднощі для формування єдиної системи математичних знань, ці уроки покликані систематизувати і узагальнити знання школярів. Вони плануються вчителем у години, які в програмі виділені на повторення матеріалу.
Вони можуть мати приблизно таку структуру: 1) організація учнів на урок; 2) перевірка домашнього завдання; 3) повідомлення теми і мети уроку; 4) всебічна перевірка, відтворення і узагальнення знань; 5) узагальнення знань учнів вчителем; 6) домашнє завдання; 7) підведення підсумків.
5. Уроки корекції знань, умінь і навичок.
У них особливе призначення, адже вони вирішують специфічні для даної школи завдання - виправлення недоліків засвоєння знань, первинну їх корекцію і закріплення правильних алгоритмів роботи з математичним матеріалом. Під час пояснення нового матеріал}' у вчителя часто не буває цілковитої впевненості в тому, що учні адекватно зрозуміли його пояснення і засвоїли матеріал. Тому, перш ніж перейти до закріплення, необхідно організувати роботу з виявлення недоліків у їхніх знаннях з метою запобігання неправильного закріплення і подальшого використання на наступних заняттях або в практичній діяльності. На цих уроках вчитель повторно звертається до вже вивченого матеріалу, уточнює знання школярів, виявляє прогалини у них.
Урок даного типу може мати приблизно таку структуру: 1) організація учнів на урок; 2) перевірка домашнього завдання; 3) усний рахунок; 4) повідомлення теми і мети уроку; 5) актуалізація опорних знань та вмінь (виконання завдань учнями під контролем вчителя з метою виявлення неточностей, які потребують корекції); 6) корекція неправильно засвоєних знань; 7) об'єднання коригованих знань в єдину систему; 8) тренувальні вправи (закріплення знань) 9) домашнє завдання; 10) підведення підсумків.
6. Практичні уроки.
Інколи вчитель математики може проводити уроки на вимірювання і креслення об'єктів у масштабі, виготовлення геометричних фігур і тіл, визначення їхнього периметр)', площі, об'єму тощо. Вони можуть проводитись у формі практичних занять.
Наведемо приблизну структуру уроку даного типу: 1) організація учнів на урок; 2) повідомлення теми і мети уроку; 3) пояснення завдання учням; 4) актуалізація необхідних знань для виконання робіт; 5) виконання учнями завдання; 6) первинна перевірка робіт учнів викладачем; 7) домашнє завдання; 8) підведення підсумків. Потрібно зазначити, що в процесі самостійного виконання завдань вчитель постійно контролює діяльність учнів, при необхідності надає їм допомогу. Також педагог повинен врахувати індивідуальні здібності школярів і підготувати їм завдання відповідного типу.