- •Курс лекцій
- •Методи навчання математики I шляхи їх реалiзацiї
- •Організація роботи з вивчення геометричного матеріалу в молодших класах допоміжної школи
- •1. Методика викладання математики в системі спеціальних дисциплін
- •1.1. Мета та завдання навчання математики у допомiжнiй школі
- •1.2. Зв'язок математики з іншими навчальними дисциплінами
- •2. Навчальна програма з математики для допоміжної школи
- •2.1. Принципи побудови навчальної програми з математики
- •1. Принцип цiлiсностi та завершеності навчання математиці.
- •2. Принцип корекцiйно-розвиваючої спрямованості навчання.
- •4. Принцип індивідуального та диференційованого підходу.
- •5. Принцип практичного спрямування навчання.
- •6. Принцип наочності навчання.
- •7. Принцип міцності отриманих знань.
- •8. Принцип науковості і системності навчання..
- •2.2. Концентричність розташування матеріалу у програмі
- •2.3. Структурні особливості програми з математики
- •2.4. Диференціація навчальних вимог до учнів з різним рівнем засвоєння матеріалу
- •3. Методи навчання математики I шляхи їх реалiзацiї
- •3.1. Вибір методів навчання математики
- •3.2. Особливості використання методів навчання на уроках математики
- •3.3. Контроль та облік знань, умінь і навичок учнів з математики
- •4. Урок математики у допоміжній школі
- •4.1. Основні вимоги до уроку математики
- •4.2. Характеристика структурних елементів уроку математики
- •4.3. Типи уроків математики
- •1. Пропедевтичні уроки.
- •2. Уроки на подачу нового матеріалу.
- •3. Уроки удосконалення знань та вмінь.
- •4. Уроки систематизації та узагальнення знань.
- •5. Уроки корекції знань, умінь і навичок.
- •6. Практичні уроки.
- •7. Урок перевірки знань, умінь та навичок.
- •8. Комбіновані уроки.
- •9. Уроки-екскурсії.
- •4.4. Аналіз уроку з математики
- •5. Позакласна робота з математики
- •5.1. Особливості позакласної роботи з математики
- •5.2. Форми позакласної роботи з математики
- •5.2.1. Гурткова робота з математики
- •5.2.2. Математичні ігри
- •5.2.3. Хвилинки цікавої математики
- •5.2.4. Математична газета
- •5.2.5. Математичний куточок
- •5.2.6. Математична вікторина
- •5.3. Домашні завдання та форми їх перевірки
- •6. Організація роботи на уроках математики у пропедевтичний період
- •6.1. Основні завдання пропедевтичного періоду вивчення математики
- •6.2. Основні методи роботи, які використовує вчитель у пропедевтичний період
- •6.3. Організація роботи у пропедевтичний період
- •1. Поняття про розміри предметів.
- •2. Поняття про масу предметів.
- •3. Просторове орієнтування.
- •4. Кількісні поняття.
- •5. Поняття про часові уявлення.
- •6. Ознайомлення з простими геометричними фігурами.
- •7. Роль і місце геометричного матеріалу в системі навчання учнів допоміжної школи
- •7.1. Предмет геометрії. Завдання й зміст вивчення геометричного матеріалу в допоміжній школі
- •7.2. Особливості оволодіння розумово відсталими учнями основами геометричних знань.
- •7.3. Організація вивчення геометричного матеріалу на уроках
- •8. Організація роботи з вивчення геометричного матеріалу в молодших класах допоміжної школи
- •8.1. Точка. Лінія. Кути
- •8.2. Круг і коло
- •8.3. Трикутник
- •8.4. Квадрат. Прямокутник
- •8.5. Геометричні тіла
- •Література
3. Просторове орієнтування.
Просторове орієнтування відбувається на основі безпосереднього сприймання простору і мовленнєвого позначення просторових категорій. У поняття просторового орієнтування входить оцінка віддалі, розміру, форми, взаємного розміщення предметів і відносно суб'єкта. Вміння орієнтуватись у просторі й усвідомлення просторових відношень, напрямків, збагачує мовлення учнів, робіть його значно точнішим, виразнішим. Через розуміння просторових відношень розкриваються причинно-наслідкові та цільові зв'язки між предметами і явищами.
У більшості розумово відсталих на початок шкільного навчання просторові поняття перебувають на рудиментному рівні. Тому від педагога вимагається організувати систему вправ, спрямованих на розвиток просторового орієнтування. У той же час потрібно зазначити, що спеціальних уроків, метою яких є формування просторових уявлень у пропедевтичний період навчання математики не відводиться. Вони формуються не лише на уроках математики, а й на інших заняттях - з рідної мови, малювання, читання, ручної праці тощо.
Орієнтація в просторі вимагає від учня вміння користуватись певною системою підрахунку. На початку навчання розумово відсталі учні орієнтуються в просторі на основі чуттєвої системи: вони часто пов'язують просторові орієнтири з частинами свого тіла, тобто простір орієнтують на себе. Завдання вчителя полягає в тому, щоб використати наявні знання школярів під час формування просторових понять. У процесі роботи постійно використовуються словесні пояснення. При цьому потрібно зазначити, що формування просторового орієнтування не лише на чуттєвій, а й на словесній основі є складним і тривалим процесом, який вимагає ретельного керівництва з боку педагога. Диференціація просторових напрямків на рівні другої сигнальної системи викликає у розумово відсталих учнів значні труднощі і тому не завжди вдається його сформувати за цей короткий термін.
Особливістю формування просторових з'явлень є опора на чуттєву основу і накопичення особистого досвіду. Тому потрібно постійно використовувати поєднання дій зі словом, поясненням виконуваних рухів. При ознайомленні з просторовими уявленнями доцільно показувати взаємно-зворотні напрямки: вгору-вниз, наліво-направо, далі — ближче тощо. Але зазначимо, що засвоївши парні напрямки розумово відсталі учні ще довгий час губляться в розрізненні напрямків у середині пари (плутають праву і ліву руку, вперед і назад тощо).
У пропедевтичний період школярі вчаться розрізняти просторові напрямки: від себе, до себе, вперед (попереду), назад (позаду), вгору, вниз, по праву і ліву руку, користуватись їх словесним позначенням. Внаслідок багаторазового повторення одних і тих самих рухів у розумово відсталих формується усвідомлення простору, вони навчаються відокремлювати просторові ознаки від самих предметів. Для цього доцільно постійно змінювати предмети, якими маніпулює педагог під час показу просторових напрямків. Якщо цього не робити, в школярів формується просторовий стереотип і вони тривалий час пов'язують той чи інший напрямок з конкретним предметом.
Організовуючи роботу з формування просторового орієнтування вчитель повинен використовувати зошит, підручник, шкільну парту, класну кімнату. Це дозволить певною мірою підготувати учнів до письма цифр у зошиті, зменшить кількість помилок, які часто виникають у розумово відсталих у зв'язку з недорозвитком процесів орієнтації.