- •Курс лекцій
- •Методи навчання математики I шляхи їх реалiзацiї
- •Організація роботи з вивчення геометричного матеріалу в молодших класах допоміжної школи
- •1. Методика викладання математики в системі спеціальних дисциплін
- •1.1. Мета та завдання навчання математики у допомiжнiй школі
- •1.2. Зв'язок математики з іншими навчальними дисциплінами
- •2. Навчальна програма з математики для допоміжної школи
- •2.1. Принципи побудови навчальної програми з математики
- •1. Принцип цiлiсностi та завершеності навчання математиці.
- •2. Принцип корекцiйно-розвиваючої спрямованості навчання.
- •4. Принцип індивідуального та диференційованого підходу.
- •5. Принцип практичного спрямування навчання.
- •6. Принцип наочності навчання.
- •7. Принцип міцності отриманих знань.
- •8. Принцип науковості і системності навчання..
- •2.2. Концентричність розташування матеріалу у програмі
- •2.3. Структурні особливості програми з математики
- •2.4. Диференціація навчальних вимог до учнів з різним рівнем засвоєння матеріалу
- •3. Методи навчання математики I шляхи їх реалiзацiї
- •3.1. Вибір методів навчання математики
- •3.2. Особливості використання методів навчання на уроках математики
- •3.3. Контроль та облік знань, умінь і навичок учнів з математики
- •4. Урок математики у допоміжній школі
- •4.1. Основні вимоги до уроку математики
- •4.2. Характеристика структурних елементів уроку математики
- •4.3. Типи уроків математики
- •1. Пропедевтичні уроки.
- •2. Уроки на подачу нового матеріалу.
- •3. Уроки удосконалення знань та вмінь.
- •4. Уроки систематизації та узагальнення знань.
- •5. Уроки корекції знань, умінь і навичок.
- •6. Практичні уроки.
- •7. Урок перевірки знань, умінь та навичок.
- •8. Комбіновані уроки.
- •9. Уроки-екскурсії.
- •4.4. Аналіз уроку з математики
- •5. Позакласна робота з математики
- •5.1. Особливості позакласної роботи з математики
- •5.2. Форми позакласної роботи з математики
- •5.2.1. Гурткова робота з математики
- •5.2.2. Математичні ігри
- •5.2.3. Хвилинки цікавої математики
- •5.2.4. Математична газета
- •5.2.5. Математичний куточок
- •5.2.6. Математична вікторина
- •5.3. Домашні завдання та форми їх перевірки
- •6. Організація роботи на уроках математики у пропедевтичний період
- •6.1. Основні завдання пропедевтичного періоду вивчення математики
- •6.2. Основні методи роботи, які використовує вчитель у пропедевтичний період
- •6.3. Організація роботи у пропедевтичний період
- •1. Поняття про розміри предметів.
- •2. Поняття про масу предметів.
- •3. Просторове орієнтування.
- •4. Кількісні поняття.
- •5. Поняття про часові уявлення.
- •6. Ознайомлення з простими геометричними фігурами.
- •7. Роль і місце геометричного матеріалу в системі навчання учнів допоміжної школи
- •7.1. Предмет геометрії. Завдання й зміст вивчення геометричного матеріалу в допоміжній школі
- •7.2. Особливості оволодіння розумово відсталими учнями основами геометричних знань.
- •7.3. Організація вивчення геометричного матеріалу на уроках
- •8. Організація роботи з вивчення геометричного матеріалу в молодших класах допоміжної школи
- •8.1. Точка. Лінія. Кути
- •8.2. Круг і коло
- •8.3. Трикутник
- •8.4. Квадрат. Прямокутник
- •8.5. Геометричні тіла
- •Література
6. Ознайомлення з простими геометричними фігурами.
Для визначення знань розумово відсталих з даного матеріалу використовують моделі плоских геометричних фігур різного кольору і розміру. В цей період вчитель організовує ігри вихованців з будівельною мозаїкою, геометричними наборами, арифметичною шухлядою, конструктором. Він не лише визначає знання геометричних фігур, але й збагачує досвід школярів, їхні уявлення про геометричні форми, позначення їх словами.
На перших уроках учні знайомляться з такими геометричними фігурами, як круг і квадрат. Педагог вчить школярів обстежувати їх. Кожна фігура пізнається у порівнянні з іншою. Він організовує з ними маніпуляції: покотити круг і поставити квадрат та перевірити, чи може він котитись. Такі дії школярі виконують з фігурами різного кольору і величини. В цей же час він означає фігури словами і вчить дітей використовувати ці назви.
У пропедевтичний період доцільно організувати систему вправ з метою закріплення вміння розрізняти, диференціювати і правильно називати геометричні фігури. Це можуть бути вправи на вибір за зразком, причому застосування зразка може бути варіативним - акцентується лише форма фігури і не звертається увага на колір і величину; розглядаються фігури лише певного кольору, певного розміру або певного кольору і розміру; вправи на вибір фігур за назвами, причому у варіантах вибору можуть міститись вказівки на колір і величину; вправи у вигляді проведення дидактичних ігор тип}' "Чого не стало", "Найди фігуру", "Лото", "Що це" тощо.
Розумово відсталі учні у пропедевтичний період повинні навчитись (якщо ці знання у Них не були сформовані раніше) розрізняти і правильно називати круг, квадрат і, дещо пізніше, трикутник. Потрібно домогтись того, щоб школярі усвідомили, що геометричні фігури бувають різного розміру і кольору, але від цього назва їх не змінюється. Для цього доцільно показати якомога більше фігур з яскраво виділеними ознаками відмінності у розмірі, організовувати маніпулювання ними, ігри тощо. Ефективними є вправи, завдання яких полягає в тому, щоб учні розклали геометричні фігури однієї форми за величиною у порядку її зростання або спадання. Під час виконання таких завдань доцільно тренувати школярів і у порівнянні кількостей: "Яких фігур більше?", "Яких фігур менше?". При цьому потрібно використовувати прийом встановлення взаємооднозначної відповідності.
З новими геометричними фігурами розумово відсталі знайомляться в такій послідовності: 1) накладання однієї фігури на іншу, що дозволяє усвідомити їх особливості, схожість і відмінність порівняно з іншими; 2) обстеження, виділення її ознак і елементів і по можливості називання їх; 3) різноманітні дії з фігурами, що дає можливість визначити їхні характерні властивості; 4) вправи з групування у порядку збільшення або зменшення їхнього розміру; 5) проведення дидактичних ігор та ігрових вправ з метою Закріплення вміння показувати, називати і диференціювати геометричні фігури.
Формування вміння розрізняти геометричні фігури у розумово Відсталих учнів вимагає тривалого часу і значних зусиль з боку педагога. Цей матеріал школярі засвоюють досить повільно. Особливо важко їм Дається утворення зв'язку між геометричною формою і відповідним словом, яке її позначає. Але ці знання дозволяють утворити в них загальний підхід до будь-якої нової фігури, навчитись співвідносити її з певною групою. Це розвиває логічне мислення, цікавість до матеріалу. Вивчення геометричних фігур, їхніх властивостей і відношень дає можливість більш точно і різнобічно сприймати форму оточуючих предметів, що позитивно відображається на продуктивній діяльності учнів.
Оволодіння школярами просторовими і кількісними відношення ми, уявленнями про розміри предметів, передбачені програмою з математики, знаннями геометричних фігур, необхідними навичками роботи в колективі дозволить вчителю доповісти на педагогічній раді про закінчення підготовчого періоду і перехід до вивчення систематичного курсу математики. На кожного учня класу він складає характеристику, в якій визначає його знання, вміння і навички по програмі пропедевтичного періоду, моторно-рухові можливості, сприймання допомоги, вміння елементарно планувати свою діяльність. Такі характеристики дозволять правильно планувати фронтальну роботу з класом, здійснювати диференційований та індивідуальний підхід до учнів з різними можливостями для вивчення з ними систематичного курсу математики.
Контрольні запитання
Розкрийте значення пропедевтичного періоду для формування у розумово відсталих школярів математичних знань, умінь та навичок.
Які основні напрямки роботи вчителя у пропедевтичний період?
Які знання та вміння учнів у пропедевтичний період перевіряє педагог?
Як організовується навчально-виховний процес у пропедевтичний період?
Розкрийте послідовність формування просторових уявлень у розумово відсталих дітей?
В чому труднощі формування у школярів уявлень про час?
Рекомендована література
Аббасов М.Г. Практическое овладение учащимися вспомогательной школы пространственной ориентировкой / Аббасов М.Г. // Дефектология. - 1972.-№6.-С.70-73.
Володина Л.И. Обучение измерительным умениям учащихся 1 класса вспомогательной школы / Л.И.Володина, Л.С.Мирский // Дефектология. -2000. - №6. - С. 54-59.
Добровольський С. Формування інтересу до математики в учнів початкових класів допоміжгіої школи / Добровольський С. // Дефектологія. - 2000. - №1.-С.36-38.
Кузьмина-Сыромятникова Н.Ф. Обучение арифметики в 1 классе вспомогательной школы / Кузьмина-Сыромятникова Н.Ф.. – М.: Учпедгиз, 1956.
Кузьмина-Сьіромятнйкова Н.Ф. Пропедевтика обученйя арифметики во вспомогательной школе / Кузьмина-Сьіромятнйкова Н.Ф.. – М.: Изд-во АПН РСФСР, 1962.
Перова М.Н. Методика преподавания математике в специальной (коррекционной) школе VIII вида / Перова М.Н.. – М.: Владос, 1999.
Формирование злементарных математических представлений у, дошкольников / [Под ред. А.А.Столяра]. - М: Просвещение, 1988.
Хилько О.О. Підручник для 1 кл. допоміжної школи: 6 вид / О.О. Хилько, Б.Л.Мершон. – К.: Радянська школа, 1983. - 263 с.
Щербакова К.Й. Методика формування елементарних математичних уявлень у дошкільників / Щербакова К.Й.. - К.: Вища школа, 1996.
Эк В.В. Некоторие особенности работыы с учащимися, приступающими к изучению математики / Эк В.В. // Дефектология. - 1984. - №4. -С.25-28.
Эк В.В. Урок математики в пропедевтический период обучения умственно отсталых школьников / Эк В.В // Дефектология. - 1985. - №4. -С.45-49.