Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Метод мат-ки 1.doc
Скачиваний:
347
Добавлен:
04.03.2016
Размер:
1.19 Mб
Скачать

6. Ознайомлення з простими геометричними фігурами.

Для визначення знань розумово відсталих з даного матеріалу ви­користовують моделі плоских геометричних фігур різного кольору і розміру. В цей період вчитель організовує ігри вихованців з будівель­ною мозаїкою, геометричними наборами, арифметичною шухлядою, конструктором. Він не лише визначає знання геометричних фігур, але й збагачує досвід школярів, їхні уявлення про геометричні фор­ми, позначення їх словами.

На перших уроках учні знайомляться з такими геометричними фі­гурами, як круг і квадрат. Педагог вчить школярів обстежувати їх. Кожна фігура пізнається у порівнянні з іншою. Він організовує з ни­ми маніпуляції: покотити круг і поставити квадрат та перевірити, чи може він котитись. Такі дії школярі виконують з фігурами різного ко­льору і величини. В цей же час він означає фігури словами і вчить ді­тей використовувати ці назви.

У пропедевтичний період доцільно організувати систему вправ з метою закріплення вміння розрізняти, диференціювати і правильно називати геометричні фігури. Це можуть бути вправи на вибір за зра­зком, причому застосування зразка може бути варіативним - акценту­ється лише форма фігури і не звертається увага на колір і величину; розглядаються фігури лише певного кольору, певного розміру або пе­вного кольору і розміру; вправи на вибір фігур за назвами, причому у варіантах вибору можуть міститись вказівки на колір і величину; вправи у вигляді проведення дидактичних ігор тип}' "Чого не стало", "Найди фігуру", "Лото", "Що це" тощо.

Розумово відсталі учні у пропедевтичний період повинні навчи­тись (якщо ці знання у Них не були сформовані раніше) розрізняти і правильно називати круг, квадрат і, дещо пізніше, трикутник. Потріб­но домогтись того, щоб школярі усвідомили, що геометричні фігури бувають різного розміру і кольору, але від цього назва їх не змінюєть­ся. Для цього доцільно показати якомога більше фігур з яскраво виділеними ознаками відмінності у розмірі, організовувати маніпу­лювання ними, ігри тощо. Ефективними є вправи, завдання яких по­лягає в тому, щоб учні розклали геометричні фігури однієї форми за величиною у порядку її зростання або спадання. Під час виконання таких завдань доцільно тренувати школярів і у порівнянні кількостей: "Яких фігур більше?", "Яких фігур менше?". При цьому потрібно ви­користовувати прийом встановлення взаємооднозначної відповідності.

З новими геометричними фігурами розумово відсталі знайомлять­ся в такій послідовності: 1) накладання однієї фігури на іншу, що до­зволяє усвідомити їх особливості, схожість і відмінність порівняно з іншими; 2) обстеження, виділення її ознак і елементів і по можливос­ті називання їх; 3) різноманітні дії з фігурами, що дає можливість ви­значити їхні характерні властивості; 4) вправи з групування у порядку збільшення або зменшення їхнього розміру; 5) проведення дидактичних ігор та ігрових вправ з метою Закріплення вміння пока­зувати, називати і диференціювати геометричні фігури.

Формування вміння розрізняти геометричні фігури у розумово Відсталих учнів вимагає тривалого часу і значних зусиль з боку педа­гога. Цей матеріал школярі засвоюють досить повільно. Особливо важко їм Дається утворення зв'язку між геометричною формою і від­повідним словом, яке її позначає. Але ці знання дозволяють утворити в них загальний підхід до будь-якої нової фігури, навчитись співвід­носити її з певною групою. Це розвиває логічне мислення, цікавість до матеріалу. Вивчення геометричних фігур, їхніх властивостей і від­ношень дає можливість більш точно і різнобічно сприймати форму оточуючих предметів, що позитивно відображається на продуктивній діяльності учнів.

Оволодіння школярами просторовими і кількісними відношення­ ми, уявленнями про розміри предметів, передбачені програмою з ма­тематики, знаннями геометричних фігур, необхідними навичками роботи в колективі дозволить вчителю доповісти на педагогічній раді про закінчення підготовчого періоду і перехід до вивчення система­тичного курсу математики. На кожного учня класу він складає характеристику, в якій визначає його знання, вміння і навички по програмі пропедевтичного періоду, моторно-рухові можливості, сприймання допомоги, вміння елементарно планувати свою діяльність. Такі хара­ктеристики дозволять правильно планувати фронтальну роботу з кла­сом, здійснювати диференційований та індивідуальний підхід до учнів з різними можливостями для вивчення з ними систематичного курсу математики.

Контрольні запитання

  1. Розкрийте значення пропедевтичного періоду для формування у розумово відсталих школярів математичних знань, умінь та навичок.

  2. Які основні напрямки роботи вчителя у пропедевтичний період?

  3. Які знання та вміння учнів у пропедевтичний період перевіряє педагог?

  4. Як організовується навчально-виховний процес у пропедевтич­ний період?

  5. Розкрийте послідовність формування просторових уявлень у розумово відсталих дітей?

  6. В чому труднощі формування у школярів уявлень про час?

Рекомендована література

    1. Аббасов М.Г. Практическое овладение учащимися вспомогательной школы пространственной ориентировкой / Аббасов М.Г. // Дефектология. - 1972.-№6.-С.70-73.

    2. Володина Л.И. Обучение измерительным умениям учащихся 1 класса вспомогательной школы / Л.И.Володина, Л.С.Мирский // Дефектология. -2000. - №6. - С. 54-59.

    3. Добровольський С. Формування інтересу до математики в уч­нів початкових класів допоміжгіої школи / Добровольський С. // Дефектологія. - 2000. - №1.-С.36-38.

    4. Кузьмина-Сыромятникова Н.Ф. Обучение арифметики в 1 классе вспомогательной школы / Кузьмина-Сыромятникова Н.Ф.. – М.: Учпедгиз, 1956.

    5. Кузьмина-Сьіромятнйкова Н.Ф. Пропедевтика обученйя ариф­метики во вспомогательной школе / Кузьмина-Сьіромятнйкова Н.Ф.. – М.: Изд-во АПН РСФСР, 1962.

    6. Перова М.Н. Методика преподавания математике в специальной (коррекционной) школе VIII вида / Перова М.Н.. – М.: Владос, 1999.

    7. Формирование злементарных математических представлений у, дошкольников / [Под ред. А.А.Столяра]. - М: Просвещение, 1988.

    8. Хилько О.О. Підручник для 1 кл. допоміжної школи: 6 вид / О.О. Хилько, Б.Л.Мершон. – К.: Радянська школа, 1983. - 263 с.

    9. Щербакова К.Й. Методика формування елементарних матема­тичних уявлень у дошкільників / Щербакова К.Й.. - К.: Вища школа, 1996.

    10. Эк В.В. Некоторие особенности работыы с учащимися, приступающими к изучению математики / Эк В.В. // Дефектология. - 1984. - №4. -С.25-28.

    11. Эк В.В. Урок математики в пропедевтический период обучения умственно отсталых школьников / Эк В.В // Дефектология. - 1985. - №4. -С.45-49.