- •Курс лекцій
- •Методи навчання математики I шляхи їх реалiзацiї
- •Організація роботи з вивчення геометричного матеріалу в молодших класах допоміжної школи
- •1. Методика викладання математики в системі спеціальних дисциплін
- •1.1. Мета та завдання навчання математики у допомiжнiй школі
- •1.2. Зв'язок математики з іншими навчальними дисциплінами
- •2. Навчальна програма з математики для допоміжної школи
- •2.1. Принципи побудови навчальної програми з математики
- •1. Принцип цiлiсностi та завершеності навчання математиці.
- •2. Принцип корекцiйно-розвиваючої спрямованості навчання.
- •4. Принцип індивідуального та диференційованого підходу.
- •5. Принцип практичного спрямування навчання.
- •6. Принцип наочності навчання.
- •7. Принцип міцності отриманих знань.
- •8. Принцип науковості і системності навчання..
- •2.2. Концентричність розташування матеріалу у програмі
- •2.3. Структурні особливості програми з математики
- •2.4. Диференціація навчальних вимог до учнів з різним рівнем засвоєння матеріалу
- •3. Методи навчання математики I шляхи їх реалiзацiї
- •3.1. Вибір методів навчання математики
- •3.2. Особливості використання методів навчання на уроках математики
- •3.3. Контроль та облік знань, умінь і навичок учнів з математики
- •4. Урок математики у допоміжній школі
- •4.1. Основні вимоги до уроку математики
- •4.2. Характеристика структурних елементів уроку математики
- •4.3. Типи уроків математики
- •1. Пропедевтичні уроки.
- •2. Уроки на подачу нового матеріалу.
- •3. Уроки удосконалення знань та вмінь.
- •4. Уроки систематизації та узагальнення знань.
- •5. Уроки корекції знань, умінь і навичок.
- •6. Практичні уроки.
- •7. Урок перевірки знань, умінь та навичок.
- •8. Комбіновані уроки.
- •9. Уроки-екскурсії.
- •4.4. Аналіз уроку з математики
- •5. Позакласна робота з математики
- •5.1. Особливості позакласної роботи з математики
- •5.2. Форми позакласної роботи з математики
- •5.2.1. Гурткова робота з математики
- •5.2.2. Математичні ігри
- •5.2.3. Хвилинки цікавої математики
- •5.2.4. Математична газета
- •5.2.5. Математичний куточок
- •5.2.6. Математична вікторина
- •5.3. Домашні завдання та форми їх перевірки
- •6. Організація роботи на уроках математики у пропедевтичний період
- •6.1. Основні завдання пропедевтичного періоду вивчення математики
- •6.2. Основні методи роботи, які використовує вчитель у пропедевтичний період
- •6.3. Організація роботи у пропедевтичний період
- •1. Поняття про розміри предметів.
- •2. Поняття про масу предметів.
- •3. Просторове орієнтування.
- •4. Кількісні поняття.
- •5. Поняття про часові уявлення.
- •6. Ознайомлення з простими геометричними фігурами.
- •7. Роль і місце геометричного матеріалу в системі навчання учнів допоміжної школи
- •7.1. Предмет геометрії. Завдання й зміст вивчення геометричного матеріалу в допоміжній школі
- •7.2. Особливості оволодіння розумово відсталими учнями основами геометричних знань.
- •7.3. Організація вивчення геометричного матеріалу на уроках
- •8. Організація роботи з вивчення геометричного матеріалу в молодших класах допоміжної школи
- •8.1. Точка. Лінія. Кути
- •8.2. Круг і коло
- •8.3. Трикутник
- •8.4. Квадрат. Прямокутник
- •8.5. Геометричні тіла
- •Література
5. Позакласна робота з математики
5.1. Особливості позакласної роботи з математики
Позакласна робота з математики - це заняття, які організуються з розумово відсталими школярами в позаурочний час. Різні форми позакласних занять позитивно впливають на розвиток творчих здібностей дітей, сприяють формуванню вміння обчислювати приклади та розв'язувати задачі, креслити геометричні фігури, визначати периметр, площу, об'єм тощо, вибираючи при цьому раціональні прийоми роботи. Вони дозволяють прищепити учням практичні навички та вміння, які допоможуть їм успішніше адаптуватись до життя в соціальному середовищі.
Не всі розумово відсталі люблять математику. Експериментальні дослідження показують, що лише 21% учнів допоміжної школи виявляють цікавість до цього предмету, причому обґрунтовують таке ставлення позитивними якостями вчителя математики або організацією на уроках цікавих ігор (М.М.Перова, Ю.Пумпутіс). Тому викликати в них позитивне ставлення до уроків математики - одне з завдань, яке стоїть перед педагогом.
Позакласні заняття є невід'ємною частиною всієї навчально-виховної роботи. Опитування вчителів-практиків свідчать, що така робота носить епізодичний характер, а деякі з них недостатньо усвідомлюють значення позакласних заходів з математики. На жаль, у таких допоміжних школах практично відсутні будь-які методичні рекомендації, вказівки щодо її організації. Тому ми хочемо показати позитивні сторони такої роботи.
1. На відміну від уроків, позакласна робота організовується у вигляді ігор, розваг, змагань. Але вона має свої особливості: якщо урок проводиться за програмою, то позакласні заняття не регламентуються нею, що дозволяє вчителю підбирати завдання, які відповідають рівню знань та умінь учнів, здійснювати індивідуальний підхід, проводити їх в цікавій формі, спрямовувати на розширення, поглиблення знань з тієї чи іншої проблеми.
Завдання, які даються на цих заняттях, носять проблемний характер, відкривають цікаві сторінки математики, пов'язуються з життям, трудовою діяльністю, спрямовуються на вирішення ситуацій, які ставить перед учнями життя.
Позакласна робота організовується з учнями, які створюють групи на добровільній основі. Такі групи можуть об'єднувати школярів одного або декількох паралельних класів. Оскільки у більшості допоміжних шкіл не існує паралельних класів, таку роботу доцільно проводити для учнів 5-6, 6-7, 8-10 класів.
Враховуючи психофізичні особливості школярів, рівень їх загального розвитку, вчитель організовує заняття так, щоб матеріал був доступний для розв'язання, не викликав у них негативних емоційних переживань, давався з використанням прийомів, які не застосовувались на уроці (у формі ігор, розваг, змагань, головоломок, кросвордів, вікторин тощо), сприяв розвиткові самостійності, ініціативності, активності учасників.
На відміну від уроків тривалість таких занять не є строго регламентованою і може бути від кількох хвилин до 45 хвилин.
Позитивне налаштування на таку діяльність залежить від правильно побудованого першого заняття. Викликаючи в школярів цікавість до окремих видів роботи, вчитель може стимулювати розвиток інтересу до всієї математики в цілому. Тому для організації позитивної установки на занятті потрібно відповідним чином підготувати кабінет. Бажано для цього виділити окреме приміщення, яке відповідно обладнати. Якщо цього не вдасться зробити, можна використати і класну кімнату, належно підготувавши для неї наочність.
Важливе значення має вступне слово вчителя. Воно не повинно бути тривалим, містити у собі незнайомі математичні терміни, слова, бути занадто емоційно забарвленим. Бажано у вступному слові показати перспективи, над якими будуть працювати школярі, назвати декілька інструментів, які вони будуть використовувати, заплановані досліди, екскурсії тощо.
Формування інтересу до математики - складний і тривалий процес, результати якого залежать в більшості випадків від педагогічної майстерності вчителя. Успіх також обумовлюється матеріалом, який виноситься на ці заняття, його доступністю, зв'язком з тим, який вивчався на уроках, від використовуваних методів роботи і способів організації діяльності школярів. Робота з формування в учнів позитивного ставлення до уроків і позаурочних занять з математики повинна проводитись систематично.