Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Метод мат-ки 1.doc
Скачиваний:
251
Добавлен:
04.03.2016
Размер:
1.19 Mб
Скачать

5.2.4. Математична газета

Однією з форм позакласної роботи з математики є математична га­зета. Вона випускається лише в старших класах. її мета - прищепити школярам цікавість до математики, навички самостійного читання, розширити математичний світогляд.

Перші номери такої газети вчитель готує самостійно. Розумово відсталі учні не мають відповідних навичок і тому показати, як її ви­пустити - завдання педагога. Він розбирає з ними рубрики, зміст, вибирає завдання, які в ній висвітлюються. Потім дозволяє учням проявити самостійність і контролює їхню діяльність. У процесі робо­ти він заохочує тих, хто взяв участь у підготовці матеріалу. На остан­ньому етапі пропонує школярам випускати математичну газету самостійно.

Через 2-3 дні після її випуску вчитель опитує дітей і визначає, який матеріал їм сподобався, що було незрозуміле, які труднощі зу­стрічалися під час розв'язання запропонованих у ній завдань, робить аналіз їхніх відповідей.

У газеті можна розміщувати завдання, спрямовані на розвиток кмітливості, задачі-жарти, головоломки, прості ребуси математично­го змісту, логічні вправи тощо. В ній потрібно роботи яскраві малюн­ки, які б не лише привертали увагу школярів, але й виступали наочними посібниками для розв'язання запропонованих завдань. Га­зета може носити як загальний характер, тобто присвячуватись будь-якому математичному матеріалу, так і тематичний, коли в ній вміщується матеріал розділу, з яким щойно ознайомились учні. її не­обхідно випускати під різними рубриками, які виділяються яскравим шрифтом: "Наше дозвілля", "Цікаві шрифти", "Головоломки" тощо. Випуск математичної газети вимагає значної витрати часу на пошуки матеріалу, тому її доцільно випускати один раз у два місяці.

5.2.5. Математичний куточок

Мета такого куточка - закріплення знань з математики. Він Виві­шується в класі, оформляється учнями під керівництвом вчителя. Йо­го зміст має відповідати навчальному матеріалу, який висвітлено у програмі для даного класу.

У математичному куточку вчитель виставляє кращі учнівські зо­шити з математики, наочні посібники, виготовлені на інших заняттях, що містять у собі математичний зміст, матеріал, зібраний на екскурсі­ях, під час прогулянок тощо. В ньому потрібно відвести місце для ма­тематичного словника, мета якого - розкриття змісту термінології, математичних символів, знаків, виразів тощо. У куточку доцільно зробити рубрику пам'яток, які використову­ються при обчисленні прикладів, розв'язуванні задач. У ньому мо­жуть міститись й інші рубрики: "Це потрібно знати", "Цікаві цифри", "Системи числення" тощо.

5.2.6. Математична вікторина

Математична вікторина є однією з найлегших форм математичних змагань, які можна організовувати під час проведення тижнів матема­тики, математичних ранків, на заняттях гуртка, на уроці в класі. Вона дає можливість виявити кращого математика, кращу ланку школярів. Її організація не вимагає багато часу. Якщо в школі є декілька парале­льних класів - її доцільно проводити як змагання з математики між ними.

Для вікторини бажано підбирати завдання, з якими учні вже зна­йомі: креслення геометричних фігур, обчислення прикладів, розв'язу­вання задач. Недоцільно використовувати занадто складні завдання, завдання, які вимагають використання великих обчислювальних опе­рацій. Прості завдання дозволяють залучити до їх виконання якомога більше школярів. Вирішення завдань вікторини повинно передбачати кмітливість учнів, їхню ерудованість. Але, підбираючи зміст і кіль­кість завдань, вчитель враховує умови, в яких проводиться вікторина, типологічні особливості учнів, сформованість у них тих чи інших прийомів роботи. Якщо вона проводиться в класі - пропонує учням 4-6 нескладних запитань, на які вони повинні відразу ж дати відпові­ді в усній формі.

Вікторина організовується як на загальному матеріалі, який ви­вчили школярі, так і може носити тематичний характер. Завдання да­ються у слуховій (через виразне читання 1-2 рази), в зорово-слуховій (шляхом читання записів, зроблених на дошці) формах.

Наведемо приклад типових завдань для вікторини:

  1. На руці 5 пальців. Скільки пальців на 10 руках?

  2. Чому дорівнює частка, якщо ділене дорівнює дільнику?

  3. 1 кг груш дорожче за 1 кг яблук у 2 рази. Що дорожче: 8 кг яб­лук чи 4 кг груш?

  4. Що більше важить: тонна вати чи тонна металу?

  5. Водій проїхав на автомобілі 1200 км. Скільки часу він був у до­розі, якщо він рухався зі швидкістю 60 км/год?

Наприкінці навчального року можна провести математичну олім­піаду серед учнів старших класів з метою підведення підсумків робо­ти гуртківців. На ній вони виконують завдання лише у письмовій формі. Для підведення підсумків обирається журі, членами якого є вчителі інших класів, керівники школи, вихователі. Після вікторини, олімпіади потрібно визначити команду або учня-переможця. Бажано організувати нагородження переможців і всіх учасників змагань призами.

Про проведення такого заходу школярам повідомляють заздале­гідь. Приміщення, де організовуються змагання, потрібно яскраво прикрасити, щоб налаштувати їх на розв'язування завдань. Час про­ведення визначається режимом школи. Ведучим обов'язково є вчи­тель математики старших класів.

Отже, можна сказати, що позакласні математичні заходи виклика­ють у розумово відсталих цікавість, формують у них емоційно-позитивне ставлення до математики і створюють робочий настрій, виховують почуття своєї значущості, віру у власні сили, товарись­кість, вміння переносити отримані теоретичні знання у практику то­що. Вибір форм позакласної роботи визначається віковими особливостями школярів. У молодших класах доцільно проводити математичні ігри, ранки, екскурсії, куточки, у старших - організову­вати математичні гуртки, вечори, вікторини, олімпіади, випуск газет.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.