5.2.3. Хвилинки цікавої математики

Велику цікавість у розумово відсталих учнів викликають "хвили­ни цікавої математики", що можуть організовуватись під час прогу­лянок, екскурсій та інших позаурочних заходів. Для їхнього проведення потрібно мінімум часу, а тому вони повинні бути: анало­гічними до завдань, які пропонувались учням на уроці, прості за зміс­том, доступні для розв'язання.

Наведемо деякі приклади таких завдань.

а) Задачі у віршах.

Ми з Тамарою за чаєм

По дві чашки чаю п'єм,

По дві чашки - вісім раз

Зразу вип'єм самовар.

Вісім раз всього по парі. Скільки чашок в самоварі?

б) Прості ребуси, які мають зв'язок з математикою. Вчитель пропонує учням відгадати, які слова написані за допомо­гою математичних знаків і літер:

Пі 2 Л

100 ВП

І 100 РІЯ

АК 3 СА

в) Задачі-жарти.

Одне яйце можна зварити за 4 хвилини. Скільки потрібно часу, щоб зварити 3 яйця?

Коли журавель стоїть на одній нозі, то його вага 3 кілограми. Яка буде вага журавля, якщо він буде стояти на двох ногах?

г) Загадки з елементами математики.

Такими елементами можуть бути математичні відношення, терміни, числа, які служать вихідними даними для пошуку відповіді. Наприклад: "1000 братів одним паском підперезані?" (сніп пшениці); "Немає ні хвоста, ні голови, а лише 4 ноги" (стіл); "В жовтій хатинці 100 братів живуть, всі один на одного схожі" (гарбуз).

є) Вправи з сірниками.

Під час хвилинок цікавої математики учням можна запропонувати такі завдання:

• скласти з 12 сірників квадрат, розділений на 4 частини, а потім в цій фігурі перекласти 4 сірники так, щоб утворилось 2 квадрати.

• як з 9 паличок зробити 100:

• як з 15 сірників довжиною по 5 см утворити метр:

- у даних виразах перекласти по одному сірнику так, щоб вони стали правильними:

VІ–ІV=ІХ

VІ+ІV=ХІІ

V+ІV=ІХ

VІ+V=ХІІ

- як з 3 сірників, не ломаючи їх, зробити 4:

ІV

- як від 8 відняти 5 сірників так, що в результаті отримали 0:

VІІІ - 5 сірників = 0

є) Цікаві логічні вправи.

- Три брати - Сашко, Петро та Василь вчились у різних класах однієї школи. Сашко не був старший за Петра, а Петро не старший за Василя. Назви ім'я старшого, середнього і молодшого брата?

• яка загальна назва у всіх фігур? Котра з цих фігур зайва і чому?

• чим подібні і відрізняються дані геометричні фігури?

Такі вправи спонукають розумово відсталих до міркувань. Але не потрібно забувати, що учні допоміжної школи самостійно навчитись порівнювати предмети не вміють. Цьому їх потрібно вчити і вимагати, щоб вони використовувати отримані знання не лише на уроках, а й у позаурочний час. Формування цих вмінь проходить у декілька етапів:

• спочатку порівняння проводить сам вчитель, а учні слухають і повторюють;

• педагог починає порівнювати об'єкти, а школярі продовжують;

• учні відповідають на запитання плану, який дає вчитель;

• школярі самостійно порівнюють предмети за планом, складеним спільно з педагогом;

- самостійне порівняння без використання плану.