- •Міністерство фінансів України
- •Системні:
- •Інструментальні:
- •Міжособистісні:
- •Спеціальні:
- •1. Програма навчальної дисципліни
- •1.1. Тематичний план навчальної дисципліни
- •1.2. Зміст навчальної дисципліни «Економіка праці та соціально-трудові відносини»
- •Змістовий модуль 1. Теоретико-методологічні основи економіки праці та соціально-трудових відносин
- •Тема 1. «Економіка праці та соціально-трудові відносини» як навчальна дисципліна
- •Тема 2. Соціально-трудовий напрям розвитку економічної думки
- •Тема 3. Праця як сфера життя людини та провідна компонента економічної діяльності
- •Змістовий модуль 2. Механізм регулювання соціально-трудових відносин
- •Тема 4. Система соціально-трудових відносин
- •Тема 5. Регулювання соціально-трудових відносин
- •Тема 6. Соціальне партнерство
- •Тема 7. Ринок праці в системі регулювання соціально-трудових відносин
- •Тема 8. Трудовий потенціал
- •Тема 14. Раціоналізація трудових процесів
- •Тема 19. Інформаційне забезпечення, звітність, консалтинг і аудит у сфері праці
- •Питання для самоконтролю
- •Задачі, ситуаційні завдання, вправи
- •Задачі, ситуаційні завдання, вправи
- •Питання для самоконтролю
- •Задачі, ситуаційні завдання, вправи
- •Питання для самоконтролю
- •Задачі, ситуаційні завдання, вправи
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список
- •Тема 6: Соціальне партнерство
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Задачі, ситуаційні завдання, вправи
- •Завдання 5
- •Завдання 6
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список
- •Тема 7. Ринок праці в системі соціально-трудових відносин
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Задачі, ситуаційні завдання, вправи
- •Бібліографічний список:
- •Тема 8. Трудовий потенціал
- •План вивчення теми:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Працездатного
- •Працездатне населення (Sn)
- •Економічно активне (Sа)
- •Задачі, ситуаційні завдання, вправи Задача
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список
- •Тема 9. Людський капітал
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Завдання до самостійної роботи щодо вивчення навчального матеріалу
- •Задачі, ситуаційні завдання, вправи
- •Питання для самоконтролю
- •Задачі, ситуаційні завдання, вправи
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список
- •Модуль 2. Економічні аспекти соціально-трудових відносин
- •Тема 11. Трудова діяльність: кількісні та якісні характеристики
- •План вивчення теми:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Якість праці та зайнятості
- •Проблемні питання або питання для обговорення
- •Ситуаційні завдання або тести
- •Теми для підготовки доповідей та рефератів
- •Завдання до самостійної роботи щодо вивчення навчального матеріалу
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список
- •Тема 13. Організація праці
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Завдання до самостійної роботи щодо вивчення навчального матеріалу
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список
- •Тема 14. Раціоналізація трудових процесів
- •План вивчення теми:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Час роботи (Тр)
- •Час організаційного обслуговування (Торг) –
- •Проблемні питання або питання для обговорення
- •Теми для підготовки доповідей та рефератів
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список
- •Тема 18. Планування та аналіз трудових показників
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Завдання до самостійної роботи щодо вивчення навчального матеріалу
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список
- •Тема 19. Інформаційне забезпечення, звітність, консалтинг і аудит у сфері праці
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Завдання до самостійної роботи щодо вивчення навчального матеріалу
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список
- •Розв’язання задачі:
- •Контрольні завдання
- •Бібліографічний список:
- •Задачі з питань мобільності на ринку праці
- •Придумайте спосіб наглядного графічного відображення даних і проаналізуйте їх.
- •Чи правильні такі твердження?
- •Виберіть правильну відповідь
- •Модуль 2. Економічні аспекти соціально-трудових відносин
- •Методичні рекомендації до практичного заняття
- •Контрольні завдання Задача 1
- •Задача 2
- •Задача 14
- •1. Проста погодинна
- •Контрольні завдання Задача 1
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Задача 6
- •Задача 7
- •Задача 8
- •Задача 9
- •Задача 10
- •Бібліографічний список
- •4. Методичні рекомендації до виконання індивідуальних завдань
- •Методичні рекомендації щодо виконання та оформлення індивідуальних-науково дослідних завдань
- •4.2. Тематика індивідуальних науково-дослідницьких завдань
- •4.3. Перелік тем індивідуальних завдань науково-дослідного характеру:
- •5. Методичні вказівки і завдання до домашньої контрольної роботи
- •Методичні рекомендації щодо виконання завдань домашньої контрольної роботи
- •Приклад 1
- •Приклад 2 Рішення задачі:
- •Приклад 3
- •Зміст завдань кожного варіанту домашньої контрольної роботи
- •6. Підсумковий контроль
- •6.1. Оцінювання знань студентів під час поточного контролю
- •Оцінювання домашньої контрольної роботи
- •Оцінювання індивідуальних науково-дослідницьких завдань
- •6.2. Оцінювання індивідуальних завдань науково-дослідного характеру
- •7. Список рекомендованої літератури
- •7.1. Основна література:
- •7.2. Додаткова література:
- •Економіка праці і соціально-трудові відносини
Задачі, ситуаційні завдання, вправи
Приведіть у відповідність вид праці з його ознаками
Класифікація видів праці |
Ознаки виду праці |
1. За характером і змістом праці |
А. праця наукова, інженерна, управлінська, виробнича; підприємницька, інноваційна; промислова, сільськогосподарська, транспортна і комунікаційна. |
2. За предметом та продуктом праці |
Б. праця ручна (технічно неозброєна), механізована і автоматизована (комп’ютерна); низько-, середньо- і високотехнологічна; з різним ступенем участі людини. |
3. За засобами і способами праці |
В. праця стаціонарна і пересувна; наземна і підземна; нормальна, важка і особливо важка; приваблива і неприваблива; вільна і з різним ступенем регламентації. |
4. За умовами праці |
Г. праця наймана і приватна; індивідуальна і колективна; за бажанням, за необхідності і примусовості; фізична і розумова; репродуктивна і творча; різного ступеня складності. |
Питання для самоконтролю
Що вкладається в поняття «праця» і в чому сутність даної економічної категорії?
Що загального і які розходження між працею трудовою діяльністю?
Назвіть основні компоненти праці.
Яка роль праці в розвитку людини і суспільства?
Що розуміють під змістом, характером і видом праці?
Бібліографічний список
16, 17, 21, 22, 23, 62
Змістовий модуль 2.Механізм регулювання соціально-трудових відносин
Тема 4. Система соціально-трудових відносин
Мета: - зрозуміти сутність і значення соціально-трудових відносин;
- ідентифікувати їх сторони і суб’єкти;
- уяснити зміст предмета соціально-трудових відносин на всіх рівнях;
- з’ясувати принципи і типи соціально-трудових відносин, сутність поняття «висока якість трудового життя» як мети і критерію досконалості відносин у сфері праці.
План вивчення теми
Сутність соціально-трудових відносин.
Сторони та суб’єкти соціально-трудових відносин.
Предмет соціально-трудових відносин на різних рівнях.
Принципи і типи соціально-трудових відносин.
Методичні рекомендації до самостійної роботи
Вивчення теми необхідно розпочати зі з’ясування сутності і значення соціально-трудових відносин.
Соціально-трудові відносини– це комплекс взаємовідносин між найманими працівниками і роботодавцями (суб’єктами й органами, що їх представляють) за участі держави (органів законодавчої і виконавчої влади), які пов’язані з наймом працівників, використанням та оплатою їхньої праці, відтворенням робочої сили і спрямовані на забезпечення соціальної згоди, високого рівня та якості життя працівників, високої ефективності роботи підприємств.
Ці відносини охоплюють широке коло питань – від соціально-економічних аспектів майнових відносин до системи організаційно-економічних і правових інститутів, що пов’язані з:
колективними та індивідуальними переговорами;
укладенням договорів і угод;
визначенням умов праці, розмірів її оплати;
вирішенням трудових конфліктів;
участю працівників в управлінні виробництвом тощо.
Важливо знати, що соціально-трудові відносини як система виявляються у двох формах:
фактичні соціально-трудові відносини, які функціонують на об’єктивному і суб’єктивному рівнях;
соціально-трудові правовідносини, що відображають фактичні соціально-трудові відносини на інституціональному, законодавчому, нормотворчому рівнях.
Сама ж система соціально-трудових відносин характеризується такими складовими:
сторони соціально-трудових відносин;
суб’єкти соціально-трудових відносин;
механізми соціально-трудових відносин;
рівні соціально-трудових відносин;
предмет соціально-трудових відносин;
принципи соціально-трудових відносин;
типи соціально-трудових відносин.
Провідними складовими системи соціально-трудових відносин є їх сторони і суб’єкти.
Сторонами соціально-трудових відносинє:
наймані працівники;
роботодавці;
держава.
Сторони і суб’єкти – ці поняття є близькими, але не ідентичними. Відмінність між ними полягає в тому, що сторони соціально-трудових відносин є носіями первинного права у цих відносинах, а суб’єкти можуть володіти як первинним, так і делегованими первинними носіями правами.
Найманий працівникяк суб’єкт соціально-трудових відносин – це громадянин, що уклав індивідуальну угоду з роботодавцем, і відповідно до цієї угоди набув відповідних прав і обов’язків у трудовій сфері.
Суб’єктами соціально-трудових відносин можуть виступати як окремі індивіди, так і групи працівників, які організаційно об’єднані за певними системоутворюючими ознаками (професійна, посадова, галузева належність, регіон працеприкладання, вік, стать, рівень освіти, стан здоров’я та ін.).
Треба знати, що розвинуті соціально-трудові відносини передбачають наявність інститутів, що представляють їх інтереси та виступають від їхнього імені. Традиційно такими інститутами є профспілки– масові організації, що об’єднують найманих працівників, пов’язаних спільними соціально-економічними інтересами.
Роботодавецьяк суб’єкт соціально-трудових відносин відповідно до міжнародної класифікації – це людина, яка працює самостійно і постійно наймає для роботи одну або багато осіб. Роботодавець як правило є власником засобів виробництва.
У вітчизняній господарській практиці роботодавцем вважається також керівник підприємства в державному секторі економіки, який наймає працівників за договором, наприклад, директор державного заводу, хоча сам він є найманим працівником у держави і не володіє засобами виробництва.
Роль держави як суб’єкта соціально-трудових відносин проявляється у тих функціях, які вона виконує:
законотворення, встановлення норм і правил;
гарантія і захист прав;
створення робочих місць (держава як роботодавець);
арбітраж і регулювання;
примирення сторін, забезпечення злагоди.
У системі соціально-трудових відносин, залежно від особливостей суб’єктів та характеристик соціально-економічного простору, виділяються такі їх рівні:
індивідуальний (працівник-роботодавець, працівник-працівник, роботодавець-роботодавець);
мікроекономічний (рівень підприємства), відносини на якому можуть мати як індивідуальний (працівник-роботодавець, працівник-працівник), так і комбінований характер (об’єднання працівників-роботодавець);
мезоекономічний рівень (рівень окремих адміністративних територій і галузей);
макроекономічний (національний) рівень, на якому крім держави (її представляє уряд), діють багато об’єднань найманих працівників і об’єднань роботодавців;
мегаекономічний (глобальний, міжнародний) рівень, значення якого зростає в міру глобалізації економіки та суспільного життя загалом.
Для кожного рівня соціально-трудових відносин характерні свої специфічні предмети цих відносин і взаємозв’язки між їх складовими.
За змістом усю багатоманітність соціально-економічних процесів, що є предметом соціально-трудових відносин на всіх рівнях, можна структурувати у такі відносно самостійні предметні блоки:
соціально-трудові відносини формування і відтворення людського капіталу;
соціально-трудові відносини забезпечення зайнятості;
соціально-трудові відносини у сфері безпосереднього докладання праці;
соціально-трудові відносини, пов’язані з оплатою праці та власністю.
Далі необхідно з’ясувати принципи і типи соціально-трудових відносин.
Тип соціально-трудових відносинвизначається їх характером, а саме тим, яким конкретно чином приймаються і здійснюються рішення в соціально-трудовій сфері. Базову роль у формуванні типів соціально-трудових відносин відіграють принципи рівності чи нерівності прав та можливостей суб’єктів цих відносин. Виділяють два полярних типи трудових відносин:патерналізмісоціальне партнерство. Можливі також і інші типи соціально-трудових відносин: солідарність, субсолідарність, конфлікт, дискримінація.
Принцип солідарності– передбачає спільну відповідальність людей, що ґрунтується на особистій відповідальності та злагоді, єдності та спільності інтересів. Його сутність полягає в тому, що згуртованість дозволяє виявляти і оцінювати однакові інтереси, типові для тієї чи іншої групи населення, схожі загальні риси, а також схожий соціальний або економічний ризик. Саме тому у зв’язку з соціально-трудовими відносинами кажуть про солідарність професіональних спілок, які закликані компенсувати негативні економічні і соціальні наслідки процесу розвитку ринкових відносин.
Патерналізмхарактеризується монопольною роллю держави в соціально-трудових відносинах та повною державною регламентацією.
Субсолідарністьспрямована на посилення мотивів людей до самореалізації та самозабезпечення і відвернення спроб перенести відповідальність за своє життя на державу або суспільство.
Дискримінація– це свавільне, необґрунтоване, невиправдане обмеження прав і можливостей суб’єктів цих відносин, що зменшує для них можливості у соціально-трудовій сфері. Звичайно дискримінуються певні категорії працівників (жінки, молодь, люди пенсійного віку, представники національних меншин).
Конфліктяк зіткнення суб’єктів взаємодії, спричинений протилежністю цілей та інтересів, позицій і поглядів є таким типом соціально-трудових відносин, що свідчить про граничне загострення протиріч у трудових стосунках. Формами прояву трудового конфлікту можуть бути: мовчазне незадоволення, відкрите незадоволення, спір, страйк, трудовий спір та ін.
Соціальне партнерство– це такий тип соціально-трудових відносин, що орієнтується не на конфронтацію сторін, а на пошук і досягнення соціального консенсусу, на забезпечення оптимального балансу в реалізації різних специфічних інтересів суб’єктів (сторін) соціального партнерства, за якого підприємець може забезпечити собі стабільне отримання відповідного прибутку, а найманий працівник – гідні умови життя.
Варто запам’ятати, що названі типи соціально-трудових відносин у «чистому»вигляді практично не зустрічаються. У реальності складаються моделі соціально-трудових відносин, які комбінують ознаки цих типів.
Нині домінуючим типом соціально-трудових відносин у країнах з розвинутою ринковою економікою є соціальне партнерство у формах двопартизму і трипартизму. Отже, саме наявність цього типу соціально-трудових відносин є основною ознакою соціальної орієнтації ринкової економіки.
Завдання до самостійної роботи щодо вивчення навчального матеріалу
Вивчити основні терміни, поняття, визначення та скласти термінологічний словник за темою.
Вивчити та законспектувати теоретичний матеріал з питання «Якість трудового життя як результат і показник стану соціально-трудових відносин».
Зробіть добірку прикладів, що ілюструють дискримінацію у соціально-трудових відносинах на різних рівнях. Розподіліть їх за напрямами (наприклад: дискримінація при наймі на роботу, дискримінація при просуванні, дискримінація при оплаті праці тощо).