Якість праці та зайнятості
Узгодження трудового і
нетрудового життя:
робочий (неробочий) час;
соціальнаінфраструктура
Здоров’я
та добробут:
проблеми зі здоров’ям;
небезпека ризику;
організація праці
Рис. 2.6. Структура якості праці і зайнятості
Проблемні питання або питання для обговорення
Визначте спільні риси та відмінності між поняттями важкість праці та напруженість праці.
Поясніть практичне значення інтенсивності праці.
Які методи використовуються для вимірювання інтенсивності праці? В чому полягають їх переваги та недоліки?
Який метод вимірювання інтенсивності праці є найбільш точним? Обґрунтуйте свою відповідь.
Охарактеризуйте складові якості процесу та результату праці. Які з них найчастіше визначаються на практиці?
Ситуаційні завдання або тести
Що з переліченого відноситься до основних факторів важкості праці?:
а) робоча поза;
б) нахил корпусу;
в) час відпочинку;
г) маса вантажу.
Остаточна оцінка напруженості праці виражається за допомогою … класів:
а) двох;
б) трьох;
в) чотирьох;
г) немає правильної відповіді.
До якої групи складності праці відносяться роботи високої та підвищеної складності?:
а) мінімальної;
б) середньої;
в) оптимальної;
г) максимальної.
Які з наведених методів використовують для оцінювання інтенсивності праці?:
а) калориметричний;
б) метод мікроелементних нормативів;
в) метод соціальних досліджень;
г) всі відповіді правильні.
Характеристика, що відбиває глибину теоретичних знань та досконалість практичних навичок працівника для виконання роботи - це:
а) якість праці;
б) напруженість праці;
в) складність праці;
г) інтенсивність праці;
д) важкість праці.
Теми для підготовки доповідей та рефератів
1.Приклади визначення важкості, напруженості та складності праці для конкретних посад.
2.Які проблеми виникають на підприємстві, котре не має практики оцінювання інтенсивності, складності, важкості, напруженості, якості та ефективності праці.
Бібліографічний список
16, 17,18, 21, 22, 23, 62
Тема 12. Продуктивність праці
Мета: -з’ясувати сутність продуктивності і продуктивності праці та їх взаємозв’язок;
- визначити рівні продуктивності праці;
- визначити соціальне та економічне значення підвищення продуктивності;
- засвоїти показники і методи вимірювання продуктивності праці.
План вивчення теми
Сутність продуктивності праці як одного із інструментів підвищення ефективності функціонування організації.
Соціально-економічне значення підвищення продуктивності праці на різних рівнях управління.
Методичні рекомендації до самостійної роботи
При вивченні даної теми необхідно усвідомити сутність продуктивності і продуктивності праці і взаємозв’язок цих економічних категорій. Продуктивність – це загальний показник, що характеризує використання ресурсів для виробництва продукції або надання послуг.
Продуктивність праці – це показник ефективності трудового процесу, що виражається відношенням виробленої продукції (послуг) до відповідних витрат безпосередньої живої праці.
Необхідно звернути увагу на те, що продуктивність праці тісно пов’язана з її інтенсивністю. Інтенсивність праці характеризує міру її напруженості й визначається кількістю фізичної та розумової енергії людини, витраченої за одиницю часу.
Доцільно освоїти значення продуктивності в сучасних умовах. Підвищення продуктивності є вираженням загального економічного закону, економічною необхідністю розвитку суспільства.
Важливим напрямком вивчення теми є визначення результативності праці через правильне обчислення рівня і динаміки продуктивності праці в усіх сферах економіки.
Продуктивність праці вимірюється відношенням обсягу виробленої продукції до затрат праці (середньооблікової чисельності персоналу). Залежно від прямого або зворотного відношення розрізняють два показники: виробіток і трудомісткість.
Виробіток– це прямий показник продуктивності праці, що визначається кількістю продукції (робіт, послуг), виробленої одним працівником за одиницю робочого часу і розраховується за формулою:
(2.9),
де В – виробіток,
V – обсяг виробництва продукції (робіт, послуг),
Т – затрати праці на випуск відповідного обсягу продукції (робіт, послуг).
На підприємстві виробіток може визначатись різними способами залежно від того, якими одиницями вимірюється обсяг продукції і затрати праці.
Якщо обсяг продукції вимірюється натуральними показниками (у штуках, тоннах, метрах тощо) то відповідні показники продуктивності праці називають натуральними. Натуральні показники дуже точні, проте мають суттєвий недолік – неможливість застосування до неоднорідної продукції.
Вартісниминазивають показники виробітку, в яких обсяг продукції вимірюється грошовими одиницями. Ці показники найуніверсальніші, оскільки дають змогу порівнювати продуктивність праці при виробництві принципово різних благ. Єдиним недоліком вартісних показників продуктивність праці є те, що необґрунтоване завищення цін монополістами призводить до фіктивного зростання їх продуктивність праці.
Трудомісткість – це обернений показник рівня продуктивності праці, що характеризується кількістю робочого часу, витраченого на виробництво одиниці продукції (робіт, послуг), і розраховується за формулою:
(2.10),
Для планування і аналізу праці на підприємстві розраховуються різні види трудомісткості.
Технологічна трудомісткість (Тт) визначається витратами праці основних робітників. Розраховується для окремих операцій, деталей, виробів.
Трудомісткість обслуговування (То)визначається витратами праці допоміжних робітників, зайнятих обслуговуванням виробництва.
Виробнича трудомісткість (Тв) складається з технологічної трудомісткості та трудомісткості обслуговування, тобто показує витрати праці основних і допоміжних робітників на виконання одиниці роботи.
Трудомісткість управління (Ту) визначається витратами праці керівників, професіоналів, фахівців, технічних виконавців.
Повна трудомісткість продукції (Тп)відображає всі витрати праці на виготовлення одиниці кожного виробу і визначається за формулою:
Тп = Тт + То + Ту = Тв + Ту (2.11).