Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Скачиваний:
24
Добавлен:
04.03.2016
Размер:
403.46 Кб
Скачать

Бібліографічний список до теми: [6, 12, 15,16, 31, 32, 34, 45, 48, 49,53, 57]

Тема 8. Облік необоротних активів

Мета: придбати знання з організації та методології обліку фінансових інвестицій

План вивчення теми

  1. Класифікація та оцінка основних засобів і нематеріальних активів.

  2. Документальне оформлення руху основних засобів і нематеріальних активів..

  3. Переоцінка основних засобів, їх облік.

  4. Розкриття інформації про основні засоби і нематеріальні активи у фінансовій звітності.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Основні засоби є невід'ємною складовою необоротних активів будь-якого господарюючого суб'єкту. Тому отримання знань з організації і методології обліку основних засобів дозволить аналізувати ефективність їх експлуатації та приймати своєчасні рішення щодо їх використання.

При вивченні першого питання студенти повинні засвоїти класифікацію основних засобів.

В бухгалтерському обліку основні засоби класифікуються за групами.

Група основних засобів - це сукупність однотипних за технічними характеристиками, призначенням та умовами використання необоротних матеріальних активів.

Виділяють такі групи:

  1. Основні засоби

  1. Інші необоротні матеріальні активи

  2. Незавершені капітальні інвестиції

Склад засобів, що включаються до кожної групи можна визначити у Плані рахунків за назвами субрахунків до рахунків 10 "Основні засоби", 11 "Інші необоротні матеріальні активи", 15 "Капітальні інвестиції" та у П(с)БО 7 "Основні засоби".

Зазначена класифікація може розширюватись підприємством для цілей виділення у групи (підгрупи) на власні і орендовані, на ті, що знаходяться в ремонті, реконструкції, модернізації тощо. Для відображення в обліку інформації про зміни у складі необоротних матеріальних і нематеріальних активів, а також операцій, пов'язаних з їх експлуатацією, необхідно володіти знаннями методології її формування.

Класифікація нематеріальних активів може здійснюватись за такими ознаками:

  1. За способом придбання:

а) створені власними силами;

б) отримані іншим шляхом;

  1. За групами:

Група нематеріальних активів - сукупність однотипних за призначенням та умовами використання нематеріальних активів. Склад активів, що включаються до кожної групи можна визначити у Плані рахунків та П(С)БО 8 "Нематеріальні активи".

Методологічні засади формування в обліку інформації про необоротні активи визначені у П (с)БО 7 “Основні засоби" та 8 "Нематеріальні активи". Особливу увагу при вивченні цих нормативних документів слід приділити оцінці необоротних активів, яка формується в процесі їх придбання і використання . Необоротні активи обліковуються за різними оцінками:

Первісна вартість – історична (фактична) собівартість у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених на придбання (створення) необоротних активів..

Ліквідаційна вартість – сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від ліквідації (реалізації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації) за вирахуванням витрат, пов’язаних з продажем (ліквідацією).

Переоцінена вартість - вартість необоротних активів після їх переоцінки.

Залишкова вартість – визначається як різниця між первісною вартістю основних засобів і сумою їх зносу на дату балансу (ця вартість підсумовується у валюту активу балансу).

Вартість, що амортизується - первісна або переоцінена вартість активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості

Необоротні активи надходять на підприємство у порядку капітальних інвестицій, облік яких ведеться на рахунку 15 “Капітальні інвестиції

Студенти повинні засвоїти порядок визначення оцінки необоротних активів на різних етапах їх руху.

При вивченні другого питання слід ознайомитись з аналітичним обліком необоротних активів та документальним оформленням їх руху.

Документальне оформлення необоротних активів здійснюється при:

  • придбанні (купівлі, виготовленні, обміну тощо);

  • вибутті (списанні, ліквідації, реалізації);

  • інших операціях (нарахуванні амортизації (зносу), передачі у ремонт та отриманні з ремонту тощо.

Аналітичний облік НО ведеться у місцях експлуатації за кожним об'єктом, якому надається інвентарний номер на весь термін його використання.. Дані про кожний інвентарний об’єкт заносяться до інвентарної картки, які групуються при їх зберіганні за виділеними групами.

Необоротні активи вводяться в експлуатацію постійно діючою комісією призначеною керівником. На момент введення в експлуатацію, до інвентарної картки вносяться такі дані:

  • термін використання об’єкту (років)

  • ліквідаційну вартість;

Записи в бухгалтерському обліку про збільшення активів (введення в експлуатацію, видачу у роботу) здійснюються на підставі типових первинних документів, що засвідчують операції з необоротними активами.

Таблиця 2.5