
- •Міністерство освіти і науки,
- •Правила оформлення контрольної роботи
- •1. Елементи лінійної алгебри
- •1.1. Матриці та дії над ними
- •Дії над матрицями
- •Основні властивості множення матриці на число
- •Основні властивості додавання та віднімання матриць
- •Основні властивості множення матриць
- •Основні властивості транспонування матриці
- •1.2. Визначники та способи їх обчислення
- •Основні властивості визначників
- •Алгоритм обчислення оберненої матриці
- •Властивості обертання невироджених матриць
- •1.3. Системи лінійних рівнянь
- •Елементарні перетворення системи лінійних рівнянь
- •Метод Крамера
- •Метод оберненої матриці
- •Метод Гаусса
- •Алгоритм прямого ходу методу Гаусса
- •2. Елементи аналітичної геометрії
- •2.1. Векторна алгебра
- •Дії над векторами
- •Властивості лінійних операцій над векторами
- •Основні властивості проекцій
- •Дії над векторами в координатній формі
- •Скалярний добуток векторів
- •Основні властивості скалярного добутку векторів
- •Векторний добуток векторів
- •Основні властивості векторного добутку векторів
- •Мішаний добуток векторів
- •Основні властивості мішаного добутку векторів
- •2.2. Пряма на площині
- •Умови взаємного розташування на площині точок і прямих
- •Контрольні питання зі змістового модуля I
- •3. Границя числової послідовності та функції. ОСновні пОняття
- •3.1. Функціональна залежність. Огляд основних елементарних функцій
- •3.2. Границя послідовності та її властивості
- •Основні теореми про послідовності, що збігаються
- •3.3. Нескінченно малі та нескінченно великі послідовності
- •Властивості нескінченно малих послідовностей
- •Властивості нескінченно великих послідовностей
- •Зв’язок між нескінченно великими і нескінченно малими послідовностями
- •3.4. Границя функції та її властивості
- •Односторонні границі функції
- •4. Обчислення границь
- •4.1. Методи розкриття невизначеностей
- •4.2. Визначні границі
- •4.3. Порівняння нескінченно малих функцій
- •Основні еквівалентності при
- •5. Неперервність функції
- •5.1. Неперервність функції в точці і на відрізку
- •Властивості функцій, які неперервні в точці
- •Властивості функцій, що неперервні на відрізку
- •5.2. Класифікація точок розриву
- •Контрольні питання зі змістового модуля II
- •6. Похідна функції однієї змінної
- •6.1. Диференційованість функції однієї змінної. Правила обчислення похідних
- •Правило знаходження похідної
- •Основні властивості похідної
- •6.2. Таблиця похідних основних елементарних функцій. Похідні вищих порядків
- •3 (Куб), ,,,.
- •6.3. Похідні функцій, заданих у параметричній, неявній формах, логарифмічне диференціювання
- •6.4. Диференціал функції однієї змінної
- •7. Диференційованість функції багатьох змінних
- •7.1. Частинні похідні та повний диференціал
- •Повний диференціал першого порядку
- •7.2. Похідна неявної, складної функції. Похідна за напрямом
- •Контрольні питання зі змістового модуля III
Метод Гаусса
Метод Гаусса – метод послідовного виключення змінних – полягає в тому, що за допомогою елементарних перетворень система рівнянь шляхом послідовного виключення змінних приводиться до рівносильної системи східчастого (або трикутного) виду, з якої, починаючи з останніх (за номером) змінних, знаходять всі інші змінні.
Метод Гаусса є універсальним методом розв’язання систем лінійних рівнянь (1.8). Метод Гаусса реалізується в два етапи, які розділяються на декілька кроків. Перший етап полягає у приведенні системи лінійних рівнянь до трикутного вигляду.
І етап прямий хід виключень:
І
крок
припустимо, що коефіцієнт
(у протилежному випадку можна поміняти
місцями рівняння у системі). Поділимо
перше рівняння на
і за його допомогою виключимо з усіх
інших рівнянь системи змінну
.
Для цього слід одержане перше рівняння
помножити на
,
…,
та додати відповідно до другого, … ,т-го
рівнянь системи. Таким чином одержимо
еквівалентну вихідній систему лінійних
рівнянь, яка містить змінну
тільки у першому рівнянні.
ІІ
крок
перше рівняння залишаємо без змін. Далі
припустимо, що коефіцієнт при
у другому рівнянні одержаної системи
відрізняється від нуля. Слід розділити
на нього друге рівняння і аналогічно
першому кроку виключити змінну
з усіх рівнянь системи. Змінна
,
таким чином, залишається тільки в першому
та другому рівняннях.
ІІІ
крок
Перше і друге рівняння залишаються без
змін. За основу беруть третє рівняння
і за його допомогою виключають змінну
.
Процес послідовного виключення змінних продовжується до приведення вихідної системи лінійних рівнянь до системи лінійних рівнянь трикутного вигляду:
(1.13)
де
,
нові коефіцієнти при невідомих.
Другий етап передбачає знаходження значень невідомих з одержаної системи рівнянь, проводячи рух у протилежному напрямку.
ІІ етап обернений хід методу Гаусса:
І
крок
з останньої рівності модифікованої
системи визначаємо вираз змінної
через змінні
,
… ,
.
ІІ
крок
з передостанньої рівності визначаємо
вираз змінної
через змінні
,
… ,
з урахуванням виразу змінної
.
Далі
проводяться аналогічні перетворення
для знаходження виразу всіх інших
змінних до
.
В результаті подібних розрахунків
одержимо
(1.14)
Невідомі
називаютьбазисними
змінними,
а невідомі
називаютьвільними
змінними.
Ранг основної матриці системи (1.8) дорівнює кількості базисних змінних.
Розглянемо застосування цього методу на конкретному прикладі.
Приклад 1.10. |
Розв’язати
методом Гаусса систему лінійних
рівнянь:
|
Розв’язання.
Перший
етап: приведемо
вихідну систему до трикутного вигляду.
Перше і третє рівняння поміняємо місцями
і розділимо перше рівняння на
:
Перше
рівняння перепишемо без змін. Помножимо
перше рівняння на
та
і додамо до другого та третього рівнянь:
Третє рівняння розділимо на 10 і поміняємо місцями з другим:
Перше
і друге рівняння перепишемо без змін.
Друге рівняння помножимо на
і додамо до третього:
Другий
етап:
знайдемо значення невідомих. З останньої
рівності одержимо
і підставимо у друге рівняння, з якого
визначимо
.
Підставимо значення
і
в
перше рівняння системи і одержимо
.
Отже, розв’язок вихідної системи є
таким:
,
,
.
На практиці зручним виявляється застосовувати ідею методу Гаусса для перетворення елементів розширеної матриці системи лінійних рівнянь, а не до самих рівнянь. Така модифікація методу Гаусса заснована на використанні правила прямокутника.
Прямий
хід методу Гаусса, тобто приведення
розширеної матриці
до трикутного вигляду, реалізується
згідно наступного алгоритму.