- •Міністерство освіти і науки,
- •Правила оформлення контрольної роботи
- •1. Елементи лінійної алгебри
- •1.1. Матриці та дії над ними
- •Дії над матрицями
- •Основні властивості множення матриці на число
- •Основні властивості додавання та віднімання матриць
- •Основні властивості множення матриць
- •Основні властивості транспонування матриці
- •1.2. Визначники та способи їх обчислення
- •Основні властивості визначників
- •Алгоритм обчислення оберненої матриці
- •Властивості обертання невироджених матриць
- •1.3. Системи лінійних рівнянь
- •Елементарні перетворення системи лінійних рівнянь
- •Метод Крамера
- •Метод оберненої матриці
- •Метод Гаусса
- •Алгоритм прямого ходу методу Гаусса
- •2. Елементи аналітичної геометрії
- •2.1. Векторна алгебра
- •Дії над векторами
- •Властивості лінійних операцій над векторами
- •Основні властивості проекцій
- •Дії над векторами в координатній формі
- •Скалярний добуток векторів
- •Основні властивості скалярного добутку векторів
- •Векторний добуток векторів
- •Основні властивості векторного добутку векторів
- •Мішаний добуток векторів
- •Основні властивості мішаного добутку векторів
- •2.2. Пряма на площині
- •Умови взаємного розташування на площині точок і прямих
- •Контрольні питання зі змістового модуля I
- •3. Границя числової послідовності та функції. ОСновні пОняття
- •3.1. Функціональна залежність. Огляд основних елементарних функцій
- •3.2. Границя послідовності та її властивості
- •Основні теореми про послідовності, що збігаються
- •3.3. Нескінченно малі та нескінченно великі послідовності
- •Властивості нескінченно малих послідовностей
- •Властивості нескінченно великих послідовностей
- •Зв’язок між нескінченно великими і нескінченно малими послідовностями
- •3.4. Границя функції та її властивості
- •Односторонні границі функції
- •4. Обчислення границь
- •4.1. Методи розкриття невизначеностей
- •4.2. Визначні границі
- •4.3. Порівняння нескінченно малих функцій
- •Основні еквівалентності при
- •5. Неперервність функції
- •5.1. Неперервність функції в точці і на відрізку
- •Властивості функцій, які неперервні в точці
- •Властивості функцій, що неперервні на відрізку
- •5.2. Класифікація точок розриву
- •Контрольні питання зі змістового модуля II
- •6. Похідна функції однієї змінної
- •6.1. Диференційованість функції однієї змінної. Правила обчислення похідних
- •Правило знаходження похідної
- •Основні властивості похідної
- •6.2. Таблиця похідних основних елементарних функцій. Похідні вищих порядків
- •3 (Куб), ,,,.
- •6.3. Похідні функцій, заданих у параметричній, неявній формах, логарифмічне диференціювання
- •6.4. Диференціал функції однієї змінної
- •7. Диференційованість функції багатьох змінних
- •7.1. Частинні похідні та повний диференціал
- •Повний диференціал першого порядку
- •7.2. Похідна неявної, складної функції. Похідна за напрямом
- •Контрольні питання зі змістового модуля III
Дії над векторами в координатній формі
1) |
Координати суми двох векторів дорівнюють сумам відповідних координат цих векторів: . |
2) |
Координати різниці двох векторів дорівнюють різницям відповідних координат цих векторів: . |
3) |
Координати вектору дорівнюють координатам вектору, які помножено на число:. |
Модуль вектора дорівнює кореню квадратному з суми квадратів його координат:
. (2.3)
Приклад 2.1.
|
У просторі задані точки і. Знайти величину проекції векторана вісь, якщо кут між ними складає. |
Розв’язання. Спочатку знайдемо координати вектору за формулою (2.2):.
За формулою (2.3) обчислимо модуль вектору :
.
За четвертою властивістю проекції вектора на вісь знайдемо величину проекції: .
Скалярний добуток векторів
|
Скалярним добутком векторів іназивають число, що дорівнює добутку їхніх довжин на косинус кута між ними: . (2.4) |
Основні властивості скалярного добутку векторів
1) |
; |
2) |
; |
3) |
; |
4) |
скалярний добуток двох ненульових векторів дорівнює нулю тоді і тільки тоді, коли ці вектори ортогональні: ; |
5) |
скалярний квадрат вектора дорівнює квадрату його довжини: . |
Нехай вектори ізадані своїми координатамиі, тоді формула скалярного добутку векторівіу координатній формі має вигляд:
. (2.5)
З відношення (2.5) випливає формула косинуса кута між векторами:
, (2.6)
або у координатній формі з урахуванням відношень (2.3) і (2.5):
. (2.7)
Проекція вектора на вектор, тобто, у координатній формі має вигляд
. (2.8)
Оскільки орти декартової системи мають координати ,,, то з формули (2.7) для будь-якого вектору, одержимо наступні формули косинусів кутів з координатними осями або направляючі косинуси вектору:
,
, (2.9)
,
де кути, що складаються вектором з осями.
Приклад 2.2. |
Знайти , якщо |
Розв’язання. .
Приклад 2.3. |
Знайти кут між векторами і, якщо. |
Розв’язання. Маємо ,, звідки з урахуванням (2.3) і (2.5) знаходимо:,,,,.
Приклад 2.4. |
Знайти кут між векторами і, якщо. |
Розв’язання. Маємо ,, звідки з урахуванням (2.3) і (2.5) знаходимо:,,,,.
Векторний добуток векторів
|
Векторним добутком векторуна векторназивають вектор, що задовольняє умовам: вектор перпендикулярний кожному із векторіві, отже, площині, в якій вони розташовані; вектор спрямований так, що, якщо дивитись з його кінця, то найкоротший поворот від першого векторадо другого векторавідбувається проти годинникової стрілки; довжина вектора чисельно дорівнює площі паралелограма, який побудовано, на векторахі, як на сторонах: . (2.10) |
Рисунок 2.10 Векторний добуток векторів.
Векторний добуток в координатній формі:
(2.11)