- •Міністерство освіти і науки,
- •Правила оформлення контрольної роботи
- •1. Елементи лінійної алгебри
- •1.1. Матриці та дії над ними
- •Дії над матрицями
- •Основні властивості множення матриці на число
- •Основні властивості додавання та віднімання матриць
- •Основні властивості множення матриць
- •Основні властивості транспонування матриці
- •1.2. Визначники та способи їх обчислення
- •Основні властивості визначників
- •Алгоритм обчислення оберненої матриці
- •Властивості обертання невироджених матриць
- •1.3. Системи лінійних рівнянь
- •Елементарні перетворення системи лінійних рівнянь
- •Метод Крамера
- •Метод оберненої матриці
- •Метод Гаусса
- •Алгоритм прямого ходу методу Гаусса
- •2. Елементи аналітичної геометрії
- •2.1. Векторна алгебра
- •Дії над векторами
- •Властивості лінійних операцій над векторами
- •Основні властивості проекцій
- •Дії над векторами в координатній формі
- •Скалярний добуток векторів
- •Основні властивості скалярного добутку векторів
- •Векторний добуток векторів
- •Основні властивості векторного добутку векторів
- •Мішаний добуток векторів
- •Основні властивості мішаного добутку векторів
- •2.2. Пряма на площині
- •Умови взаємного розташування на площині точок і прямих
- •Контрольні питання зі змістового модуля I
- •3. Границя числової послідовності та функції. ОСновні пОняття
- •3.1. Функціональна залежність. Огляд основних елементарних функцій
- •3.2. Границя послідовності та її властивості
- •Основні теореми про послідовності, що збігаються
- •3.3. Нескінченно малі та нескінченно великі послідовності
- •Властивості нескінченно малих послідовностей
- •Властивості нескінченно великих послідовностей
- •Зв’язок між нескінченно великими і нескінченно малими послідовностями
- •3.4. Границя функції та її властивості
- •Односторонні границі функції
- •4. Обчислення границь
- •4.1. Методи розкриття невизначеностей
- •4.2. Визначні границі
- •4.3. Порівняння нескінченно малих функцій
- •Основні еквівалентності при
- •5. Неперервність функції
- •5.1. Неперервність функції в точці і на відрізку
- •Властивості функцій, які неперервні в точці
- •Властивості функцій, що неперервні на відрізку
- •5.2. Класифікація точок розриву
- •Контрольні питання зі змістового модуля II
- •6. Похідна функції однієї змінної
- •6.1. Диференційованість функції однієї змінної. Правила обчислення похідних
- •Правило знаходження похідної
- •Основні властивості похідної
- •6.2. Таблиця похідних основних елементарних функцій. Похідні вищих порядків
- •3 (Куб), ,,,.
- •6.3. Похідні функцій, заданих у параметричній, неявній формах, логарифмічне диференціювання
- •6.4. Диференціал функції однієї змінної
- •7. Диференційованість функції багатьох змінних
- •7.1. Частинні похідні та повний диференціал
- •Повний диференціал першого порядку
- •7.2. Похідна неявної, складної функції. Похідна за напрямом
- •Контрольні питання зі змістового модуля III
Основні властивості визначників
1) |
Транспонування не змінює значення визначника. |
|
Наприклад, . (Ця властивість вказує на рівноправність рядків та стовпців з визначника.) |
2) |
Якщо всі елементи рядка (або стовпця) визначника дорівнюють нулю, тоді визначник дорівнює нулю. |
|
Наприклад, . |
3) |
Якщо визначник має два однакові рядки (або стовпці), тоді він дорівнює нулю. |
|
Наприклад, . |
4) |
Якщо визначник має два пропорційні рядки (або стовпці), тоді він дорівнює нулю. |
|
Наприклад, . |
5) |
Якщо у визначнику поміняти місцями два рядки (або стовпці), то знак визначника зміниться на протилежний. |
|
Наприклад, . |
6) |
Спільний множник рядка (або стовпця) можна винести за знак визначника. |
|
Наприклад, . |
7) |
Якщо до рядка (або стовпця) визначника додати його інший рядок (або стовпець), помножений на довільне число, то значення визначника не зміниться. |
|
Наприклад, . |
8) |
Якщо всі елементи рядка (або стовпця) визначника можна подати у вигляді суми двох доданків, то цей визначник дорівнює сумі визначників, які визначаються цими доданками. |
|
Наприклад, . |
Доведення властивостей визначників можна проілюструвати на прикладі визначника другого порядку, визначивши ліву та праву частину у наведених вище співвідношеннях.
Використовуючи властивості визначників і теорему Лапласа, можна легко обчислювати визначники високих порядків.
|
Квадратну матрицю, визначник якої дорівнює нулю, називають виродженою матрицею. Квадратну матрицю, визначник якої не дорівнює нулю, називають невиродженою матрицею. |
Наприклад, визначник матриці відрізняється від нуля (), тому матрицяне є виродженою.
Теорема 1.2. |
Для того, щоб матриця мала оберненунеобхідно ідостатньо, щоб визначник матриці відрізнявся від нуля. |
Отже, невироджена матриця має обернену.
Обернену матрицю можна знайти за наступним правилом.
Теорема 1.3. |
Обернена матриця дорівнює транспонованій матриці алгебраїчних доповнень до елементів матриці , яку поділено на визначник матриці. |
Для матриць другого і третього порядку згідно теоремі 1.3 будемо мати наступні формули для знаходження оберненої матриці:
, (1.6)
. (1.7)
Правильність обчислення оберненої матриці перевіряють за допомогою співвідношень (1.1): і.
Алгоритм обчислення оберненої матриці
1) |
Перевірка матриці на невиродженість. |
2) |
Знаходження алгебраїчних доповнень до всіх елементівматриці. |
3) |
Формування транспонованої матриці алгебраїчних доповнень. |
4) |
Обчислення оберненої матриці. |
5) |
Перевірка правильності обчислення оберненої матриці. |