- •Міністерство освіти і науки,
- •Правила оформлення контрольної роботи
- •1. Елементи лінійної алгебри
- •1.1. Матриці та дії над ними
- •Дії над матрицями
- •Основні властивості множення матриці на число
- •Основні властивості додавання та віднімання матриць
- •Основні властивості множення матриць
- •Основні властивості транспонування матриці
- •1.2. Визначники та способи їх обчислення
- •Основні властивості визначників
- •Алгоритм обчислення оберненої матриці
- •Властивості обертання невироджених матриць
- •1.3. Системи лінійних рівнянь
- •Елементарні перетворення системи лінійних рівнянь
- •Метод Крамера
- •Метод оберненої матриці
- •Метод Гаусса
- •Алгоритм прямого ходу методу Гаусса
- •2. Елементи аналітичної геометрії
- •2.1. Векторна алгебра
- •Дії над векторами
- •Властивості лінійних операцій над векторами
- •Основні властивості проекцій
- •Дії над векторами в координатній формі
- •Скалярний добуток векторів
- •Основні властивості скалярного добутку векторів
- •Векторний добуток векторів
- •Основні властивості векторного добутку векторів
- •Мішаний добуток векторів
- •Основні властивості мішаного добутку векторів
- •2.2. Пряма на площині
- •Умови взаємного розташування на площині точок і прямих
- •Контрольні питання зі змістового модуля I
- •3. Границя числової послідовності та функції. ОСновні пОняття
- •3.1. Функціональна залежність. Огляд основних елементарних функцій
- •3.2. Границя послідовності та її властивості
- •Основні теореми про послідовності, що збігаються
- •3.3. Нескінченно малі та нескінченно великі послідовності
- •Властивості нескінченно малих послідовностей
- •Властивості нескінченно великих послідовностей
- •Зв’язок між нескінченно великими і нескінченно малими послідовностями
- •3.4. Границя функції та її властивості
- •Односторонні границі функції
- •4. Обчислення границь
- •4.1. Методи розкриття невизначеностей
- •4.2. Визначні границі
- •4.3. Порівняння нескінченно малих функцій
- •Основні еквівалентності при
- •5. Неперервність функції
- •5.1. Неперервність функції в точці і на відрізку
- •Властивості функцій, які неперервні в точці
- •Властивості функцій, що неперервні на відрізку
- •5.2. Класифікація точок розриву
- •Контрольні питання зі змістового модуля II
- •6. Похідна функції однієї змінної
- •6.1. Диференційованість функції однієї змінної. Правила обчислення похідних
- •Правило знаходження похідної
- •Основні властивості похідної
- •6.2. Таблиця похідних основних елементарних функцій. Похідні вищих порядків
- •3 (Куб), ,,,.
- •6.3. Похідні функцій, заданих у параметричній, неявній формах, логарифмічне диференціювання
- •6.4. Диференціал функції однієї змінної
- •7. Диференційованість функції багатьох змінних
- •7.1. Частинні похідні та повний диференціал
- •Повний диференціал першого порядку
- •7.2. Похідна неявної, складної функції. Похідна за напрямом
- •Контрольні питання зі змістового модуля III
Правила оформлення контрольної роботи
контрольну роботу слід виконувати в окремому зошиті, залишаючи поля для зауважень викладача,
у заголовку роботи (на обкладинці зошита) треба вказати прізвище та ініціали, факультет, курс, групу, номер залікової книжки,
розв’язання слід виконувати послідовно для кожного модуля в порядку зростання номерів задач,
перед розв’язанням кожної задачі потрібно записати її умову,
розв’язок задач треба викладати докладно, пояснюючи дії,
наприкінці контрольної роботи необхідно перелічити використану для виконання літературу.
Захист контрольної роботи проводиться у формі співбесіди.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1
Елементи лінійної алгебри і
аналітичної геометрії
1. Елементи лінійної алгебри
Методи матричної алгебри в даний час широко застосовуються не тільки в нормативних економіко-математичних моделях, а й у статистичних розрахунках з обробкою великих масивів інформації. У цьому зв’язку можна послатися, скажімо, на методи аналізу звітного міжгалузевого балансу: вдаючись до операцій з матрицями, економісти і статистики отримують можливість не тільки представити всі балансові розрахунки у вельми компактній і наочній формі, але і використовувати більш зручні обчислювальні процедури при розрахунку тих чи інших народногосподарських показників (наприклад, при визначенні коефіцієнтів повних витрат). Матричне числення застосовується і в багатьох розділах математичної статистики; воно широко використовуються, наприклад, при аналізі так званих взаємозалежних рівнянь регресії, в факторному і дисперсійному аналізі.
1.1. Матриці та дії над ними
|
Матрицею порядку називають прямокутну таблицю чисел, яка маєрядків істовпців: . |
Число називають елементом матриці, який міститься в-му рядку і-му стовпці. Елементи матриці мають подвійну нумерацію. Перший індекс вказує номер рядка, другий – стовпця.
|
Порядком (або розмірністю) матриці називають кількість її рядків та стовпців . |
|
Матрицю, що складається з одного рядка, називають матрицею-рядком і позначають: . Матрицю, що складається з одного стовпця, називають матрицею-стовпцем і позначають: . |
Наприклад, матриця має розмірність, матриця–, матриця–це матриця-стовпець, матриця–це матриця-рядок,
|
Дві матриці і називаютьрівними, якщо вони однакової розмірності та їх відповідні елементи співпадають, тобто при будь-якихта. |
|
Нульовою матрицею (або нуль-матрицею) називають матрицю , всі елементи якої дорівнюють нулю. |
Матриці поділяють на квадратні, діагональні, трикутні, блочні та ін.
|
Квадратною матрицею називають матрицю, число рядків якої співпадає з числом стовпців . |
Це число вказує розмірність матриці.
Наведемо приклади квадратних матриць: ,.
|
Загальний вигляд квадратної матриці порядку : . Елементи називаютьдіагональними. Діагональ, яка з’єднує лівий верхній кут і правий нижній, називають головною діагоналлю. Іншу діагональ називають допоміжною. |
Тобто з’єднання елементів і визначає головну діагональ, а з’єднання елементівi – допоміжну діагональ.
|
Квадратну матрицю, всі елементи якої, що не належать головній діагоналі, дорівнюють нулю, називають діагональною матрицею: . |
|
Діагональну матрицю, всі діагональні елементи якої дорівнюють одиниці, називають одиничною матрицею. |
Наприклад, ‑одинична матриця другого порядку, ‑ одинична матриця третього порядку.
Одинична матриця відіграє, в деякій мірі, в матричному численні ту ж роль, що і одиниця в скалярних величинах.