- •Міністерство освіти і науки,
- •Правила оформлення контрольної роботи
- •1. Елементи лінійної алгебри
- •1.1. Матриці та дії над ними
- •Дії над матрицями
- •Основні властивості множення матриці на число
- •Основні властивості додавання та віднімання матриць
- •Основні властивості множення матриць
- •Основні властивості транспонування матриці
- •1.2. Визначники та способи їх обчислення
- •Основні властивості визначників
- •Алгоритм обчислення оберненої матриці
- •Властивості обертання невироджених матриць
- •1.3. Системи лінійних рівнянь
- •Елементарні перетворення системи лінійних рівнянь
- •Метод Крамера
- •Метод оберненої матриці
- •Метод Гаусса
- •Алгоритм прямого ходу методу Гаусса
- •2. Елементи аналітичної геометрії
- •2.1. Векторна алгебра
- •Дії над векторами
- •Властивості лінійних операцій над векторами
- •Основні властивості проекцій
- •Дії над векторами в координатній формі
- •Скалярний добуток векторів
- •Основні властивості скалярного добутку векторів
- •Векторний добуток векторів
- •Основні властивості векторного добутку векторів
- •Мішаний добуток векторів
- •Основні властивості мішаного добутку векторів
- •2.2. Пряма на площині
- •Умови взаємного розташування на площині точок і прямих
- •Контрольні питання зі змістового модуля I
- •3. Границя числової послідовності та функції. ОСновні пОняття
- •3.1. Функціональна залежність. Огляд основних елементарних функцій
- •3.2. Границя послідовності та її властивості
- •Основні теореми про послідовності, що збігаються
- •3.3. Нескінченно малі та нескінченно великі послідовності
- •Властивості нескінченно малих послідовностей
- •Властивості нескінченно великих послідовностей
- •Зв’язок між нескінченно великими і нескінченно малими послідовностями
- •3.4. Границя функції та її властивості
- •Односторонні границі функції
- •4. Обчислення границь
- •4.1. Методи розкриття невизначеностей
- •4.2. Визначні границі
- •4.3. Порівняння нескінченно малих функцій
- •Основні еквівалентності при
- •5. Неперервність функції
- •5.1. Неперервність функції в точці і на відрізку
- •Властивості функцій, які неперервні в точці
- •Властивості функцій, що неперервні на відрізку
- •5.2. Класифікація точок розриву
- •Контрольні питання зі змістового модуля II
- •6. Похідна функції однієї змінної
- •6.1. Диференційованість функції однієї змінної. Правила обчислення похідних
- •Правило знаходження похідної
- •Основні властивості похідної
- •6.2. Таблиця похідних основних елементарних функцій. Похідні вищих порядків
- •3 (Куб), ,,,.
- •6.3. Похідні функцій, заданих у параметричній, неявній формах, логарифмічне диференціювання
- •6.4. Диференціал функції однієї змінної
- •7. Диференційованість функції багатьох змінних
- •7.1. Частинні похідні та повний диференціал
- •Повний диференціал першого порядку
- •7.2. Похідна неявної, складної функції. Похідна за напрямом
- •Контрольні питання зі змістового модуля III
Дії над векторами
1. |
Сума векторів |
|
Сумою двох векторів іназивають такий вектор, початок якого співпадає з початком вектору, а кінець – з кінцем вектору, за умови, що початок векторуспівпадає з кінцем вектору. |
Рисунок 2.5 Сума векторів і
Для того, щоб додати декілька векторів, слід побудувати з них ламану, щоб наступний вектор виходив з попереднього, а потім з’єднати початок ламаної з її кінцем.
Рисунок 2.6 Додавання векторів
2. |
Різниця векторів |
|
Різницею двох векторів іназивають такий вектор, який при складанні з векторомдає в сумі вектор. |
Рисунок 2.7 Різниця векторів.
, тобто .
|
Вектор, який в сумі з вектором дає нульовий вектор, називаютьпротилежним вектором вектору : |
Протилежний вектор отримують зміною напрямку вектора .
Різницю векторів іможна подати у вигляді.
Суму двох неколінеарних векторів можна будувати як діагональ паралелограму, що побудовано на даних векторах, приведених до спільного початку, і що виходить з цього спільного початку.
Інша діагональ паралелограму, що йде з кінця в кінець, є різницеюі.
Рисунок 2.8 Сума та різниця векторів і
3. |
Добуток числа на вектор |
|
Добутком числа на вектор називають вектор, який має довжину, що дорівнює добутку модуляна абсолютну величину:; є колінеарним вектору і має однаковий напрямок здляі протилежний для. |
Властивості лінійних операцій над векторами
1) |
; |
2) |
; |
3) |
; |
4) |
; |
5) |
; |
6) |
; |
7) |
; |
8) |
; |
9) |
. |
|
Проекцією вектора на вісь є вектор, початком якого є точка проекція точки на вісь, а кінцем – точка проекція точки на вісь. Величиною проекції називають довжину вектору проекції із знаком «+», якщо напрямок векторуспівпадає з напрямком осі, і довжинуіз знаком «» у протилежному випадку. |
Рисунок 2.9 Проекція вектора на вісь.
Основні властивості проекцій
1) |
Проекції рівних векторів на вісь співпадають: якщо , то. |
2) |
Проекція суми векторів на вісь дорівнює сумі проекцій доданків на цю вісь: . |
3) |
Проекція добутку вектора на число дорівнює добутку проекції цього вектора на число: . |
4) |
Величина проекції вектора на вісь дорівнює добутку модуля вектора на косинус кута між вектором і віссю. |
5) |
; |
6) |
; |
7) |
; |
8) |
; |
9) |
. |
Позначимо через ,,орти координатних осей (вектори одиничної довжини, що розташовані відповідно на осях,,і напрямок яких співпадає з напрямком осей).
|
Координатами вектора називають проекції цього вектора на координатні вісі. |
Нехай вектор, що розглядається, проекції вектору на координатні вісі:
, ,.
Тоді можна записати формулу розкладення вектору за координатними осями:
. (2.1)
Після вибору в просторі декартової системи координат вектор і трійка його координатвзаємно визначають один одне. Тому розкладення вектору зручно записувати у вигляді. Це запис вектора в координатній формі.
Якщо координати точки , координати точки , то координати векторудорівнюють різницям відповідних координат його кінцяі початку:
. (2.2)