- •Міністерство освіти і науки,
- •Правила оформлення контрольної роботи
- •1. Елементи лінійної алгебри
- •1.1. Матриці та дії над ними
- •Дії над матрицями
- •Основні властивості множення матриці на число
- •Основні властивості додавання та віднімання матриць
- •Основні властивості множення матриць
- •Основні властивості транспонування матриці
- •1.2. Визначники та способи їх обчислення
- •Основні властивості визначників
- •Алгоритм обчислення оберненої матриці
- •Властивості обертання невироджених матриць
- •1.3. Системи лінійних рівнянь
- •Елементарні перетворення системи лінійних рівнянь
- •Метод Крамера
- •Метод оберненої матриці
- •Метод Гаусса
- •Алгоритм прямого ходу методу Гаусса
- •2. Елементи аналітичної геометрії
- •2.1. Векторна алгебра
- •Дії над векторами
- •Властивості лінійних операцій над векторами
- •Основні властивості проекцій
- •Дії над векторами в координатній формі
- •Скалярний добуток векторів
- •Основні властивості скалярного добутку векторів
- •Векторний добуток векторів
- •Основні властивості векторного добутку векторів
- •Мішаний добуток векторів
- •Основні властивості мішаного добутку векторів
- •2.2. Пряма на площині
- •Умови взаємного розташування на площині точок і прямих
- •Контрольні питання зі змістового модуля I
- •3. Границя числової послідовності та функції. ОСновні пОняття
- •3.1. Функціональна залежність. Огляд основних елементарних функцій
- •3.2. Границя послідовності та її властивості
- •Основні теореми про послідовності, що збігаються
- •3.3. Нескінченно малі та нескінченно великі послідовності
- •Властивості нескінченно малих послідовностей
- •Властивості нескінченно великих послідовностей
- •Зв’язок між нескінченно великими і нескінченно малими послідовностями
- •3.4. Границя функції та її властивості
- •Односторонні границі функції
- •4. Обчислення границь
- •4.1. Методи розкриття невизначеностей
- •4.2. Визначні границі
- •4.3. Порівняння нескінченно малих функцій
- •Основні еквівалентності при
- •5. Неперервність функції
- •5.1. Неперервність функції в точці і на відрізку
- •Властивості функцій, які неперервні в точці
- •Властивості функцій, що неперервні на відрізку
- •5.2. Класифікація точок розриву
- •Контрольні питання зі змістового модуля II
- •6. Похідна функції однієї змінної
- •6.1. Диференційованість функції однієї змінної. Правила обчислення похідних
- •Правило знаходження похідної
- •Основні властивості похідної
- •6.2. Таблиця похідних основних елементарних функцій. Похідні вищих порядків
- •3 (Куб), ,,,.
- •6.3. Похідні функцій, заданих у параметричній, неявній формах, логарифмічне диференціювання
- •6.4. Диференціал функції однієї змінної
- •7. Диференційованість функції багатьох змінних
- •7.1. Частинні похідні та повний диференціал
- •Повний диференціал першого порядку
- •7.2. Похідна неявної, складної функції. Похідна за напрямом
- •Контрольні питання зі змістового модуля III
Властивості обертання невироджених матриць
1) |
; |
2) |
; |
3) |
; |
4) |
; |
5) |
. |
Приклад 1.4. |
Знайти обернену до матриці . |
Розв’язання. Визначник матриці відрізняється від нуля:
.
Отже матриця є невиродженою і обернена до неї існує. Знайдемо алгебраїчні доповнення до кожного елементу вихідної матриці:
, ,,.
За формулою (1.6) можемо записати: .
Перевірка підтверджує правильність проведених обчислень:
,
Приклад 1.5. |
Знайти обернену до матриці . |
Розв’язання. Вихідна матриця є не виродженою, оскільки. Обчислимо алгебраїчні доповнення:
За формулою (1.7) маємо:
, отже .
|
Рангом матриці розмірності називають найбільший порядок відмінного від нуля мінору матриці і позначають. Ненульовий мінор матриці, що визначає її ранг, називають базисним. |
Ранг матриці визначається порядком ненульового мінору, а не його значенням. Якщо , то це означає, що існує хоча б один відмінний від нуля мінор порядку, а всі мінори порядку, більшого від дорівнюють нулю. Зрозуміло, що .
1.3. Системи лінійних рівнянь
|
Системою лінійних алгебраїчних рівнянь називають сукупність лінійних рівнянь відносноневідомих: (1.8) де невідомі змінні, коефіцієнти при невідомих, вільні члени . |
|
Якщо всі вільні члени дорівнюють нулю , то систему лінійних рівнянь (1.8) називаютьоднорідною. У протилежному випадку, тобто коли не всі вільні члени нульові, систему (1.8) називають неоднорідною. |
Випишемо основну матрицю системи: , яка складається з коефіцієнтів при невідомих; матрицю-стовпець вільних членів: ; матрицю-стовпець невідомих:.
Використовуючи дії над матрицями, систему рівнянь (1.8) можна записати у матричній формі
. (1.9)
|
Розв’язком системи лінійних рівнянь (1.8) називають таку сукупність чисел , яка перетворює всі рівняння (1.8) в числові тотожності. |
Загальний розв’язок системи передбачає вираз основних невідомих через вільні. Частинний розв’язок одержують із загального наданням вільним змінним певних значень
Розширена матриця системи (1.8) або (1.9) складається з матриці і стовпця вільних членіві має вигляд (для зручності стовпець вільних членів у розширеній матриці відділяють вертикальною лінією):
.
|
Систему рівнянь називають сумісною, якщо вона має хоча б один розв’язок, і несумісною, якщо вона не має жодного розв’язку. |
|
Систему називають визначеною, якщо вона має тільки один розв’язок, і невизначеною, якщо система має більше одного розв’язку. |
Однорідна система завжди є сумісною, оскільки завжди має нульовий розв’язок.
Елементарні перетворення системи лінійних рівнянь
1) |
додавання до обох частин рівняння відповідних частин другого, помножених на одне число; |
2) |
переставлення рівнянь місцями; |
3) |
виключення з подальшого розгляду рівнянь, що є тотожностями для всіх значень невідомих змінних. |
Ці елементарні перетворення не змінюють сумісності і розв’язку системи лінійних рівнянь.
Умову сумісності системи лінійних рівнянь характеризує теорема Кронекера-Капеллі (Леопольд Кронекер (1823-1891) ‑ німецький математик).
Теорема 1.4. (Кронекера-Капеллі) |
Для того, щоб система лінійних алгебраїчних рівнянь (1.8) була сумісною, необхідно і достатньо, щоб ранг матриці системи (1.8) дорівнював рангу розширеної матрицісистеми (1.8). |
Приклад 1.6. |
Перевірити сумісність системи рівнянь
|
Розв’язання. Випишемо основну та розширену матриці системи лінійних рівнянь: , .
З елементів цих двох матриць можна скласти базисний мінор третього порядку, що не дорівнює нулю: .
Отже, і. Тобто. За теоремою Кронекера-Капеллі досліджувана система лінійних рівнянь є сумісною.
Частинним випадком прямокутної системи (1.8) є квадратна система рівнянь . Тоді матриця системиє квадратною:
,
а її визначник називаютьосновним визначником системи.