- •Міністерство освіти і науки,
 - •Правила оформлення контрольної роботи
 - •1. Елементи лінійної алгебри
 - •1.1. Матриці та дії над ними
 - •Дії над матрицями
 - •Основні властивості множення матриці на число
 - •Основні властивості додавання та віднімання матриць
 - •Основні властивості множення матриць
 - •Основні властивості транспонування матриці
 - •1.2. Визначники та способи їх обчислення
 - •Основні властивості визначників
 - •Алгоритм обчислення оберненої матриці
 - •Властивості обертання невироджених матриць
 - •1.3. Системи лінійних рівнянь
 - •Елементарні перетворення системи лінійних рівнянь
 - •Метод Крамера
 - •Метод оберненої матриці
 - •Метод Гаусса
 - •Алгоритм прямого ходу методу Гаусса
 - •2. Елементи аналітичної геометрії
 - •2.1. Векторна алгебра
 - •Дії над векторами
 - •Властивості лінійних операцій над векторами
 - •Основні властивості проекцій
 - •Дії над векторами в координатній формі
 - •Скалярний добуток векторів
 - •Основні властивості скалярного добутку векторів
 - •Векторний добуток векторів
 - •Основні властивості векторного добутку векторів
 - •Мішаний добуток векторів
 - •Основні властивості мішаного добутку векторів
 - •2.2. Пряма на площині
 - •Умови взаємного розташування на площині точок і прямих
 - •Контрольні питання зі змістового модуля I
 - •3. Границя числової послідовності та функції. ОСновні пОняття
 - •3.1. Функціональна залежність. Огляд основних елементарних функцій
 - •3.2. Границя послідовності та її властивості
 - •Основні теореми про послідовності, що збігаються
 - •3.3. Нескінченно малі та нескінченно великі послідовності
 - •Властивості нескінченно малих послідовностей
 - •Властивості нескінченно великих послідовностей
 - •Зв’язок між нескінченно великими і нескінченно малими послідовностями
 - •3.4. Границя функції та її властивості
 - •Односторонні границі функції
 - •4. Обчислення границь
 - •4.1. Методи розкриття невизначеностей
 - •4.2. Визначні границі
 - •4.3. Порівняння нескінченно малих функцій
 - •Основні еквівалентності при
 - •5. Неперервність функції
 - •5.1. Неперервність функції в точці і на відрізку
 - •Властивості функцій, які неперервні в точці
 - •Властивості функцій, що неперервні на відрізку
 - •5.2. Класифікація точок розриву
 - •Контрольні питання зі змістового модуля II
 - •6. Похідна функції однієї змінної
 - •6.1. Диференційованість функції однієї змінної. Правила обчислення похідних
 - •Правило знаходження похідної
 - •Основні властивості похідної
 - •6.2. Таблиця похідних основних елементарних функцій. Похідні вищих порядків
 - •3 (Куб), ,,,.
 - •6.3. Похідні функцій, заданих у параметричній, неявній формах, логарифмічне диференціювання
 - •6.4. Диференціал функції однієї змінної
 - •7. Диференційованість функції багатьох змінних
 - •7.1. Частинні похідні та повний диференціал
 - •Повний диференціал першого порядку
 - •7.2. Похідна неявної, складної функції. Похідна за напрямом
 - •Контрольні питання зі змістового модуля III
 
Метод Крамера
Метод
Крамера (Габріель Крамер (1704-1752) ‑
швейцарський математик) застосовують
до знаходження розв’язку квадратних 
систем лінійних рівнянь. В ньому
застосовують поняття визначника основної
матриці системи 
і допоміжних визначників
,
які отримують з визначника
заміною першого, другого і так далі до
го
стовпця на стовпець вільних членів:
,
,
…,
.
Наприклад, для системи, що містить три лінійних рівняння з трьома невідомими
,
маємо:
,
,
,
.
В залежності від значення визначника основної матриці та значень допоміжних визначників реалізується один з трьох варіантів:
| 
			 1)  | 
			 
			Якщо
			визначник основної матриці системи
			(1.8) не дорівнює нулю 
			 
			  | 
| 
			 2)  | 
			 Якщо
			основний визначник системи (1.8) дорівнює
			нулю 
			  | 
| 
			 3)  | 
			 Якщо
			основний визначник системи (1.8) дорівнює
			нулю, а хоча б один з допоміжних
			визначників 
			  | 
Слід зауважити, що метод Крамера для випадку 2 тільки встановлює існування нескінченної множини розв’язків, але не дає їх виду.
Для
однорідної системи лінійних рівнянь
при 
система має єдиний розв’язок
.
При
однорідна система має безліч розв’язків.
| 
			 Приклад 1.7.  | 
			 Розв’язати систему лінійних рівнянь методом Крамера 
			  | 
Розв’язання.
Визначник
основної матриці системи має вид
.
Оскільки він відрізняється від нуля,
робимо висновок про існування єдиного
розв’язку системи.
Обчислимо допоміжні визначники:
,
  
,
.
За методом Крамера згідно формул (1.10) маємо розв’язок:
.
Після знаходження розв’язку системи лінійних рівнянь рекомендується провести перевірку правильності проведених обчислень.
Перевірка:
підстановка у вихідну систему одержаних
значень невідомих 
,
,
призводить до тотожностей:
що підтверджує правильність отриманого
результату.
Метод оберненої матриці
Матричний метод засновано на використанні властивостей множення матриць. Цей метод є дуже зручним у випадку систем невисокого порядку.
Якщо
основна матриця 
системи (1.8) є невиродженою, тобто
,
тоді для неї існує обернена
.
Помножимо матричну рівність (1.9) зліва
на обернену матрицю
:
.
                                  (1.11)
З
відношення (1.11) з урахуванням відомої
формули 
,
а також властивостей множення матриць,
а саме
,
випливає матрична форма розв’язку
системи (1.8):
.
                                        (1.12)
Співвідношення (1.11) лежить в основі методу оберненої матриці.
| 
			 Приклад 1.8.  | 
			 Розв’язати систему лінійних рівнянь з прикладу 1.7 методом оберненої матриці.  | 
Розв’язання.
Для основної матриці системи 
,
яка єневиродженою,
оскільки 
,
обернена буде такою:
.
Вектор-стовпець
вільних членів є таким: 
.
Тоді за формулою (1.12) одержимо:
.
Отже,
.
| 
			 Приклад 1.9.  | 
			 Розв’язати
			матричним методом систему лінійних
			рівнянь  
			  | 
Розв’язання.
Знайдемо обернену до матриці 
з визначником
:
.
Тоді
.
Отже,
.
Незважаючи на обмеження можливості застосування методу оберненої матриці і складність обчислень при великих значеннях коефіцієнтів, а також систем високого порядку, матричний метод може бути легко реалізованим на ЕОМ.
Метод
оберненої матриці і метод Крамера є
дуже трудомісткими за кількістю
обчислювальної роботи. Тим часом існують
більше економічні методи розв’язання
систем лінійних рівнянь, які опираються
на попереднє перетворення матриці
системи до спеціального виду. Одним із
них є метод Гауса, що застосовується не
тільки у випадку, коли 
.

.
			                      (1.10)
