
- •Міністерство освіти і науки,
- •Правила оформлення контрольної роботи
- •1. Елементи лінійної алгебри
- •1.1. Матриці та дії над ними
- •Дії над матрицями
- •Основні властивості множення матриці на число
- •Основні властивості додавання та віднімання матриць
- •Основні властивості множення матриць
- •Основні властивості транспонування матриці
- •1.2. Визначники та способи їх обчислення
- •Основні властивості визначників
- •Алгоритм обчислення оберненої матриці
- •Властивості обертання невироджених матриць
- •1.3. Системи лінійних рівнянь
- •Елементарні перетворення системи лінійних рівнянь
- •Метод Крамера
- •Метод оберненої матриці
- •Метод Гаусса
- •Алгоритм прямого ходу методу Гаусса
- •2. Елементи аналітичної геометрії
- •2.1. Векторна алгебра
- •Дії над векторами
- •Властивості лінійних операцій над векторами
- •Основні властивості проекцій
- •Дії над векторами в координатній формі
- •Скалярний добуток векторів
- •Основні властивості скалярного добутку векторів
- •Векторний добуток векторів
- •Основні властивості векторного добутку векторів
- •Мішаний добуток векторів
- •Основні властивості мішаного добутку векторів
- •2.2. Пряма на площині
- •Умови взаємного розташування на площині точок і прямих
- •Контрольні питання зі змістового модуля I
- •3. Границя числової послідовності та функції. ОСновні пОняття
- •3.1. Функціональна залежність. Огляд основних елементарних функцій
- •3.2. Границя послідовності та її властивості
- •Основні теореми про послідовності, що збігаються
- •3.3. Нескінченно малі та нескінченно великі послідовності
- •Властивості нескінченно малих послідовностей
- •Властивості нескінченно великих послідовностей
- •Зв’язок між нескінченно великими і нескінченно малими послідовностями
- •3.4. Границя функції та її властивості
- •Односторонні границі функції
- •4. Обчислення границь
- •4.1. Методи розкриття невизначеностей
- •4.2. Визначні границі
- •4.3. Порівняння нескінченно малих функцій
- •Основні еквівалентності при
- •5. Неперервність функції
- •5.1. Неперервність функції в точці і на відрізку
- •Властивості функцій, які неперервні в точці
- •Властивості функцій, що неперервні на відрізку
- •5.2. Класифікація точок розриву
- •Контрольні питання зі змістового модуля II
- •6. Похідна функції однієї змінної
- •6.1. Диференційованість функції однієї змінної. Правила обчислення похідних
- •Правило знаходження похідної
- •Основні властивості похідної
- •6.2. Таблиця похідних основних елементарних функцій. Похідні вищих порядків
- •3 (Куб), ,,,.
- •6.3. Похідні функцій, заданих у параметричній, неявній формах, логарифмічне диференціювання
- •6.4. Диференціал функції однієї змінної
- •7. Диференційованість функції багатьох змінних
- •7.1. Частинні похідні та повний диференціал
- •Повний диференціал першого порядку
- •7.2. Похідна неявної, складної функції. Похідна за напрямом
- •Контрольні питання зі змістового модуля III
Повний диференціал першого порядку
Повний приріст функції (7.1) має вигляд:
,
(7.2)
де
і
– довільні прирости незалежних змінних.
|
Функцію
1)
в точці
2)
повний приріст функції (3.1) в точці
де
|
З умови 1) існування частинних похідних не завжди випливає умова 2). Функція (7.1) може мати частинні похідні, але не бути диференційованою. Тут порушується аналогія з функцією однієї змінної, для якої наявність похідної забезпечує диференційованість функції.
Теорема 7.2. |
(ознака
диференційованості функції)
Якщо в деякому околі точки
|
|
Якщо
функція (7.1)
диференційована
в точці
|
Нехай
,
тоді
.
Значить,
,
отже
.
Нехай
,
тоді
.
Отже,
,
.
Тому
повний диференціал функції двох змінних
можна записати у вигляді:
.
(7.5)
Приклад 7.4. |
Знайти
повний диференціал функції
|
Розв’язання. Обчислимо спочатку частинні похідні першого порядку:
.
Частинні
похідні є всюди неперервними функціями.
Тому функція
буде
всюди
диференційованою. Її повний диференціал
має вигляд:
.
7.2. Похідна неявної, складної функції. Похідна за напрямом
Похідна складної функції
Нехай
і
.
Тоді з формули (7.5) випливає вигляд
похідної від функції однієї змінної
.
(7.6)
Це формула повної похідної.
Приклад 7.5. |
Знайти
повну похідну функції
|
Розв’язання. За формулою (7.6) маємо:
Похідна від неявної функції
Нехай
відношення
задає неявно функцію
.
Позначимо
і
,
застосуємо формулу (7.6) і одержимо:
.
Тоді при
маємо:
.
(7.7)
Приклад 7.6. |
Знайти
похідну функції
|
Розв’язання. Згідно формули (7.7) одержимо:
.
Похідна за напрямом
|
Градієнтом
функції
|
Градієнт вказує напрямок найбільшого зростання функції.
|
Похідна
функції
де
напрямні косинуси вектора
|
Найбільше
значення похідної за напрямом дорівнює
модулю градієнта, знайденому у відповідній
точці
:
.
(7.11)
Приклад 7.7. |
Знайти
градієнт і похідну за напрямом, який
визначають градієнтом, функції
|
Розв’язання. За формулою (7.8) знайдемо градієнт заданої функції у визначеній точці:
В
напрямку градієнта функція буде мати
похідну:
.
Похідна за напрямом, знайдена за всяким іншим напрямом, буде менше знайденого значення.