
- •Міністерство освіти і науки,
- •Правила оформлення контрольної роботи
- •1. Елементи лінійної алгебри
- •1.1. Матриці та дії над ними
- •Дії над матрицями
- •Основні властивості множення матриці на число
- •Основні властивості додавання та віднімання матриць
- •Основні властивості множення матриць
- •Основні властивості транспонування матриці
- •1.2. Визначники та способи їх обчислення
- •Основні властивості визначників
- •Алгоритм обчислення оберненої матриці
- •Властивості обертання невироджених матриць
- •1.3. Системи лінійних рівнянь
- •Елементарні перетворення системи лінійних рівнянь
- •Метод Крамера
- •Метод оберненої матриці
- •Метод Гаусса
- •Алгоритм прямого ходу методу Гаусса
- •2. Елементи аналітичної геометрії
- •2.1. Векторна алгебра
- •Дії над векторами
- •Властивості лінійних операцій над векторами
- •Основні властивості проекцій
- •Дії над векторами в координатній формі
- •Скалярний добуток векторів
- •Основні властивості скалярного добутку векторів
- •Векторний добуток векторів
- •Основні властивості векторного добутку векторів
- •Мішаний добуток векторів
- •Основні властивості мішаного добутку векторів
- •2.2. Пряма на площині
- •Умови взаємного розташування на площині точок і прямих
- •Контрольні питання зі змістового модуля I
- •3. Границя числової послідовності та функції. ОСновні пОняття
- •3.1. Функціональна залежність. Огляд основних елементарних функцій
- •3.2. Границя послідовності та її властивості
- •Основні теореми про послідовності, що збігаються
- •3.3. Нескінченно малі та нескінченно великі послідовності
- •Властивості нескінченно малих послідовностей
- •Властивості нескінченно великих послідовностей
- •Зв’язок між нескінченно великими і нескінченно малими послідовностями
- •3.4. Границя функції та її властивості
- •Односторонні границі функції
- •4. Обчислення границь
- •4.1. Методи розкриття невизначеностей
- •4.2. Визначні границі
- •4.3. Порівняння нескінченно малих функцій
- •Основні еквівалентності при
- •5. Неперервність функції
- •5.1. Неперервність функції в точці і на відрізку
- •Властивості функцій, які неперервні в точці
- •Властивості функцій, що неперервні на відрізку
- •5.2. Класифікація точок розриву
- •Контрольні питання зі змістового модуля II
- •6. Похідна функції однієї змінної
- •6.1. Диференційованість функції однієї змінної. Правила обчислення похідних
- •Правило знаходження похідної
- •Основні властивості похідної
- •6.2. Таблиця похідних основних елементарних функцій. Похідні вищих порядків
- •3 (Куб), ,,,.
- •6.3. Похідні функцій, заданих у параметричній, неявній формах, логарифмічне диференціювання
- •6.4. Диференціал функції однієї змінної
- •7. Диференційованість функції багатьох змінних
- •7.1. Частинні похідні та повний диференціал
- •Повний диференціал першого порядку
- •7.2. Похідна неявної, складної функції. Похідна за напрямом
- •Контрольні питання зі змістового модуля III
7. Диференційованість функції багатьох змінних
7.1. Частинні похідні та повний диференціал
Дотепер ми розглядали функції, які мали один аргумент.
|
Нехай
кожній точці
Тоді
відповідність (7.1) називають функцією
двох змінних,
а множину значень
|
Для
функції двох змінних область визначення,
взагалі кажучи, є деякою областю площини
.
А графічне зображення самої функції
(7.1) визначає, взагалі кажучи, деяку
поверхню в трьохвимірному просторі
.
Аналогічно можна ввести в розгляд функцію декількох змінних.
Розглянемо
функцію
і точку
з області її визначення.
Станемо змінювати координату
,
залишаючи значення
постійним. В результаті отримаємо
функцію
від однієї змінної
.
Надамо
величині
приросту
таким чином, що точка
теж
буде належати області визначення функції
(7.1). Складемо
різницю
,
яку
називають частинним
приростом функції (7.1)
по аргументу
в точці
.
|
Якщо існує скінченна границя
то
її називають частинною
похідною
від
функції
|
Аналогічно
вводимо частинний
приріст функції по аргументу
в точці
:
.
|
Якщо існує скінчена границя
то
її називають частинною
похідною від функції
|
Правило
обчислення частинних похідних: частинні
похідні обчислюють за відомими правилами
диференціювання функції однієї змінної;
при обчисленні
вважають
постійною величиною; при обчисленні
постійним слід вважати
.
Приклад 7.1. |
Знайти
частинні похідні функцій: а) |
Розв’язання.
а)
,
;
б)
,
;
в)
,
.
Геометричний
зміст частинних похідних функції
:
|
Частинна
похідна
|
|
Частинна
похідна
|
Крива
визначається як перетин поверхні
площиною
,
а крива
є перетином цієї поверхні площиною
.
|
Розглянемо
функцію
|
Приклад 7.2. |
Визначити
частинну похідну функції
|
Розв’язання.
.
|
Частинні
похідні
Похідні від частинних похідних другого порядку називають частинними похідними третього порядку. |
Аналогічно визначають частинні похідні будь-якого порядку. Частинну похідну порядку вище першого по різним змінним називають змішаною.
Приклад 7.3. |
Обчислити
частинні похідні другого порядку
функції
|
Розв’язання. Визначимо спочатку частинні похідні першого порядку:
,
.
Частинні похідні другого порядку мають вигляд:
,
,
,
.
Порівнюючи
змішані похідні, бачимо, що вони
співпадають:
.
Цей факт не є випадковим.
Теорема 7.1. |
(про
змішані похідні)
Нехай функція
|
Справедливим також є наступний факт: дві неперервні частинні похідні одного порядку, що відрізняються лише порядком виконання операцій диференціювання, але не кількістю цих операцій для кожного з аргументів, будуть рівними між собою.
Таким чином, значення будь-якої змішаної частинної похідної елементарної функції не залежить від порядку диференціювання.
Наприклад,
.