
- •Міністерство освіти і науки,
- •Правила оформлення контрольної роботи
- •1. Елементи лінійної алгебри
- •1.1. Матриці та дії над ними
- •Дії над матрицями
- •Основні властивості множення матриці на число
- •Основні властивості додавання та віднімання матриць
- •Основні властивості множення матриць
- •Основні властивості транспонування матриці
- •1.2. Визначники та способи їх обчислення
- •Основні властивості визначників
- •Алгоритм обчислення оберненої матриці
- •Властивості обертання невироджених матриць
- •1.3. Системи лінійних рівнянь
- •Елементарні перетворення системи лінійних рівнянь
- •Метод Крамера
- •Метод оберненої матриці
- •Метод Гаусса
- •Алгоритм прямого ходу методу Гаусса
- •2. Елементи аналітичної геометрії
- •2.1. Векторна алгебра
- •Дії над векторами
- •Властивості лінійних операцій над векторами
- •Основні властивості проекцій
- •Дії над векторами в координатній формі
- •Скалярний добуток векторів
- •Основні властивості скалярного добутку векторів
- •Векторний добуток векторів
- •Основні властивості векторного добутку векторів
- •Мішаний добуток векторів
- •Основні властивості мішаного добутку векторів
- •2.2. Пряма на площині
- •Умови взаємного розташування на площині точок і прямих
- •Контрольні питання зі змістового модуля I
- •3. Границя числової послідовності та функції. ОСновні пОняття
- •3.1. Функціональна залежність. Огляд основних елементарних функцій
- •3.2. Границя послідовності та її властивості
- •Основні теореми про послідовності, що збігаються
- •3.3. Нескінченно малі та нескінченно великі послідовності
- •Властивості нескінченно малих послідовностей
- •Властивості нескінченно великих послідовностей
- •Зв’язок між нескінченно великими і нескінченно малими послідовностями
- •3.4. Границя функції та її властивості
- •Односторонні границі функції
- •4. Обчислення границь
- •4.1. Методи розкриття невизначеностей
- •4.2. Визначні границі
- •4.3. Порівняння нескінченно малих функцій
- •Основні еквівалентності при
- •5. Неперервність функції
- •5.1. Неперервність функції в точці і на відрізку
- •Властивості функцій, які неперервні в точці
- •Властивості функцій, що неперервні на відрізку
- •5.2. Класифікація точок розриву
- •Контрольні питання зі змістового модуля II
- •6. Похідна функції однієї змінної
- •6.1. Диференційованість функції однієї змінної. Правила обчислення похідних
- •Правило знаходження похідної
- •Основні властивості похідної
- •6.2. Таблиця похідних основних елементарних функцій. Похідні вищих порядків
- •3 (Куб), ,,,.
- •6.3. Похідні функцій, заданих у параметричній, неявній формах, логарифмічне диференціювання
- •6.4. Диференціал функції однієї змінної
- •7. Диференційованість функції багатьох змінних
- •7.1. Частинні похідні та повний диференціал
- •Повний диференціал першого порядку
- •7.2. Похідна неявної, складної функції. Похідна за напрямом
- •Контрольні питання зі змістового модуля III
Дії над векторами в координатній формі
1) |
Координати
суми двох векторів дорівнюють сумам
відповідних координат цих векторів:
|
2) |
Координати
різниці двох векторів дорівнюють
різницям відповідних координат цих
векторів:
|
3) |
Координати
вектору
|
Модуль
вектора
дорівнює кореню квадратному з суми
квадратів його координат:
.
(2.3)
Приклад 2.1.
|
У
просторі задані точки
|
Розв’язання.
Спочатку
знайдемо координати вектору
за формулою (2.2):
.
За
формулою (2.3) обчислимо модуль вектору
:
.
За
четвертою властивістю проекції вектора
на вісь знайдемо величину проекції:
.
Скалярний добуток векторів
|
Скалярним
добутком
|
Основні властивості скалярного добутку векторів
1) |
|
2) |
|
3) |
|
4) |
скалярний добуток двох ненульових векторів дорівнює нулю тоді і тільки тоді, коли ці вектори ортогональні:
|
5) |
скалярний квадрат вектора дорівнює квадрату його довжини:
|
Нехай
вектори
і
задані своїми координатами
і
,
тоді формула скалярного добутку векторів
і
у координатній формі має вигляд:
.
(2.5)
З відношення (2.5) випливає формула косинуса кута між векторами:
,
(2.6)
або у координатній формі з урахуванням відношень (2.3) і (2.5):
.
(2.7)
Проекція
вектора
на вектор
,
тобто
,
у координатній формі має вигляд
.
(2.8)
Оскільки
орти декартової системи мають координати
,
,
,
то з формули (2.7) для будь-якого вектору
,
одержимо наступні формули косинусів
кутів з координатними осями або
направляючі косинуси вектору
:
,
,
(2.9)
,
де
кути, що складаються вектором
з осями
.
Приклад 2.2. |
Знайти
|
Розв’язання.
.
Приклад 2.3. |
Знайти
кут між векторами
|
Розв’язання.
Маємо
,
,
звідки з урахуванням (2.3) і (2.5) знаходимо:
,
,
,
,
.
Приклад 2.4. |
Знайти
кут між векторами
|
Розв’язання.
Маємо
,
,
звідки з урахуванням (2.3) і (2.5) знаходимо:
,
,
,
,
.
Векторний добуток векторів
|
Векторним
добутком
вектор
вектор
довжина
вектора
|
Рисунок 2.10 Векторний добуток векторів.
Векторний добуток в координатній формі:
(2.11)