
- •Міністерство освіти і науки,
- •Правила оформлення контрольної роботи
- •1. Елементи лінійної алгебри
- •1.1. Матриці та дії над ними
- •Дії над матрицями
- •Основні властивості множення матриці на число
- •Основні властивості додавання та віднімання матриць
- •Основні властивості множення матриць
- •Основні властивості транспонування матриці
- •1.2. Визначники та способи їх обчислення
- •Основні властивості визначників
- •Алгоритм обчислення оберненої матриці
- •Властивості обертання невироджених матриць
- •1.3. Системи лінійних рівнянь
- •Елементарні перетворення системи лінійних рівнянь
- •Метод Крамера
- •Метод оберненої матриці
- •Метод Гаусса
- •Алгоритм прямого ходу методу Гаусса
- •2. Елементи аналітичної геометрії
- •2.1. Векторна алгебра
- •Дії над векторами
- •Властивості лінійних операцій над векторами
- •Основні властивості проекцій
- •Дії над векторами в координатній формі
- •Скалярний добуток векторів
- •Основні властивості скалярного добутку векторів
- •Векторний добуток векторів
- •Основні властивості векторного добутку векторів
- •Мішаний добуток векторів
- •Основні властивості мішаного добутку векторів
- •2.2. Пряма на площині
- •Умови взаємного розташування на площині точок і прямих
- •Контрольні питання зі змістового модуля I
- •3. Границя числової послідовності та функції. ОСновні пОняття
- •3.1. Функціональна залежність. Огляд основних елементарних функцій
- •3.2. Границя послідовності та її властивості
- •Основні теореми про послідовності, що збігаються
- •3.3. Нескінченно малі та нескінченно великі послідовності
- •Властивості нескінченно малих послідовностей
- •Властивості нескінченно великих послідовностей
- •Зв’язок між нескінченно великими і нескінченно малими послідовностями
- •3.4. Границя функції та її властивості
- •Односторонні границі функції
- •4. Обчислення границь
- •4.1. Методи розкриття невизначеностей
- •4.2. Визначні границі
- •4.3. Порівняння нескінченно малих функцій
- •Основні еквівалентності при
- •5. Неперервність функції
- •5.1. Неперервність функції в точці і на відрізку
- •Властивості функцій, які неперервні в точці
- •Властивості функцій, що неперервні на відрізку
- •5.2. Класифікація точок розриву
- •Контрольні питання зі змістового модуля II
- •6. Похідна функції однієї змінної
- •6.1. Диференційованість функції однієї змінної. Правила обчислення похідних
- •Правило знаходження похідної
- •Основні властивості похідної
- •6.2. Таблиця похідних основних елементарних функцій. Похідні вищих порядків
- •3 (Куб), ,,,.
- •6.3. Похідні функцій, заданих у параметричній, неявній формах, логарифмічне диференціювання
- •6.4. Диференціал функції однієї змінної
- •7. Диференційованість функції багатьох змінних
- •7.1. Частинні похідні та повний диференціал
- •Повний диференціал першого порядку
- •7.2. Похідна неявної, складної функції. Похідна за напрямом
- •Контрольні питання зі змістового модуля III
Дії над векторами
1. |
Сума векторів |
|
Сумою
двох
векторів
|
Рисунок
2.5
Сума векторів
і
Для того, щоб додати декілька векторів, слід побудувати з них ламану, щоб наступний вектор виходив з попереднього, а потім з’єднати початок ламаної з її кінцем.
Рисунок 2.6 Додавання векторів
2. |
Різниця векторів |
|
Різницею
двох
векторів
|
Рисунок 2.7 Різниця векторів.
,
тобто
.
|
Вектор,
який в сумі з вектором
|
Протилежний
вектор отримують зміною напрямку вектора
.
Різницю
векторів
і
можна подати у вигляді
.
Суму двох неколінеарних векторів можна будувати як діагональ паралелограму, що побудовано на даних векторах, приведених до спільного початку, і що виходить з цього спільного початку.
Інша
діагональ паралелограму, що йде з кінця
в кінець
,
є різницею
і
.
Рисунок
2.8
Сума та різниця векторів
і
3. |
Добуток числа на вектор |
|
Добутком
числа
є
колінеарним вектору
|
Властивості лінійних операцій над векторами
1) |
|
2) |
|
3) |
|
4) |
|
5) |
|
6) |
|
7) |
|
8) |
|
9) |
|
|
Проекцією
вектора
Величиною
проекції
називають довжину вектору проекції
|
Рисунок 2.9 Проекція вектора на вісь.
Основні властивості проекцій
1) |
Проекції
рівних векторів на вісь співпадають:
якщо
|
2) |
Проекція
суми векторів на вісь дорівнює сумі
проекцій доданків на цю вісь:
|
3) |
Проекція
добутку вектора на число дорівнює
добутку проекції цього вектора на
число:
|
4) |
Величина
проекції вектора на вісь дорівнює
добутку модуля вектора на косинус
кута
|
5) |
|
6) |
|
7) |
|
8) |
|
9) |
|
Позначимо
через
,
,
орти координатних осей (вектори одиничної
довжини, що розташовані відповідно на
осях
,
,
і напрямок яких співпадає з напрямком
осей).
|
Координатами
вектора
|
Нехай
вектор, що розглядається,
проекції вектору
на координатні вісі:
,
,
.
Тоді
можна записати формулу розкладення
вектору
за координатними осями:
.
(2.1)
Після
вибору в просторі декартової системи
координат вектор
і трійка його координат
взаємно визначають один одне. Тому
розкладення вектору зручно записувати
у вигляді
.
Це запис вектора в координатній формі.
Якщо
координати точки
,
координати точки
,
то координати вектору
дорівнюють різницям відповідних
координат його кінця
і початку
:
.
(2.2)