Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Кожвен

.pdf
Скачиваний:
733
Добавлен:
02.03.2016
Размер:
2.31 Mб
Скачать

І Пні форми блідої трепонеми виникають під впливом несприятли

 

них чинників?

А '

форма, цисти, джгутики

ИІІ ми. ти, спори, Ь-форма

ВІН

джгутики, цисти

В А «і у тики, спори, Ь-форма

Д І

форма, спори

П И» 4 о така не характерна для неускладненого твердого шанкра?

НА ІЦІЛЬНИЙ інфільтрат в основі виразки

І

І н|>.шильні округлі або овальні контури

І

(І Шд< утність суб'єктивних відчуттів

І

|! Помірний свербіж

 

Л чіткі межі

| |і ( '•< Ільки в середньому триває інкубаційний період при сифілісі?

А 5-б тижнів

І.1-2 тижні II 7-10 днів

I І 4 тижні

IД близько 2 місяців

II І якого часу після утворення твердого шанкра КСР стає позитивним?

А І тиждень

II наступного дня І). 3-4 тижні І'. 3-4 дні

Д. 1-2 години 14. Що являє собою шанкр-амігдаліт?

A. ерозію мигдалика Б. виразку мигдалика

B. збільшений у розмірах гіперемійований мигдалик

Г. збільшений у розмірах звичайного забарвлення мигдалик Д. рубець на мигдалику

1 К о л и спостерігається подовження інкубаційного періоду сифілісу?

A. при супутніх інфекційних захворюваннях

Б. при екстрагенітальному розташуванні твердих шанкрів

B. при лікуванні пеніциліном, тетрацикліном супутніх захворювань в інкубаційний період сифілісу

Г. при лікуванні сульфаніламідами супутніх захворювань в інкубаційний період сифілісу

Д. при лікуванні противірусними препаратами

147

16. Коли після появи твердого шанкра розвивається регіон* склераденіт при первинному сифілісі?

A.через 3 - 5 днів

Б.через 5 - 8 днів

B.через 18-20 днів

Г.через 10-12 днів Д. через 1-2 дні

17.Дайте визначення блідої трепонеми.

A.мікроорганізм спіралеподібної форми

Б.мікроорганізм кулястої форми

B.мікроорганізм паличкоподібної форми

Г.мікроорганізм ниткоподібної форми Д. мікроорганізм неправильної форми

18.Яка в середньому довжина блідої трепонеми ?

A.1-2 мкм Б. 4-14 мкм

B.20-25 мкм Г. 30-33 мкм

Д.15-19 мкм

19.Якою є оптимальна температура для життєдіяльності блі трепонеми?

A.20-30°С

Б. 10-15°С B. 40-60°С Г. 36-38°С Д.0-5°С

20. Через який час з'являється твердий шанкр після контакту з хно

рим на сифіліс?

A. через 1 тиждень Б. через 2 тижні B. через 3-4 тижні Г. через 6-7 тижнів

Д. через 8-9 тижнів

21. Де виявляються основні зміни при гістологічному дослідженні

сифілідів?

A. в епідермісі та лімфоїдній тканині Б. у кровоносних судинах шкіри

B. у м'язах

Г. у підшкірній клітковині Д. у дермі

148

 

 

Ц « Н Н І перерахованих шляхів зараження не характерний ДАМ

 

 

І ифілісу?

 

А ІІНИІ і ряно-краплинний

 

ірмоірансфузійний

 

І» • МІГПИЙ

[

І

нн(»у ІОВИЙ

• А 11 • пн. плацентарний

ІІ

М к * о така не характерна для регіонарного лімфаденіту при пер-

 

 

винному сифілісі?

А рухливість лімфовузлів

І іцільноеластична консистенція лімфовузлів

ИН

нормальне забарвлення шкіри над лімфовузлами

І І

і и.іяність лімфовузлів між собою

А(><• чболісність лімфовузлів

ННьий з проявів не відносять до ускладнень твердого шанкра

учоловіків?

Афімоз

І' імдуративнийнабряк

11«ульвовагініт

Іпарафімоз

Д.фагединізм

ИЯка ознака не може зустрічатися у хворих у первинному періоді

сифілісу?

А.негативна реакція Вассермана

6. широкі кондиломи

II. регіонарний лімфаденіт

Г. позитивна реакція Вассермана

Д.твердий шанкр

16.Вкажіть атипову форму твердого шанкра.

A. фімоз

Г>. гангренізація

B.шанкр-амігдаліт

Г.фагеденізм

Д.парафімоз

27.Вкажіть кількість завитків блідої трепонеми.

A. 2-4

Б. 1 - 2 B. 8-12 Г. 6-8 Д. 14-16

149

28.Як довго триває цикл ділення патогенної блідої трепонеми І

A. 6-8 годин

Б.10-12 годин B. 15-20 годин

Г.30-33 години Д. 35-40 годин

29.Скільки в середньому триває первинний період сифілісу?

A. 2-3 тижні

Б.4-5 тижнів

B.6-8 тижнів Г. 2-3 місяці

Д.10-12 тижнів

30.Коли спостерігається укорочення інкубаційного періоду?

A.при прийомі антибіотиків

Б.при біполярних твердих шанкрах

B. при множинних твердих шанкрах Г. при ослабленні імунітету Д. все перераховане вірно, крім А

Ситуаційні задачі

1. На прийом прийшов чоловік 32 років, водій таксі, неодружений, зі скар ми на появу виразки на статевому члені, яка суб'єктивно не турбує.

Хворий протягом 10 днів змащував виразку синтоміциновою емульсії к Через 7-10 днів збільшилися пахвинні лімфовузли справа. У хворого буї 1,5 місяці тому статевий зв'язок з незнайомою жінкою. Супутніх захін. рювань немає.

При огляді: на внутрішньому листку крайньої плоті є безболісна вира розміром 2x1,5 см, овальної форми. В основі виразки пальпується хрящоїю дібної щільності інфільтрат, що не виходить за межі дефекту. Запальні зміни навколо виразки відсутні Справа пахвинні лімфатичні вузли збільшені, розмірів 1x1,5 см, рухомі, неболючі, щільноеласгичної консистенції.

1. Ваш попередній діагноз, його обґрунтування. З якими захворюва нями необхідно провести диференційний діагноз?

2. Що необхідно зробити для уточнення діагнозу?

2.До лікаря-дерматолога звернувся хворий 28-ми років, робітник, зі скаргами на наявність виразок на статевому члені та в правій пахвинній ділянці.

Виразки з'явилися два тижні тому, їх появу ні з чим не пов'язує. Самолікуванням не займався. Тиждень тому в лівій пахвині збільшилися лімфатичні вуз ли. За два місяці до появи виразок відзначає статевий зв'язок з незнайомою жінкою. Через місяць після цього захворів на гостре респіраторне захво-

150

«мни і приводу чого отримував ампіцилін. Супутніх захворювань не І Ірн і >і н геженні: на тілі статевого члена зліва є виразка округлої форми ІЙр'ми 1x1,5 см, безболісна, покрита жовтуватим нальотом. В основі

• ти пальпується щільний інфільтрат. У лівій пахвинній ділянці — ви-

С~ |н м мірами 1x1 см, округлої форми, покрита геморагічно Ми* и шнові. Пахвинні лімфатичні вузли зліва збільшені до розмірів

«М • м, щільноеластичної консистенції, безболісні, рухомі, і, Ц«ні попередній діагноз? Його обґрунтування?

4 Дм|грснційний діагноз.

1,1 > А ідіть план обстеження.

Нц • І» • | • и дерматолога звернулася жінка 35-ти років, офіціантка, зі скаргами НмПолі и ділянці заднього проходу.Хворіє протягом 1 місяця. Зверталася до •|і|<> І" поліклініки. Була діагностована тріщина заднього проходу. ПротяВі їм м її аця застосовувала ванни з перманганатом калію, різні мазі. Ефект був

|і<< у шій, звернулася до дерматовенеролога. Супутніх захворювань немає.

І І Іри огляді: в ділянці заднього проходу видно ерозію яскраво-червоного

І*ілм »ру, блискучу, тріщиноподібної форми, болючу при пальпації.

І М ни попередній діагноз? Його обґрунтування?

І І Диференційний діагноз. Що потрібно зробити для підтвердження діагнозу?

ІДн лікаря-дерматолога звернувся чоловік 40-ка років, працює слюсарем.

• < «аржиться на виражену болючість, почервоніння, набряклість препу-

Iпильного мішка.

Кілька днів тому помітив на внутрішньому листку крайньої плоті безбоАІІ иу ерозію невеликих розмірів, лікувався сам (ванни з перманганатом палію). Супутніх захворювань немає. Головка статевого члена збільшена

*розмірах, набрякла, вправлення її неможливе. Позаду голівки статевого

ілгна є набряклий валик яскраво-червоного кольору. Пахвинні лімфа-

• ичні вузли зліва розмірами 1x1 см, неболючі, рухомі, щільноеластичної консистенції.

І. Паш попередній діагноз? Його обґрунтування? І, Диференційний діагноз.

V Складіть план обстеження.

До хірурга поліклініки звернувся чоловік у віці 25 років зі скаргами на появу припухлості в правій пахвині. При огляді хворого в правій пахвинній ділянці справа хірург визначив групу різних за розмірами лімфовузлів, найбільший з яких сягав розмірів голубиного яйця. Вузли були безболісними, не спаяними між собою і з шкірою, щільноеластичної консистенції. Лімфатичні вузли з протилежного боку зберігали ті ж особливості, але були меншого розміру. Шкіра над вузлами не була змінена. Хірург

151

направив хворого у фізіотерапевтичний кабінет для лікування < 11 УВЧ з діагнозом «пахвинний лімфаденіт».

1.Якої помилки припустився хірург при огляді хворого?

2.Про яке захворювання повинен був подумати хірург?

3.Складіть план обстеження цього хворого.

6.До дерматовеиеролога звернувся хворий 39-ти років з приводу ни> ні на голівці статевого члена. При огляді: на голівці статевого члена е киї» округлої правильної форми з виступаючими краями і гладким дном, б» лісна при пальпації. Регіонарнілімфовузли збільшені до розмірів волі го горіха щільноеластичної консистенції, безболісні при пальпації. У не дні обстеження (обов'язкового в будь-якому стаціонарі) у хворого ми лися позитивними класичні серологічні реакції (КСР). Реакція Вас на — 3+, реакція Закса - Вітебського — 4+, реакція Канна — 4+.

1.Поставте діагноз і обґрунтуйте його.

7.До шкірно-венерологічного диспансеру звернувся чоловік у зви ту тим, що його партнерці 3 дні тому був поставлений діагноз сифілісу, н|і що вона, за рекомендацією лікаря, повідомила партнера. У жінки і клініко-серологічному обстеженні: ерозія з рівними краями в ділми: задньої спайки малих статевих губ, збільшені до розміру волоською ріха не спаяні зі шкірою лімфовузли справа. З ерозії виділена Тгеропси раІШит, КСР негативний. У пацієнта, що звернувся, останній статі-»* контакт з нею 1,5 місяці тому, його турбує, чи заразився він сифілісом,

1.Яка стадія інфекційного процесу у жінки?

2.Які результати клініко-серологічного обстеження чоловіїса можут бути отримані?

3.Обґрунтуйте кожен з можливих варіантів.

8.На прийом до венеролога прийшов чоловік, що близько 20 днів тому мд статевий зв'язок з жінкою, у якої напередодні при медогляді вкявлі-ін сифіліс (рясний яскравий розеольозний висип на тулубі, в ділянці мал£ статевих губ ерозія, що епітелізується, реакція зв'язування комплемент у з кардіоліпіновим і трепонемним антигеном 4-ї-, 4+ титр 1:320), про що вона йому повідомила за рекомендацією лікаря. У пацієнта нещодави був статевий зв'язок з іншою жінкою, якій він негайно повідомляє про необхідність звернення до венеролога. У неї при огляді виявлено еро зійний дефект на малій статевій губі справа, з якого виділена Тгеропешд раїїісіит, реакція зв'язування комплементу з трепонемним і кардіоліпіновим антигеном і реакцією мікропреципітації негативні.

1.Які стадії сифілісу спостерігаються в обох жінок?

2.Чи є цей пацієнт джерелом зараження другої партнерки?

3.Яка стадія сифілісу може мати місце у чоловіка?

152

Г І* 18-ти років при проходженні призовної комісії у військкоматі |Ма« м по одностороннє збільшення мигдалика зліва. Хворим себе не вва- »<и < убсктивні відчуття відсутні. Неодружений. Мав випадкові статеві М«і>.и після дискотеки. Нічим не лікувався. Живе з батьками. Супутніх Імм<>|нопань не виявлено. При огляді виявлено збільшення мигдалика («їм Мигдалик ущільнений, дефекти слизової оболонки відсутні, легка

|>гмія обмежена тільки поверхнею мигдалика. Підщелепні і задні приІуніиІ лімфовузли збільшені до 1 см в діаметрі, щільноеластичної коп- ію і > н ції, не спаяні між собою і з навколишніми тканинами. Позитивна мімрорсакція на сифіліс (3+). При детальному огляді хворого виявлена А» (болісна тріщина в перианальній ділянці.

ІІ Іро яке захворювання можна думати в цьому випадку?

ІИ к і дані анамнезу необхідно уточнити ?

\І якими захворюваннями слід проводити диференційний діагноз? І ІЬ мітьте план обстеження та лікування хворого.

До хірурга звернувся судмедексперт. Через місяць після розтину трупа

бомжа, що супроводжувався розривом рукавички, в ділянці кінцевої |.іЛІНІЙ вказівного пальця правої руки з'явилося булавоподібне здуття І ібільшення пальця в об'ємі. Інфільтрат глибокий, щільний, займає всю а нітальну фалангу пальця. Шкіра має застійно-багрове забарвлення. Біля внутрішнього краю нігтя є виразка у вигляді півмісяця з серозно-гнійним и містом на поверхні. Хворого турбують різкі стріляючі болі. Відзначаються збільшення ліктьових і пахвових лімфатичних вузлів справа. Вони щільні, рухомі, болючі. З сімейного анамнезу з'ясувалося, що пацієнт і ідружений, має дитину 3-х років. Хірургом призначено лікування: «Олегстрин» по 1 пігулці 4 рази на день протягом 10 днів, аутогемотерапія М« 10, вітамін С, глюконат кальцію, місцево — пов'язки з гіпертонічним розчином, 10 % емульсія стрептоциду, УВЧ. Після проведеного лікування ( постерігається незначне поліпшення.

1.Про які діагнози можна думати?

2.Оцініть дії хірурга.

3.Складіть план обстеження пацієнта.

4.Ваша тактика щодо дружини та дитини хворого?

І.На прийом до стоматолога прийшов чоловік 71 року з приводу зламаного іубного протеза. При огляді стоматолог виявив на слизовій оболонці верхньої губи виразковий дефект, що існує, за словами хворого, близько 3 тижнів. При зборі анамнезу стало відомо, що пацієнт одружений, має 2-х дорослих дітей. Приблизно за місяць до появи виразки на верхній губі він був на бенкеті, після якого проводжав вподобану йому молоду жінку і на прощання кілька разів поцілував її в губи, незважаючи на те, що у неї була «лихоманка».

153

Об'єктивно: на внутрішній поверхні верхньої губи справа розі-шнімЛ виразка діаметром 0,8 см, що має чіткі округлі контури, підведені «|Ш дно червоного кольору з невеликим білястим нальотом. При І М А М І » в основі елемента визначається хрящоподібне ущільнення, що не *ин дить за межі виразки, болючість відсутня. Підщелепні лімфовузли >м«» шені до розмірів квасолі, щільноеластичної консистенції, безболи ні, Я спаяні між собою і з прилеглими тканинами.

1.Про який діагноз можна думати?

2.Яка має бути тактика стоматолога в цій ситуації?

3.Складіть діагностичну програму.

4.3 якими захворюваннями слід проводити диференційний діагін > 11 І

5.Яке лікування показане хворому?

6.Намітьте план профілактичних заходів.

12.До дерматолога звернувся чоловік 25 років зі скаргами на наявність ки разки на статевому члені. Вважає себе хворим 3 тижні. Захворюванні розвинулося після випадкового статевого зв'язку у відрядженні біля ). місяців тому. Спочатку з'явилося «садно», що не викликало суб'єктиии >• • відчуттів, яке пацієнт щодня змащував 5 % розчином йоду. Ефект від л!

кування був відсутній, а «садно» перетворилося на виразку. Це змусінн хворого звернутися до лікаря. Соматичних захворювань у пацієнта ш має. Об'єктивно: на внутрішній поверхні крайньої плоті розташовує 1і. ся неболюча округла виразка до 1,0 см у діаметрі, з піднятими краями

ім'ясо-червоним дном. В основі пальпується хрящоподібний інфільтраг Пахвинні лімфатичні вузли мають розміри 0,7 х 0,7 см у діаметрі, щільно еластичної консистенції, безболісні, рухомі, шкіра над ними не змінена.

1.Про яке захворювання можна думати в цьому випадку?

2.3 якими захворюваннями слід проводити диференційний діагноз?

3.Яке обстеження необхідне пацієнтові?

4.Яке лікування може бути призначене хворому?

10.ВТОРИННИЙ СИФІЛІС

Вторинний сифіліс характеризується різноманіттям морфологічних елементів, які розташовуються на шкірі та видимих слизових оболонках, а також змінами внутрішніх органів. Вторинний період сифілісу почи нається з появою перших генералізованих висипань на шкірі і слизових оболонках (у середньому через 2 - 3 місяці з моменту зараження) і може продовжуватися без лікування 2-4 роки. Висипання (сифіліди) при вторинному сифілісі мають загальні ознаки:

• поступовий, повільний, непомітний розвиток, який, як правило, не викликає суб'єктивних відчуттів у хворого;

154

К|м

розташування на будь-якій ділянці шкіри і слизових

;Н Л Н Л І І І К Ж ;

ушість гострих запальних явищ; чіткі округлі або овальні контури пік ипань;

•ініижиій і несправжній (еволюційний) поліморфізм морфологіч-

нії* елементів;

І < 4і. 11цілення вторинних сифілідів завжди має той або інший відтінок

І

і. | пінного кольору, який залежить від тривалості як хвороби, так

г

11, нування й локалізації на тілі самого сифіліду; лише на самому по-

|

'їй гку вторинні сифіліди мають яскраве рожеве забарвлення, а потім

[

і«колір набуває застійного або буроватого відтінку;

• інільоване (фокусне) розташування сифілідів; відсутність тенден- [ ції до периферичного росту і злиття; останнє може спостерігатися лише у випадках подразнення сифілідів при їх розташуванні у пев-

них місцях тіла (наприклад, складках шкіри);

мимовільне безслідне зникнення висипань, що починається, як правило, з центру;

відсутність лихоманки у період появи сифілідів, що має особливе значення для диференційної діагностики сифілісу від інших інфекційних захворювань (тиф, кір, скарлатина);

'надзвичайно висока контагіозність і заразливість вторинних сифілідів, особливо ерозійних і виразкових форм.

Пторинний сифіліс характеризується хвилеподібним перебігом із «МІІІОЮ клінічно виражених симптомів хвороби і періодами його поїнні відсутності, при цьому стандартні серологічні реакції позитивні * 100 % хворих. Початкова стадія вторинного сифілісу називається щоринним свіжим сифілісом і характеризується множинними, симетричними, дрібними, фокусно розташованими висипаннями і по- АІЛДЄНІТОМ (збільшення й ущільнення окремих груп лімфовузлів).

Vцій стадії приблизно в 30-40 % хворих зберігається твердий шанкр

Ірегіонарний лімфаденіт. Потім поступово, навіть без лікування, ви-

іипка безслідно зникає, серологічні реакції залишаються позитивними — це період вторинного прихованого сифілісу. Подальші рецгдиви висипки на шкірі і слизових оболонках відносять до періоду

вторинного рецидивного сифілісу, при цьому висипка менш рясна, розташовується на обмежених ділянках шкіри, асиметрична, схильна до групування.

Висипка вторинного сифілісу є клінічним віддзеркаленням морфологічних змін у тканинах у відповідь на розмноження блідих трепонем, що потрапили в них гематогенним або лімфогенним шляхом.

155

Зовнішній вигляд вторинних сифілідів визначається гли(><>міі(^Ц женням тканини під впливом блідих трепонем і вираженістю м І ^ Н захисної реакції шкіри і слизових оболонок, спрямованої н» ня збудника; а також чинниками, що впливають на загальний і іаМв

ганізму хворого (вік, умови праці і побуту, тривалість захворміІ^Н наявність супутньої патології і інтоксикацій, особливо алк<нн«И і наркоманії).

Різновиди висипки вторинного періоду:

плямистий сифілід (сифілітична розеола);

папульозний сифілід;

пустульозний сифілід;

пігментний сифілід (сифілітична лейкодерма);

сифілітична алопеція.

Плямистий сифілід (сифілітична розеола) — найбільш частим ніу

винний морфологічний елемент вторинного періоду сифілісу. Типом» |*И# еола має такі характеристики:

Колір від рожевого до насиченого червоного.

Форма округла, контури нечіткі.

Розміри від 2 мм до 1,5 см в діаметрі.

Поверхня гладка, не піднімається над шкірою.

Не має периферичного росту.

• При натисканні (діаскопії) зникає або блідне.

В

Переважна локалізація — бічні поверхні тулуба, верхня частина живім*

Суб'єктивні відчуття і лущення відсутні.

Крім типової розеоли розрізняють також:

1. Розеола елевуюча характеризується набряком, виступанням над рЦн нем прилеглої шкіри, нагадує уртикарний елемент, від якого відрізняєте і відсутністю свербежу і тривалістю існування.

2.Зливна розеола утворюється шляхом злиття кількох плям при інтгм сивній висипці або при подразненні окремих ділянок шкіри.

3.Зерниста розеола відрізняється наявністю на поверхні плями дрібної точкової зернистості, обумовленої вираженістю фолікулярного рисункд Плямистий сифілід на слизовій оболонці порожнини рота виші

кає симетрично на дужках, м'якому піднебінні, язичку, мигдаликах. Тут з'являються чітко відмежовані плями синюшно-червоного кольору. Осо бливістю розеольозної висипки в цій ділянці є здатність її зливатися в су цільні вогнища ураження (сифілітична еритематозна ангіна). При цьо му уражена ділянка має застійно-червоний колір, гладку поверхню, різкі контури, слизова оболонка злегка набрякла, загальне самопочуття хворого не порушене, суб'єктивних розладів немає.

ірмівань супроводиться плямистою висипкою на шкірі, що попри диференційній діагностиці плямистого сифіліду.

^ Н * нн• і.і «морювань можна назвати такі:

Інфекції (краснуха, кір, черевний і висипний тиф). При цих Нм»н> пінях висипка завжди супроводжується високою температу- ^ Н ^ і » я і сп альними явищами. У хворих на кір висипка має численний

^^•«мр, пі праві елементи зливаються між собою. Можуть локалізувати- я ^ Л цЛличчі, кистях, стопах, що рідко буває при сифілісі. У хворих на ^ ^ • у м висипка спочатку також з'являється на обличчі, потім на шиї Ьиін|" її і ься на тулуб, існує 2 - 3 дні і безслідно зникає. При черевному Нмиїїінму тифі висипка завжди супроводжується тяжкими загальними ^Н|й*мм, температурою. Розеола не настільки рясна, незрідка набуває пе-

«ми >го характеру.

 

Вііма икодермії. Токсична розеола, що виникає

при прийомі лікар-

•н їмсобів або недоброякісної їжі, відрізняється

гострим початком,

Вкрамим забарвленням, швидким приєднанням лущення і схильністю до

врн>|ігричного росту та злиття. Часто висипка супроводжується печінрм 11 псрбежем.

І'ожевий лишай. На відміну від сифілітичної розеоли при цьому заспочатку частіше в ділянці бічної поверхні тулуба з'являється Ц* імама материнська бляшка, що є овальною рожево-червоною плямою

|М»ликихй розмірів (приблизно 1,5-3 см). Через 1 - 2 тижні з'являється ве- і кількість аналогічних елементів меншої величини. ІІисівковоподібний (різнокольоровий) лишай. При цьому захво-

Пімнш з'являються незапальні, кольору кави з молоком, плями, що злупи міться, схильні до злиття. При змазуванні іх йодною настойкою вони фарбуються в темніший колір у порівнянні з прилеглою шкірою.

Сифілітичну розеолу

слід відрізняти від так званої мармурової —

і мої рідного плямистого

забарвлення шкіри в деяких осіб унаслідок

над івичайно розвиненої мережі поверхневих кровоносних судин. При цьому шкіра, особливо в холодному приміщенні, вкривається синюшнорпжевими смугами і петлями, що чергуються з ділянками просвітлення. І Іри енергійному розтиранні долонею мармуровість зникає (сифілітична

розеола стає виразнішою).

Папульозний сифілід — такий же частий прояв вторинного сифілісу, «к і розеола. Проте, на відміну від розеоли, папульозний сифілід є частіше проявом вторинного рецидивного сифілісу, хоча може спостерігатися і при вторинному свіжому сифілісі. Первинним морфологічним елементом папульозного сифіліду є дермальна папула, що утворюється за рахунок скупчення клітинного інфільтрату у верхніх відділах дерми. Папули

156

157