Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Кожвен

.pdf
Скачиваний:
733
Добавлен:
02.03.2016
Размер:
2.31 Mб
Скачать

Пузирі, наповнені прозорим або каламутним вмістом, виним тлі запальної шкіри. Покришка пузирів напружена, пузирі розкриіми не раніше, ніж через тиждень після утворення. Вони можуть розтап і< і тися кільцеподібно, гірляндоподібно. Симптом Нікольського — не ний. Суб'єктивно пацієнти скаржаться на сильний свербіж з однсіМ відчуттям печіння і болю у вогнищах висипки. Захворювання харак гг| ється нападами, рецидивуючи через різні проміжки часу (від кількох ців до кількох років). З діагностичною метою використовують наш компресну пробу з маззю, що містить йодистий калій — проба Яда( (опис проби викладено в практичній частині посібника). У вмісті пу» і в периферичній крові хворих має місце еозинофілія.

Табли

Диференційно-діагностичні ознаки пухирчатки і дерматозу Дюрі.

Показники

Вік

Початок

захворювання

Характер пузирів

Розташування

пузирів

Ерозії Тло шкіри

Характер висипки

Локалізація пузирів щодо шарів епідермісу

Симптоми:

-Нікольського

-Асбо — Хаисена

Проба Ядассона

Клітини Тцаика Наявність еозинофілів у пузирях

і в периферичній крові

116

Вульгарна пухирчатка

Зазвичай середній (діти хворіють рідко)

Частіше спочатку уражається слизова оболонка порожнини рота, а потім шкіра

В'ялі пузирі, не напружені. Грушоподібної форми.

У будь-якому місці шкірного покриву. Безладне

Обширні Не змінене Мономорфний

Інтраепідермальна

Позитивний

Позитивний

Негативна

Виявляються

Немає

Герпетиформний дерматит Дюріни

У будь-якому віці

Уражається шкіра, сли:мК оболонка порожними рота не уражається

Пузирі напружені, зазвичай округлої фо

Згруповане

Невеликі Еритематозно-набр."

Поліморфний

Субепідермальна

Негативний

Негативний

Позитивна Не виявляються

Так

ІМ»І|>Н

Не характерний

Дуже сильний

І »ІІІ І СЛІ І Л Ц І Ї

Повільний

Швидкий

 

II» ШІТИТІЛ

_І£С_

 

ичнм.

[Лі. і а, мка виключає прийом продуктів, що містять глютен і галоїди.

Імі і гмна терапія:

| |рі нарати сульфонового ряду (діафенілсульфон, ДДС, дапсон);

І І І Н М і-нсибілізуючі препарати;

Лн і иіїстамінні препарати;

11|*и неефективності лікування сульфоновими препаратами при-

ш.ічають глюкокортикостероїди;

Пі і амінотерапія (групи В, А, Е, С);

/V ннтоксикаційна терапія;

і гдативні препарати і транквілізатори;

• К • інсультація гастроентеролога і терапія патології шлунково- * пінкового тракту.

IМісцева терапія — використовують спиртові розчини анілінових

Іфарбників; аерозолі, креми та мазі, що містять глюкокортикостероїди.

ІЬттрольні тестові питання

І Н. п А елемент є первинним при пухирчатці?

Д пляма

I. мікровезикула II папула

Г пустула

А пузир

іНкі форми пухирчатки виділяють?

А. вульгарна Іі. вегетуюча

II. листоподібна

Г. себорейна

Д. усі перераховані

І.Які препарати протипоказані при дерматозі Дюрінга?

A. Лоринден С

Б. препарати, що містять йод

B.Дапсон

Г.Преднізолон Д. Унітіол

117

4. Які препарати найбільш ефективні для лікування пухирчатки)

A.антибіотики Б. сульфаніламіди

B.глюкокортикоїди Г. Делагіл Д. Фтивазид

5.Проба на переносимість яких препаратів проводиться для і

тверждения дерматозу Дюрінга?

A.сульфаніламідів

Б. антибіотиків

B. глюкокортикоїдів Г. йоду Д. новокаїну

6. Який чинник найбільш важливий для підтвердження діагнозу і хирчатки?

A. виявлення акантолітичних клітин у мазках-відбитках Б. еозинофілія в ерозіях пузирної поверхні

B.лейкоцитоз у периферичній крові Г. виявлення ЬЕ-клітин Д. виражена тромбоцитопенія

7.Якою є типова локалізація висипань при вульгарній пухирчатці?

A. тулуб, слизова оболонка порожнини рота

Б.волосиста частина голови, тулуб B. долоні та підошви

Г. геніталії і обличчя

Д.геніталії і слизова оболонка порожнини рота

8.Чим викликається оперізуючий лишай?

A.вірусом простого герпесу Б. стафілококом

B.стрептококом

Г.збудником вітряної віспи Д. цитомегаловірусом

9.Яка дієта рекомендується при дерматозі Дюрінга?

A.обмеження екстрактних речовин

Б. виключення з раціону глютенмістких продуктів B. зниження добового калоража

Е виключення молочних продуктів Д. виключення вуглеводів

10. Що з переліченого характерно для дерматозу Дюрінга?

А. поліморфізм висипань Б. лейкоцитоз в ЗАК

118

МН И " " "' лизової оболонки порожнини рота

І» » , мим акантолітичних клітин у мазках-відбитках _^^ВМММІІНІИН симптом Нікольського

чином представлена цитологічна картина при вульгарній

 

 

муанрчатці?

 

 

і кількістю еозинофілів, акантолітичних клітин немає

^НїИмфощм ами, еозинофілами, цистоцитами

 

 

«її 11 їді пічними клітинами (Тцанка)

 

 

Г|и іфілами, лімфоцитами

і

інфільтрацією, мікроабсцесами

Н |||м

• представленого не є формою пухирчатки?

ЩА кудмарна

ІЯ «ні иніодібна Ц кмітуюча

І) «іціджена сімейна пухирчатка Хейлі-Хейлі

Днн|іпгзька

В| М|» » її і дмітним диференційно-діагностичним критерієм дерма-

іоау Дюрінга?

ІА І И Л Ь І І И Й пекучий свербіж

ІГніліочість у місцях ерозії

ІII м шиністьмономорфізму

ІІ іи иитивний симптомАсбо-Хансена

Динявлення акантолітичних клітин

|и ІІ« нііть первинний елемент при дерматозі Дюрінга.

Г А II нлий пузир із серозним вмістом на незміненій шкірі і слизових оболонках

її поліморфна висипка (папули, везикули, пухирі, еритеми...) II горбикові розростання

IІ обширні виразки з нерівними краями

Дпапули, бляшки

IIДайте визначення клітин Тцанка.

Лакантолітична пемфігусна клітина І і клітина червоного вовчака

II. стволова клітина

Г. спеціалізована нервова клітина Д. тимусна клітина

ІЛ. Який симптом має провідну діагностичну цінність при справжній пухирчатці?

Л «яблучне желе» Б. «стеаринова пляма»

119

В. Нікольського Г. Беньє-Міщерського

Д.Кебнера

17.Що утворюється на місці розкритого пузиря при вегету ї.. »

хирчатці?

A.виразка

Б.ерозія B. вегетація Г. кірочка Д.рубець

18.Що є провідним патогенетичним чинником при пухирчатці'

A. імунні комплекси

Б.аутоагресія

B. вірус

Г. порушення метаболізму сполучної тканини

Д.гіповітаміноз

19.Що називають феноменом Нікольського?

A. при пошкрябуванні елементів збільшується лущення

Б. відшарування верхніх шарів епідермісу при механічній дії

B. при натисканні на горбик на його поверхні залишається поволі Ц каюче втискання

Г. наявність сітки Уїкхема Д. виділення крові з розширених судин при сильному натисканні

20. Який метод застосовується для диференційної діагностики матозу Дюрінга і справжньої пухирчатки?

A. дослідження на акантолітичні клітини Б. ІФА

B. біохімічний аналіз крові

Г. пошкрябування елементів висипань Д. огляд під лампою Вуда

21. З яким захворюванням необхідно провести диференційну д гностику при справжній пухирчатці?

A. з псоріазом

Б. з синдромом Лайелла, пемфігоїдом B. з туберкульозним вовчаком

Г. з рожевим лишаєм Д. з коростою

22. Проти чого направлена аутоімунна реакція при справжній пухирчатці?

А. клітин Лангерганса Б. десмосом шилоподібного шару

120

ВЬиїМ < »» МИ нервових клітин

| К м типорювання характерно виявлення в мазку-відбитку

Г ••Іінм Гцлнка?

^Вк^оиііноі еритеми ВИАр"мУ Лайєлла ірНІ» І И'Імої інфекції

^ В Ь м р м о ї пухирчатки

^В р м * і • > іу Дюрінга

^В и » про мідним патологічним процесом при пухирчатці?

^КДйнІдроз; І» «ноішліз;

N«ім'їітол;

ВІ ІІМ> риератоз;

іА • інімгіоз.

Н Ц* ті 11, відмітні особливості клітин Тцанка.

^И Мила кількість міжклітинних зв'язків з маленьким одинарним ядром Ві ПАЇ і мни великихрозмірів, округлої форми з круглим ядром, фіолетово-

іпнього кольору, цитоплазма яких відтіснена до периферії

ІИ • іп ини великихрозмірів з численними маленькими ядерцями

I |

»лі і мни нормальних розмірів, цитоплазма яких займає велику частину

• А

<|>д >бування в рожевому кольорі за Романовським-Гімзі

В, 111 пііть спеціальний дерматологічний тест при дерматозі Дюрінга.

Лпроба Бальцера

їїінмначення дермографізму II проба Ядассона

І ілергічні проби Д лабораторне виявлення кліща

IIНмберіть з нижче перерахованих варіантів продукти, які необхідно виключити при дерматозі Дюрінга.

А молоко, кефір, сметана І і помідори, огірки, банани

І), хліб, сушки, печиво, макарони Г. вершкове масло, маргарин

Д.мінеральні води без солі, мед, кисіль

ж.З чим, як правило, пов'язані імунологічні порушення при дерма-

тозі Дюрінга?

А. І 8 А

Б.Т і В лімфоцити

121

В . І 8 М

Г.І8Е

А- І 8 С

29.З якими захворюваннями необхідно диференціювати д«|'м*

Дюрінга? A. рожевий лишай Б. пухирчатка

B. псоріаз

Г. атопічний дерматит Д. екзема

30. Як довго триває лікування глюкокортикоїдами при спрая пухирчатці?

A. тиждень Б. 1 місяць B. З місяці Г. 6 місяців Д. довічно

Ситуаційні задачі

1.Хвора 52 років звернулася до лікаря з приводу висипань на шкірі облн чя, кінцівках, сильного свербежу шкіри у вогнищах. При огляді: на иікі| щік, лоба, передпліч, пахвинних і пахвових складках на різко гіперемії ваному тлі є безліч міхурців величиною від просяного зерна до гороши ни, крім того є папуло-везикули, розташовані згруповано.

1.Ваш попередній клінічний діагноз?

2.Які спеціальні дерматологічні дослідження необхідно провести дл* підтвердження діагнозу?

3.Складіть план лікування.

2.Хвора М., 55 років, доправлена в стаціонар санітарною авіацією. При огляді: загальний стан хворої тяжкий, активні рухи через біль ускладни ні, 38,3°С, рот відкривається погано, на червоній облямівці губ рясні за лишки геморагічних кірочок. На шкірі живота, у підмолочних, пахвових, пахвово-стегнових складках безліч обширних ерозій, покритих брудним нальотом; на їх поверхні видно папіломатозні розростання. По перифе рії осередків ураження — міхурці, пузирі на тлі здорової шкіри. Симптом Нікольського позитивний.

1.Поставте клінічний діагноз.

2.Які лабораторні дослідження необхідно провести для підтверджен-

ня діагнозу?

3.3 якими захворюваннями необхідно провести диференційний діагноз?

122

| Ц і н і х і п несподівано помітив у себе ерозії на слизовій оболонці

і

І і, які епітелізувались і зникали, а потім через деякий час

)НІ «нову Потім виникли пузирі на зовні незміненій шкірі живо-

МІНІ

ІІуіирі великі, із серозним вмістом, напружені, з тенденцією

II м між юбою. При легкій травмі пузирі швидко розкриваються,

мини ш ерозії з соковитим червоним дном. По периферії вогнищ

|МН нон) щіпок пузирів. Ерозії епітелізуються поволі,

і я • • і .і *порювання слід думати ?

І»і • іімн і оми допоможуть у діагностиці?

І) Айіиір.і горні дослідження слід провести?

имн А ,47 років, госпіталізований у шкірне відділення після консуль-

Ін,|,, вціоніста. З анамнезу: скарги на свербіж шкіри, безсоння, зни-

• н я працездатності, дратівливість. Хворий відзначає виникнення за-

ві

(имптомів після вживання блюд з морських сортів риб. Стан

ні то іршав і висипання поширилися на шкіру всього тулуба і кінці-

Сніі> мі імазування шкіри протягом кількох днів 5 % йодом. Дерматоло-

^Вннні • гатус: на шкірі тулуба, кінцівок визначаються напружені дрібні ^НіурцІ, пузирі схильні до угрупування, папули. Симптом Нікольського

МИ , І МІННІЙ.

Н| НКІІІІ наш діагноз?

К І «» гика ведення хворого? •і II» а дієта показана хворому?

^Ворії, 57 років, скаржиться на появу численних пузирів на шкірі тулуба, грудей. Пузирі в'ялі, великі, з серозним вмістом. Після розриву Рі І їм ірюються ерозії, які поволі епітелізуються. На слизовій оболонці по-

|мі4.мини рота так само є ерозії, через які вживання їжи стає болючим.

Vмпках-відбитках з дна пузирів виявляються акантолітичні клітини. І Наш клінічний діагноз?

'') Охарактеризуйте вищезгадані клітини. І Розробіть план лікування.

Дн дерматолога звернувся хворий зі скаргами на висипання на шкірі об-

>п ччя, кінцівок, сильний пекучий свербіж у місцях висипань. При огляді: и.і шкірі передпліччя та пахвових складках є безліч міхурців різного діаметру, папули. Відзначаються згруповані розташування елементів.

ІЯке захворювання можна запідозрити?

X.Який дерматологічний тест потрібно провести, технжа його проведення?

Хворий Б., 55 років, скаржиться на появу пузирів навколо порожнини рота, у ділянці пупка, прианальній ділянці. Пузирі великі, легко розкрива-

123

ються, унаслідок чого залишають болючі ерозії. Симптом І ІІМІА* позитивний.

1.Ваш діагноз?

2.Які лабораторні дослідження слід провести?

3.Які методи лікування слід застосувати при цьому захворюванні

8.У дерматологічну клініку звернулась жінка 50 років. Захворіла 11 тому. На шкірі з'явилися дрібні в'ялі пузирі, які швидко підсихали, | рюючи кірочки. Самолікуванням не займалася. Об'єктивно: на іішМ личчя, верхньої частини голови, верхній половині тулуба є круглі н< ні

1- 3 см в діаметрі, покриті тонкими щільними кірочко-лусочками М кольору, симптомЛсбо - Хансена позитивний.

1.Поставте клінічний діагноз.

2.Ваша тактика для підтвердження діагнозу?

3.3 якими захворюваннями необхідно провести диференційний діаі ц

9.У хворого Д., 40 років, місяць тому з'явилися ерозії на слизовій оГш порожнини рота і пузирі на шкірі грудей, які швидко перетворюва ерозії. Вживав антибіотики протягом 2 тижнів, але поліпшення не їм. ло. Об'єктивно: на слизовій оболонці порожнини рота і грудей окру

2 - 3 см у діаметрі яскраві ерозії та кілька в'ялих пузирів. При потягу ми пінцетом за край покришки спостерігається відшарування епідерми уі і

1. Я К И Й СИМПТОМ описано?

2.Для якого захворювання це характерно?

3.Які ще симптоми характерні для цього захворювання?

10.До стоматолога звернувся хворий зі скаргами на болючість у роті ій| час прийому їжі і періодичні прояви одиничних міхурців на иіміш Об'єктивно: на слизовій оболонці твердого піднебіння є свіжі поверхня ерозії рожевого кольору, місцями покриті брудним нальотом. На момгиі огляду на шкірному покриві висипання відсутні.

1. Ваш попередній діагноз?

^

2.Ваша тактика для підтвердження діагнозу?

3.Намітьте комплекс лікувальних заходів.

11.Хвора Л., 36 років, скаржиться на регулярну, співпадаючу з місячними, появу висипки на шкірі сідниць. Висипка супроводжується легким свер бежем. Вона існує близько тижня і самостійно зникає. При огляді — и| шкірі сідниць згруповані міхурцеві висипання на набряклому гіперемі йованому тлі.

1.Поставте діагноз.

2.Дайте можливі варіанти лікування.

12.До гінеколога звернулася пацієнтка 18-ти років зі скаргами на появу болючих висипань на геніталіях. При огляді: на лівій великій статевій губі

124

І • |- нфестончастих контурів, близько 1 см у діаметрі. Навколо )|й|і|' < •> <(>рикла і гіперемована. Пальпаторно ерозія болюча і пракмі <|>і шлеться за щільністю від прилеглої тканини. У хворої під-

N ігмпі'ратуратіладо 37,5°С, лихоманка. | ДІ4І ІІІИ?

їм ні її иорювання і якими методами необхідно проводити дифе- I (іншій діагноз?

Тіш гикд лікування?

ІПИ( ЛІІНЯ ІСТОРІЇ ХВОРОБИ ДЕРМАТОЛОГІЧНОГО ПАЦІЄНТА

•і її пацієнта, анамнез життя і захворювання Н^н•.і обстеження шкірного хворого і написання історії хвороби ма-

IIі II нбливості, які відрізняють їх від методик обстеження пацієнтів

іПрофілів. Після заповнення паспортної частини історії хвороби не-

нліпи гися про скарги хворого до і після моменту курації. Має бути

Мцп еристика скарг, пов'язаних як із захворюванням шкіри, так і з

Ш

 

 

 

супутніми захворюваннями внутрішніх органів. У дітей скарги

Н§уи 111, шляхом опитування батьків або супроводжуючих осіб.

І | | і н і м

необхідно зібрати анамнез шляхом розпитування пацієнта, ді-

«н> и його вік, сімейний стан, професію, режим роботи та відпочинку,

Ідіниі

 

тички, перенесені раніше захворювання — венеричні, інфек-

ні. 11 мими, перенесені операції. Особливу увагу звернути на можливий

Н^ДкінніііЕ

характер захворювання (наявність подібного захворювання

• І | Щ І І І І І ) .

Важливе значення має алергологічний анамнез. Необхідно ре-

Нр<> н" розпитати хворого про початок захворювання і про перебіг про- | | і І її шинно бути відбито:

І І) Давність захворювання, з чим пов'язаний початок захворювання. Вкініік з'ясовують зв'язок захворювання з основними функціями статевої (фурії менструальною, секреторною, статевою і дітородною. Наявність 1 •«| • і к теристика продромальних явищ, опис первинної локалізації та по- ДІАІ.ІІІОГО поширення процесу.

» 2) Детальна характеристика первинного морфологічного елементу. Динаміка розвитку елементів висипки (тривалість циклу, їх розвиток, ін рпферичний ріст, схильність до злиття, утворення бляшок, вогнищ дифуїного ураження, характер зворотнього розвитку — розсмоктування, риіііад; послідовність появи вторинних морфологічних елементів). Тривалість ремісії, частота рецидивів і з чим вони пов'язані (вплив зовнішніх '•штиків або порушення функцій внутрішніх органів).

3) Вплив основного захворювання на загальний стан хворого (темпеIїм і ура тіла, сон, апетит, втрата сну, фізіологічні відправлення).

125