Кожвен

Д., 24 років, хворіє протягом 3-х років, хвороба почалася з виси- В^шм н.шул на волосистій частині голови. Через рік з'явилися висипанВм шкірі тулуба, грудей. Папули, бляшки яскраво-рожевого кольору, ^ Ь і н . мми межами. На поверхні коричнево-жовті лусочки-кірки, щільно Вмнн« і лі до поверхні папул. При їх знятті оголюється ерозійна поверхня,

НІ Й » ! 1 ! ! І -І густим ексудатом. Суб'єктивно: виражений свербіж.

В| [ні І інте припустимий діагноз.

В• • л 4 діть план лікування.

^В Ь н їм у років, хворіє протягом 4-х років. Хвороба протікає з висипаннями

^В й " ' " ' червоних папул на волосистій частині голови, розгинальній поверхні В»р«іін і нижніх кінцівок. Улітній період наступає значне поліпшення, висиВимнн іін-рії-аються тільки на ліктях і колінах. Останнє загострення почалося

|||• .г і її. тому. При огляді: на шкірі тулуба, верхніх і нижніх кінцівках велика ^В4*і.»іі ї ї. папул рожево-червоного кольору, округлої форми з чіткими меж- !-»> І Ігренажають папули розміром від просяного зерна до чечевиці (ленВіМулмрні). Сріблясто-білі лусочки покривають тільки центральну частину

^мнул, по периферії залишається вузька облямівка, вільна від лусочок.

І І И»| додаткові методи обстеження слід провести?

| чим необхідно диференціювати дане захворювання?

Ш< • ладіть план лікування.

ІІ»- •|"'іі 35-ти років звернувся зі скаргами на висипання і свербіж. Хворіє

І||п 11 «гом року. Захворювання почалося ранньої осені. При огляді: на роз-

Іми . II,ІІИХ поверхнях верхніх і нижніх кінцівок папули від чечевиці ДО МО- В І * ' " рожево-червоного кольору, покриті сріблясто-білими лусочками, по §£ периферії віночок гіперемії, вільний відлусочок. Деякі папули розташовані

| | І | І Н І Н І І О (позитивна ізоморфна реакція). При пошкрябуванні отримуємо

іріалу Ауспітца. У сім'ї на дане захворювання страждає батько.

ІІ її іставте повний клінічний діагноз.

іІ кладіть план лікування.

І* і и. ірпії 62 років, хворіє протягом 11 років. Скарги на висипання на шкірі я> рщііх і нижніх кінцівок, волосистій частині голови, ниючі болі в тазос- а м і новому суглобі, міжфалангових суглобах кистей і стоп. Об'єктивно: на Мм Ірі розгинальної поверхні верхніх і нижніх кінцівок, тулуба, волосис- І .ІСТИНИ ГОЛОВИ нумулярні папули, бляшки розміром 3 чоловічу ДОЛОННІ Писипання рожево-червоного кольору, межі чіткі, вся поверхня покрита сріблясто-білими лусочками. Міжфалангові суглоби кистей і стоп

-м формовані, активні і пасивні рухи різко обмежені. І, Які додаткові дослідження необхідно провести? 1 Наш діагноз?

V С кладіть план лікування.

73

6.Хлопчик 10-ти років звернувся зі скаргами на сильний свербіж, висипі ня. Хворіє 2 тижні, самолікуванням не займався. Об'єктивно: на згинад них поверхнях верхніх кінцівок, тулубі численна дрібна, полігональї фіолетово-червоного кольору з пупкоподібним западанням папульоз висипка. У бічному світлі відзначається блиск поверхні папули, після зм щування вазеліновим маслом видно білі риски у вигляді сіточки. На шкі долонь, живота папули розташовані лінійно по ходу розчосів.

1.Ваш діагноз?

2.3 яким захворюванням слід провести диференціальну діагностику

3.Складіть план лікування.

7.До дерматолога звернувся хворий О. зі скаргами на нестерпний свербії особливо вночі, висипання на тілі і передпліччях. Хворіє близько двох тих нів. Свербіж з'явився раптово, разом з висипаннями на шкірі передпліч. З хворювання пов'язує з нервовим перенапруженням на роботі. Страждає ж хронічний гастрит і хронічний тонзиліт. При обстеженні: на шкірі згинал ної поверхні плечей, передпліч, кистей розташовуються рожево-червоно кольору з лівілиим (синюшним) відтінком папули полігональної форми воскоподібним блиском. В центрі деяких з них є пупкоподібне западанн При змащенні папул вазеліновим маслом відзначається їх покресленісі Нігтьові пластинки відполіровані до блиску. Лімфовузли не збільшені.

1.Ваш припустимий діагноз?

2.Складіть план обстеження, лікування і вторинної профілактики.

8.Хвора 3., 36 років, звернулася до лікаря зі скаргами на підвищення температ ри, лихоманку, слабкість, наявність висипань на шкірі тулуба, верхніх і нижні кінцівок, волосистої частини голови. Хворіє протягом 10 років, коли вперц на фоні психо-емоційного стресу з'явилися висипання. З діагнозом « псоріаз неодноразово лікувалася в стаціонарі шкірно-венерологічного диспансер знаходиться на диспансерному обліку. Загострення псоріазу—щорічно, влі ку. Останнє загострення почалося 2 тижні тому, за порадою сусідки почал лікуватися невідомою маззю китайського виробництва. Через два дні проц^ погіршав, з'явилися свіжі висипання, численні «гноячки», підвищилася пература, погіршав загальний стан. При огляді: на шкірі волосистої ча голови, тулубу, розгинальних поверхнях верхніх і нижніх кінцівок звертає себе увагу безліч папул яскраво-рожевого кольору різних розмірів з псреві жанням бляшок, покритих у центрі пластинчастими сріблясто-білими лусо< ками. Крім того, по всьому шкірному покриву видно множинні дрібні субко неальні пустули, що містять гній ясно-жовтого кольору. На шкірі долонь і сто видно великі порожнини (до 2-3 мм), заповнені гноєм («озерця гною»).

1.Ваш припустимий діагноз?

2.Складіть план обстеження, лікування і вторинної профілактики.

74

Дерматомікози

Пахвинна епідермофітія викликається патогенним грибом з р Еріс1егтарЬу*оп. Хворіють переважно чоловіки. Виникненню захво вання сприяють підвищене потовиділення, порушення вуглеводного міну, підвищена температура довкілля. Зараження відбувається або п безпосередньому контакті з хворими, або в місцях громадського кори вання (лазні, сауни, душові).

Клініка. Типовою локалізацією висипки при пахвинній епідер фітії є шкіра пахвинних складок, міжсідничної ділянки, молочних з* Морфологічним елементом є госгрозапальні плями, чітко відмежов округлої форми, рожевого кольору. При злитті вони утворюють вогн поліциклічних контурів з добре вираженим суцільним набряклим пе феричним валиком, на якому утворюються міхурці, мікропустули, ер ~ кірочки, лусочки інколи з мокнуттям, що імітує екзему. В центрі вог спостерігається загоєння патологічного процесу, лущення. Суб'єкт- відчувається сильний свербіж. Захворювання може прийняти хроніч перебіг із загостренням у літню пору року.

Діагностика ґрунтується на характерній клінічній картині і виявле міцелію в лусочках шкіри з осередків ураження і нігтьових пластинок.

Лікування. Місцеве — антифунгіцидні препарати у вигляді розч мазей і кремів.

Загальне лікування — системні протигрибкові препарати.

Мікоз стоп відноситься до дерматофітій — грибкових захворювань, викликаються дерматофітами. Збудники: ТЬгісЬорЬуІоп гиЬгшп (приб но 90 %) і ТЬгісЬорЬуїоп тепІадгорЬуїез уаг. Іп1егсіі§і1а1е (близько 10 %). НігісЬорЬуїоп гиЬгит відноситься до антропофільних грибів. Ст:" " до умов зовнішнього середовища. Зараження відбувається найчас~! в лазнях, душових, басейнах при недостатньому дотриманні санітари

гігієнічних правил.

Існує ряд чинників, що сприяють розвитку мікозів. їх можна розд: на загальні і місцеві.

До загальних чинників відносяться:

1.Судинні розлади в дистальних відділах кінцівок (облітеруючий а росклероз, облітеруючий ендартеріїт, варикозне розширення вен))

2.Переохолодження і перегрівання кінцівок.

3.Ендокринні розлади (цукровий діабет, порушення функції товидной залози).

4.Гіповітаміноз.

До місцевих чинників відносяться потертість, підвищена пітливі що веде до мацерації рогового шару епидермісу. Підвищення пітливо

78

^ Н н І • І 'І і .ітися при носінні шкарпетюк із синтетичних волокон, тіс- В|м.>"|>П' і сплого взуття.

^^ННчнІ фі>і>ми мікозу стоп:

^Н)н|чн і шина форма: у міжпальцевюх проміжках (частіше в III і IV) »»|ч н поверхонь пальців виникає мацерація рогового шару, що 1" м гіперемією, висипаннями міхурців, на місці яких утворю-

| | | " "" і гріщини. Суб'єктивно: виражений свербіж і біль.

^Н ) іл|н • і ична форма характеризується висипанням міхурців в ділян-

^Н м ш і і 11 ній. Міхурці можуть збільшуватися в розмірах, утворюючи

^ ^ Н я н і |щі пузирі. При приєднанні втсоринної інфекції вміст пузирів і мінного характеру. Після розриту пузирів утворюються ерозії.

^Нмнні потовщенням рогового шару, особливо в ділянці п'ят. Харак- м у їм іиидне лущення, найбільш помітме в крупних шкірних складках.

ІЩ іим|и відчувають свербіж, за наявності тріщин — біль при ходьбі. |Иіи> ні нолосистої частини голови також викликають гриби роду

пш (мікроспорія) і ТгісЬорЬуІопі (трихофітія). Мікроспорія воВріїмі і.істини голови відома також під назвою «стригучий лишай».

І|| іінічна картина. Осередки ураженнія є ділянками округлої форми

^Н»нмм межами. Шкіра голови у вогнищіах змінена: спостеріється ери- В ^ ) ч ІЦСІІНЯ. На відміну від мікозу гладкої шкіри, осередки ураження на ' ні частині голови при мікроспорії' і трихофітії можна розрізнити

^НМ> І.І клінічними ознаками.

Е}іи|іоспорія: волосся в осередку ураження змінене — сіре, тьмяне, ^НІМИНІ' на висоті 4 - 6 мм від шкіри, все на одному рівні.

| Ірімофітія: Волосся обламане нижче — на висоті 2-3 мм все на різанії рівні: є волосся, обламане на рівні шкііри («чорні точки»), є волосся (М'І'МІ ком, є довге, зовні не змінене волосся.

Аічіностика:

ІКлінічна картина.

І1(>1р епідеміологічного анамнезу.

ІМікроскопія волосся. При малому зібільшенні видно чехлик, який при мікроспорії розташовується довкола волоса. При великому

іііільшенні можна побачити безліч дрібних спор, розташованих усередині і зовні волоска. Для поверхневої трихофітії характерне розташування спор усередині волоска (ЄЇПІІОІЬГІХ).

4, Діагностика за допомогою лампи Вуд;а. V Культуральне дослідження.

79

Фавус: захворювання викликається антропофільним грибом 1 ТгусЬорЬуіоп ЗсЬопІеіпіі, уражає гладку шкіру і волосисту частими голови.

Типова (скутулярна) форма: основним елементом є скутула (фавознЯ щиток), що є чистою культурою гриба в епідермісі. Ураження волосисів частини голови виявляється еритематозно-інфільтративними вогнищами в яких разом з лусочками розташовуються фавозні щитки,— скутули у пні гляді жовтувато-сірих округлих утворень з центральним западанням. УрЯ жене волосся тьмяне, атрофічне, ламке, схоже на волосся старих недоглв нутих париків. Для скутулярної форми характерний специфічний замш «комори» або «мишачий». На місці скутул, що відторгаються, завжщ утворюється рубцева атрофія. На гладкій шкірі також виникають типої скутулярні елементи, розташовані згруповано, з атрофічними рубцямі що залишаються після загоєння.

Діагностика: характерні клінічні прояви, діагноз підтверджується | виявленням збудника мікроскопічно і культурально.

Лікування дерматофітій:

Етіологічна терапія:

1. Зовнішня (місцева). Креми і мазі, що містять азоли: «Клотрим зол» (канестен), ізоконазол, кетоконазол («Нізорал»), «Мікон зол», тербінафін («Ламізил»).

2.Загальна терапія: показанням до загальної терапії при дерматофітіях

•поширеність процесу;

•схильність до рецидивів;

•ураження будь-якого придатка шкіри;

•неефективність зовнішньої терапії.

Із засобів загальної терапії застосовують азоли всередину: ітракон зол («Орунгал»), кетоконазол («Нізорал»), тербінафін («Ламізил», «Клотримазол», «Міконазол» та інші.

Патогенетична терапія направлена на усунення патогенетичні чинників: поліпшення кровообігу, лікування ендокринних захворювані імуностимулююча терапія.

Оніхомікоз — грибкове ураження нігтьових пластинок. Збудники — ті ж, що і при мікозі стоп, а також Сапсіісіа. Ураження нігтів спостерігається при:

1.Переході інфекції з довколишньої шкіри (довготриваючий мікс стоп).

2.Попаданні гриба в піднігтьовий простір в осіб, що мають вогнища ні гладкій шкірі (аутоінокуляційний шлях).

Чинники, що сприяють розвитку оніхомікозу ділять на екзо- і ендогенні!

80

тії чштики:

Ш • і оііііув дистальних відділах кінцівок. 1м|д»і ні і придбані імунодефіцити.

Лі іахворювання (цукровий діабет).

Хринншпи нервової системи, що ведуть до порушення трофіки

І* « Н І Н

їм і шкірні захворювання, що супроводяться розладом рогоут- ^НтіпИ і дистрофією нігтів (іхтіоз і псоріаз).

^^ В М І І її і і гьових пластинок.

Му ш и н і й мікроциркуляції при обмороженнях кінцівок, носінні Н|ІНІ"ІІ< піуття.

•МИІЧНІ о таки:

^Н і н тіл і-ору нігтьової пластинки — ніготь стає жовто-коричневим, §І||«'МІ ( ВІЙ блиск.

Ні н 4 і|трми нігтьової пластинки.

Н|н*лиш: відшаровування нігтьової пластинки від нігтьового ложа,

^Нм* н 11 тьових пластинок буває трьох видів:

^Шнрмі профічний варіант характеризується наявністю смуг білого І «• ні і уватого кольору в товщині нігтя.

Н^ і (піфічний варіант характеризується значним стоншуванням. Від- | Щропуванням пластинки від нігтьового ложа, утворенням порож-

ніш або частковим її руйнуванням.

}І інгргрофічний варіант — піднігтьовий гіперкератоз — скупчення мін ових мас під нігтьовою пластинкою.

М* уланях:

•Никористання антигрибкових препаратів загальної дії.

•Мнюристання антигрибкових препаратів зовнішньої дії у вигляді

розчинів, пластирів, фунгіцидних лаків.

•Иидалення ураженої частини нігтьової пластинки або всієї пластинки цілком.

Профілактика:

•Усунення патогенетичних чинників, що сприяють розвитку мікозів (лікування соматичної патології).

•І Іідтримка нормальних санітарно-гігієнічних умов на пляжах, в лазнях, басейнах, душових.

•Раннє виявлення хворих на мікоз.

81

• Особиста профілактика: не користуватися чужим взуттям, вико( товувати в лазнях, душових, на пляжах індивідуальні гумові там ки, рушники; щоденне миття ніг; боротьба з підвищеною пітли тю; нетісне взуття.

Поверхневі мікози гладкої шкіри відносяться до групи дермак] тій — грибкових захворювань, що викликаються дерматофітами.

Етіологія і патогенез. Ураження гладкої шкіри може мати місце наступних захворюваннях:

1.Мікроспорія — висококонтагіозне захворювання, найбільш по рене у дітей, що уражає як гладку шкіру, так і волосисту частину голі Основні збудники: Місгозрогит сапії (найчастіше), М.£егги§іпеип інші. Частіше зараження походить від кішок, собак та інших тварин онозне захворювання).

2.Трихофітія — висококонтагіозне грибкове захворювання, що жає гладку шкіру і волосисту частину голови, збудником якого є гр роду ТгісЬорЬуІоп (ТУіоІасеиш, Т.Топ5игап5.).

Клінічні ознаки ураження гладкої шкіри при мікроспорії і трихофі

• Запальні рожеві плями округлої форми з чіткими межами, оточені пальним валиком.

• По краю ураження є міхурці і кірочки.

• Спостерігається лущення вогнища ураження.

• Вогнища схильні до периферійного росту і загоєння від центр) периферії.

• При тривалому перебігу виникають так звані «фігури мішені» (к це в кільці).

Діагностика:

1.Оцінка клінічної картини.

2.З'ясування епіданамнезу (контакт з тваринами, хворими людьми)

3.Мікроскопічне дослідження (методика викладена в практичній ^ тині посібника).

4.Культур альне дослідження.

Кандидози

До кандидозів відносяться: поверхневий кандидоз, хронічний генер лізований кандидоз, вісцеральний кандидоз.

Поверхневий кандидоз (Сапс1і<1о8І8 яирегйсіаіія) — захворюві ня, обумовлене дріжджеподібними грибами С. аІЬісапз (найчастіше), І уражає слизові оболонки, шкірний покрив, нігтьові пластинки.

Клінічна картина. При поверхневому кандидозі первинним елем! том на шкірі є пустула, на слизових оболонках — ерозія.

82

•ні іил локалізації процесу виділяють різні форми поверхневого

н.'їмншй стоматит — виявляється білястим нальотом, що лег-

• н і . .і, на слизовій оболонці ротової порожнини (нагадує молоко, врмул.н м). При тривалому перебігу з'являються щільні коричневі

ні. щ іни гтя яких утворюються ерозії і виразки.

рММЬк'і'шіш глосит — гіперемія, сухість, наявність білої плівки на МІЙ 11'" їлонці язика в гострій фазі; при хронічному перебігу — сірий Ин »|ми»і на нижній поверхні язика, атрофія сосочків.

кинЛії'" і кутів рота виявляється обмеженими ерозіями і тріщинами ||НМ|іпГ«.

Ьгнп 'идозний хейліт — помірний набряк, тріщини, сухі кірочки

І Іічіїчтьний кандидоз. У чоловіків може свідчити про наявність при- ЕН І М І і і а і свої інфекції, ендокринної патології. У жінок кандидозний Ь # Н К « І І І І І Т часто спостерігається при запальних процесах сечоста-

иі і ін геми, прихованих статевих інфекціях, ендокринній патології. НИЮ 11.ся гіперемією слизової оболонки, ерозійними поверхнями, інлого нальоту і сироподібних виділень. Супроводиться свербе-

жі* І їм 'іінням.

? і ^ .іидидоз крупних складок — процес локалізується під молочними МАМ4*м,іІ Н пахвових та пахвинних складках, міжсідничній ділянці, осоЩріні часто в огрядних жінок.

Уі Ь чидидозні пароніхїі і оніхомікози. Спочатку завжди уражається наЦц • .ті і ьовий валик — пароніхія (гіперемія, припухлість, біль), а потім ^ • н н • переходить на нігтьову пластинку. Таким чином, на відміну від іншім і рибів, оніхомікоз при кандидозі завжди супроводиться пароніхією.

АІчшостика:

ІКлінічна картина.

ІМікроскопія патологічного матеріалу. Діагностичною ознакою є ви- •шлення псевдоміцелію. При цьому слід мати на увазі, що виявлення

одиничного псевдоміцелію не дозволяє поставити діагноз кандидозу, оскільки гриби роду Сапсіісіа є на шкірі і слизових оболонках і у здорової людини.

.1 Культуральне дослідження.

Принципи терапії. Лікування кандидозів, як і будь-яких інших захво- | ниі.інь, можна розділити на етіологічне (що впливає на збудника захво- I'"'її а пня), патогенетичне (направлене на усунення патогенетичних чин-